Меню
Головна
 
Головна arrow Інформатика arrow Інформаційні системи і технології в економіці і управлінні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стратегічний підхід

Збільшення швидкості зміни параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, прискорення темпів науково-технічного прогресу, зростання невизначеності в процесах прийняття рішень вимагають переосмислення характеру їх взаємодії та впливу один на одного, гак і на підприємство, побудови моделей такого впливу і прогнозування для підвищення ефективності прийнятих рішень. Все це призводить до зростання ролі стратегічного підходу до питань створення інформаційної системи та формування інформаційних технологій.

Стратегічний підхід вимагає розгляду процесу формування інформаційної системи в довгостроковому періоді часу. Ідеологія цього підходу заснована на відсутності можливості точного передбачення шляхів розвитку інформаційної системи підприємства на тривалому відрізку часу. Стратегічний підхід може розглядатися як технологія управління процесом формування та розвитку інформаційної системи підприємства в умовах нестабільності й невизначеності факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. У цьому випадку основне завдання управління процесом формування та розвитку інформаційної системи полягає в розробці і реалізації сукупності напрямів діяльності інформаційного менеджера в умовах, що змінюються.

Аналіз принципів формування стратегій розвитку ІС підприємств виявляє таку сукупність властивостей:

o структурність, можливість опису стратегії розвитку інформаційної системи підприємства через встановлення структури і її властивостей;

o вибірковість, орієнтація на конкретних споживачів;

o максимальне задоволення споживачів інформаційних ресурсів;

o орієнтація на стійку конкурентну перевагу;

o взаємозв'язок стратегії розвитку та зовнішнього середовища;

o ієрархічність, кожен компонент розглядається як система.

Стратегічний підхід передбачає реалізацію етапів однією з можливих (концептуальної) фаз життєвого циклу інформаційної системи підприємства. Розглянемо детально деякі з них.

Визначення місії (призначення) інформаційної системи підприємства базується на переліку завдань з точки зору її послуг, інформаційних ринків і технологій; характеристик зовнішнього середовища стосовно до інформаційної системи, що визначає принципи її роботи, що накладаються обмеження і умови функціонування; культури співробітників інформаційного підрозділу, його іміджі. У місії відображаються інтереси всіх груп, що впливають на діяльність інформаційної системи: підрозділів підприємства, вищого керівництва, лінійних менеджерів, оперативного персоналу, зовнішніх споживачів, постачальників і т. д.

Цілі інформаційної системи підприємства повинні володіти такими властивостями, як вимірність, досяжність, продуктивність, узгодженість, ясність і лаконічність. Для цілепокладання найчастіше використовують методи: логічної структуризації цілей, парних порівнянь, лінгвістичного аналізу, "чорного ящика". Цілі є основою для побудови стратегії формування і розвитку інформаційної системи підприємства. Стратегія включає в себе вибір і спостереження за основними змінами, що відбуваються на ринках інформаційних технологій та продуктів, які використовуються в інформаційній системі підприємства, створюють умови для стабільної роботи та забезпечують її конкурентоспроможність. Стратегія формування інформаційної системи входить складовою частиною в стратегію розвитку всього підприємства в цілому і виступає як система взаємопов'язаних стратегічних рішень з основних напрямків її розвитку, визначають її роботу.

Головною метою формування та розвитку інформаційної системи підприємства є забезпечення інформаційної підтримки підрозділам підприємства і вищому керівництву для сприяння досягненню конкурентної переваги і ефективної діяльності підприємства з урахуванням чинників зовнішнього середовища.

До принципів формування стратегії розвитку інформаційної системи підприємства, можна віднести такі: узгодженість (у часі) цілей, комплексність процесів формування і розвитку, обґрунтованість ресурсів, сполучуваність і несуперечність (за результатами) цілей, реалістичність, гнучкість (легкість проведення змін), оптимальність (наявність критерію оцінювання результатів вибору), вимірність параметрів (для проведення контролю), схвалення в колективі.

В даний час управління процесом формування та розвитку інформаційної системи підприємства будується на основі об'єктивних законів, що відображають стійкі причинно-наслідкові зв'язки і відносини, і реалізуються з допомогою принципів управління. Наука і практика управління виробили цілу систему методів (сукупностей способів) впливу на об'єкт управління для досягнення поставленої мети.

Ґрунтуючись на методології управління, можна стверджувати, що функції управління інформаційною системою підприємства являють собою відносно відокремлені напрями управлінської діяльності. Розрізняють основні та забезпечуючі функції. Основні функції спрямовані на здійснення стратегій формування і розвитку, а забезпечують - на створення умов для цього здійснення.

До основних функцій управління процесом формування та розвитку інформаційної системи підприємства належать аналіз, планування, організація, контроль, регулювання. До забезпечуючих функцій відносяться кадрове забезпечення, діловодство, інформаційно-технічне забезпечення, фінансове, правове.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ПРИРОДА СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ І СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ
Особливості стратегічного менеджменту в некомерційних організаціях
Стратегічний аналіз середовища управління
Корекція стратегічного плану і конкретизують його програм
Полювання та стратегічний менеджмент
Відносини Росії і Європейського союзу в новій геополітичній ситуації: проблеми і суперечності стратегічного партнерства
Стратегічні функції сучасного фінансового керівника
Вплив стейкхолдерів на стратегічний процес
Методичні підходи та методи оцінки вартості підприємства (бізнесу)
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси