Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Аналіз фінансової звітності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Готова продукція

Готовою вважається продукція, повністю закінчена обробкою, укомплектована, яка пройшла необхідні випробування, відповідає діючим стандартам чи затвердженим технічним умовам, прийнята службою технічного контролю організації і здана на склад або прийнята замовником. В іншому разі продукція залишається в НЗВ і до складу готової продукції не включається.

Величина запасів готової продукції залежить в першу чергу від обсягів продажу, умов і типів виробництва (одиничне, серійне, масове), фізичної природи і призначення продукції та ряду інших умов. Неабияке значення при цьому має обраний організацією спосіб оцінки готової продукції.

В балансі готова продукція відображається за повної фактичної чи нормативної (планової) виробничої собівартості. Крім того, готова продукція може бути показана в бухгалтерському балансі за прямими статтями витрат, тобто за скороченою виробничої фактичною або нормативної (планової) собівартості.

Умови вибору облікової політики відображення в балансі готової продукції - за повною або скороченою собівартості - особливо важливо з'ясувати в процесі порівняльного аналізу бухгалтерської звітності компаній галузі. Порівняння показників звітності організацій, що використовують різну облікову політику в оцінці готової продукції, може виявитися некоректним.

Організації, здійснюють торгову діяльність, відображають у складі оборотних активів інформацію про величину товарів, куплених у інших організацій для оптової та роздрібної торгівлі.

Відповідно до п. 13 ПБО 5-01 в бухгалтерському обліку в організаціях оптової торгівлі, постачання і збуту товари відображаються тільки за вартістю їх придбання. В організаціях роздрібної торгівлі дозволяється проводити оцінку придбаних для продажу товарів двома способами: за вартістю їх придбання або по продажною вартості з окремим урахуванням націнок.

У процесі аналізу статей запасів готової продукції і товарів насамперед слід спробувати оцінити їх реалізованість. Одним із способів такої оцінки є аналіз строків обігу зазначених матеріальних цінностей. Чим менше період їх обороту, тим нижче за інших рівних умов ризик неліквідності. Більш докладно це питання розглянуто в главі 6.

Для аналізу використовуються наступні показники.

Частка в загальній величині активів:

Частка в активах = (ДП : А) х 100, де ДП - середня за аналізований період вартість готової продукції.

Частка в оборотних активах:

Частка в оборотних активах = (ДП : ОА) х 100.

Тривалість періоду зберігання готової продукції:

Період обороту = (ДП х Д): Собівартість продажів.

Важливо враховувати специфіку попиту на продукцію, що випускається і продавані товари. Чим вище ризик старіння, тим більше ймовірність знецінення запасів і, отже, зниження їх ліквідності. Тому при аналізі запасів готової продукції і товарів слід з'ясувати, чи не включені до їх складу застарілі, що не користуються попитом на ринку об'єкти. Цей аспект важливий як для внутрішнього аналізу ліквідності активів, так і для зовнішнього аналізу, оскільки застарілі, що вийшли з ужитку або прострочені (виходячи з допустимого строку використання) запаси товарів або готової продукції не можуть бути джерелом забезпечення отриманого кредиту.

У складі запасів компанії можуть відображатися також цінності, обліковуються в складі товарів відвантажених (див. табл. 3.4). Дана стаття балансу характеризує вартість цінностей, виручка від продажу яких певний час не може бути визнана в бухгалтерському обліку.

Така ситуація може мати місце при відвантаженні цих цінностей на експорт, за договорами комісії і іншими аналогічним посередницькими договорами, за договорами з особливим порядком переходу права власності і договорів міни.

У складі товарів відвантажених можуть враховуватися:

o готова продукція (готові вироби);

o товари;

o роботи;

o послуги;

o тварини на вирощуванні та відгодівлі;

o напівфабрикати власного виробництва;

o матеріали та інші аналогічні цінності.

До складу оборотних активів відносять статтю "Витрати майбутніх періодів". По даній статті бухгалтерського балансу показують величину витрат, вироблених в звітному році, але які підлягають погашенню в наступних звітних періодах шляхом віднесення на витрати виробництва (обігу) або інші джерела протягом терміну, до якого вони відносяться.

У складі витрат майбутніх періодів на рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" обліковуються, зокрема:

o витрати:

- на гірничо-підготовчі роботи;

- підготовчі до виробництва роботи у зв'язку з їх сезонним характером;

- освоєння нових виробництв, установок і агрегатів;

- рекультивацію земель і здійснення інших природоохоронних заходів;

- нерівномірно вироблений протягом року ремонт основних засобів (якщо організація не створює відповідний резерв або фонд);

- страхування;

- рекламу;

o вартість ліцензій на здійснення певних видів діяльності;

o дисконт за облігаціями і векселями;

o додаткові витрати по позиках і кредитах;

o витрати, понесені у зв'язку з майбутніми роботами за договорами будівельного підряду та супутнім договорами.

Також до витрат майбутніх періодів відноситься фіксований разовий платіж за надання права користування результатами інтелектуальної діяльності за ліцензійними договорами (наприклад, програмами для ЕОМ і баз даних).

Важливо мати на увазі наступне: в балансі розглянута стаття віднесена до оборотних активів, однак по природі вироблених витрат та порядку їх списання, принаймні, частину витрат майбутніх періодів може бути віднесена до складу необоротних активів.

Ще однією статтею оборотних активів російського балансу є стаття "Податок на додану вартість по придбаним цінностям".

По даної рядку відбивається залишок сум вхідного ПДВ, які контрагенти пред'явили організації до оплати при придбанні нею товарів (робіт, послуг), при цьому організація на кінець звітного періоду не прийняла їх до відрахуванню і не включила у вартість придбаних товарів (робіт, послуг) або до складу витрат. Цей залишок враховується на рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям".

В даний час можливість вирахування вхідного ПДВ у загальному випадку не ставиться у залежність від факту оплати придбаних основних засобів, товарів, робіт, послуг. Тим не менш залишок на рахунку 19 на кінець звітного періоду може виникати:

o при здійсненні експортних операцій (п. 3 ст. 172 Податкового кодексу РФ; далі - НК РФ);

o при виробництві товарів з тривалим виробничим циклом (п. 7 ст. 172 НК РФ);

o при сплаті ПДВ податковими агентами (п. 3 ст. 171 НК РФ);

o при здійсненні витрат, нормованих у цілях оподаткування прибутку, коли на кінець звітного періоду вони не враховані повністю у складі витрат, але існує ймовірність, що до кінця року в організації виникне право на визнання їх в цілях оподаткування прибутку, і, відповідно, право на відрахування вхідного ПДВ за ним (п. 7 ст. 171 НК РФ);

o при ввезенні товарів на територію Російської Федерації (п. 1 ст. 172 НК РФ);

o коли від контрагента отримані рахунки-фактури, містять помилки, або у разі відсутності рахунків-фактур (пп. 1, 2 ст. 169 НКРФ);

o у деяких інших випадках.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Маркетинг збуту готової продукції
Аналітичний облік готової продукції
Бухгалтерський облік надходження готової продукції
Знезараження харчової сировини, води, напівфабрикатів та готової продукції
Способи захисту харчової сировини, води, напівфабрикатів та готової продукції
Фірмова торгівля - резерв ефективного збуту готової продукції
Потоки матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції як складові логістичного потоку
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси