Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Склад адміністративного правопорушення

Кваліфікація адміністративного правопорушення (проступку) припускає наявність складу правопорушення - суб'єктивних і об'єктивних елементів, які дозволяють встановити наявність ознак протиправного діяння або їх відсутність. В останньому випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (ст. 24.5 КоАП).

В структуру складу адміністративного правопорушення входять наступні елементи:

o об'єкт правопорушення - суспільні відносини, на які посягає діяння (види правоохраняемых суспільних відносин вказані у заголовках розділів Особливої частини Кпап: наприклад, адміністративне правопорушення посягає на суспільні відносини у сферах охорони власності (гол. 7), здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і суспільної моральності (гол. 6), порядку управління (гол. 19), громадського порядку та громадської безпеки (гол. 20);

o об'єктивна сторона правопорушення - конкретна різновид протиправного діяння (дії або бездіяльності), що наносить шкоду або шкоду правам громадян або загальнодержавним (публічно-правових) інтересам, охоронюваним Кпап (ознаки об'єктивної сторони проступку зазвичай вказуються в диспозиції правової норми);

o суб'єкт правопорушення - фізична осудна особа, яка досягла до моменту правопорушення 16-річного віку, а також юридична особа. Кпап встановлено відмінності юрисдикційного статусу наступних фізичних осіб:

- неповнолітніх громадян (пор. ч. 1, 2 ст. 2.3 КоАП);

- посадових осіб (ст. 2.4 КоАП);

- індивідуальних підприємців (прим. до ст. 2.4 КоАП);

- громадян (тобто фізичних осіб, не наділених повноваженнями посадових осіб публічного або приватного права, а також не здійснюють підприємницьку діяльність);

- фізичних осіб правоохоронної та військової служби (пор. ч. 1,2 ст. 2.5 Кпап). В залежності від істоти деліктного відносини на таких осіб поширюється імунітет від адміністративної відповідальності яких вони несуть відповідальність на загальних підставах;

- публічних посадових осіб, наділених імунітетом від адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 1.4 Кпап);

- іноземних фізичних осіб, підлягають адміністративної відповідальності поряд з вітчизняними фізичними особами або наділені імунітетом від адміністративної юрисдикції (відповідно 1 ч. ч. і 3 ст. 2.6 КоАП).

Особливий юрисдикційний статус зазначених фізичних осіб означає застосування до них норм про адміністративну відповідальність у випадках і порядку, встановлених Кпап. Неповнолітні громадяни і особи, наділені особливими публічними повноваженнями, можуть бути звільнені від адміністративної відповідальності з застосуванням до них інших заходів публічного впливу, а у відношенні осіб, на яких поширюється імунітет від адміністративної юрисдикції, публічні санкції взагалі не застосовуються.

Статус посадових осіб - суб'єктів адміністративного правопорушення у загальній формі визначений ст. 2.4 КоАП. Як правило, федеральне законодавство встановлює статус посадових осіб стосовно суті регульованих відносин. У ст. 2.4 КоАП встановлено статус посадових осіб - порушників, саме в цьому контексті й слід сприймати дефініцію, визначену приміткою до розглянутої статті, незважаючи на наявність вказівки про універсальність визначення посадової особи;

o суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризує психоемоційне ставлення фізичної особи до діяння і передбачає виявлення ознак вини у формі умислу або необережності. Кпап виключає об'єктивне вменение - адміністративну відповідальність за невинне заподіяння шкоди.

Стосовно до діянню юридичної особи вина кваліфікується тільки за наявності об'єктивних і суб'єктивних критеріїв діяння.

Поняття правопорушення у федеральних законах суттєво відрізняється від визначення адміністративного правопорушення (проступку), визначеної ч. 1 ст. 2.1 Кпап: насамперед це стосується кодифікованих актів, що встановлюють адміністративні санкції яких передбачають застосування адміністративних покарань згідно Кпап.

До особи, яка вчинила бюджетне правопорушення (ст. 289 - 306 БК), застосовується адміністративне покарання у вигляді штрафу, що накладається відповідно до Кпап, а також однієї або декількох додаткових санкцій, визначених ст. 282 БК. Порушення бюджетного законодавства може потягнути за собою в залежності від суспільно небезпечних наслідків діяння застосування майнових санкцій, а також кримінального покарання: кореляція проступків і злочинів передбачена ст. 289, 293, 296, 303 БК.

Правом застосування санкцій згідно БК володіють керівники органів Федерального казначейства та їх заступники, до їх відання, зокрема, віднесено складання протоколів, які є підставою для накладення адміністративних штрафів (п. 2 ст. 284). Покарання, які накладаються відповідно до БК, обчислюються у розмірі сум майнових санкцій, розмірних заподіяного збитку.

До особливостей покарань, які застосовуються за порушення бюджетного законодавства, відноситься можливість одночасного застосування майнових і превентивних санкцій у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, а також, при наявності складу злочину, кримінальних покарань (див. ст. 296, 299, 300, 302 БК). Таким чином, в діяннях, передбачених зазначеними приписами БК, можуть бути встановлені ознаки адміністративних правопорушень, передбачених Кпап і БК, а також злочинів.

У цивільному праві критерій винності враховується не завжди. В основному це властиво обязательственно-правових відносин: особа, яка не виконало зобов'язання або виконало його неналежним чином, несе відповідальність і за відсутності вини, якщо підстави відповідальності встановлені федеральним законом або договором (ч. 1 п. 1 ст. 401 ЦК). Юридичні критерії цивільно-правової відповідальності можуть бути встановлені тільки федеральним законом, прийнятим ad hoc (цей метод регламентації застосовується головним чином в публічному законодавстві), але і договором, який у цьому випадку є особливу різновид правовстановлюючого акта.

На відміну від КК і Кпап кваліфікація винності діяння при застосуванні цивільно-правових санкцій може бути обумовлена неналежним виконанням зобов'язання (п. 1 ст. 401 ЦК). У відносинах, регульованих цивільним законодавством, у деяких випадках береться до уваги вина обох сторін правовідносини (п. 1 ст. 404 ЦК).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Призначення адміністративного покарання при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюється провадження по справах про адміністративні правопорушення
Адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, області посягання, юридичний склад
Юридичний склад адміністративного правопорушення
Поняття адміністративного правопорушення
Судді, органи, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Посадові особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення
Підстави та порядок припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення
Види адміністративних правопорушень
Виробництво по справах про адміністративні правопорушення: види, терміни, докази
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси