Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Бухгалтерська (фінансова) звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аудит і публічність консолідованої бухгалтерської звітності

У відповідності з Федеральним стандартом аудиторської діяльності (ФСАД 1/2010)41 Аудиторський висновок про бухгалтерської (фінансової) звітності та формування думки про її достовірність", затв. наказом Мінфіну РФ від 20.05.2010 р. № 46н аудит бухгалтерської звітності планується і проводиться таким чином, щоб отримати достатню впевненість у тому, що бухгалтерська звітність достовірна у всіх істотних відносинах.

Консолідована бухгалтерська звітність є завершальною стадією облікового процесу. Вона являє собою систему взаємопов'язаних агрегованих показників. Аналіз і зіставлення даних, що містяться у формах бухгалтерської звітності, є важливою аудиторської процедурою. Проведення такого аналізу дозволяє зробити обгрунтований висновок про достовірність поданої звітності. При формуванні думки про достовірності звітності аудитор повинен не тільки отримати уявлення про правильність складання її форм, але і оцінити, наскільки зміст кожного елемента представленої звітності відповідає встановленій інформаційної задачі.

Для здійснення цього процесу аудитор поділяє бухгалтерську звітність на елементи і формулює підцілі аудиту в рамках кожного елемента.

На першому етапі перевірки аудитор виробляє поділ бухгалтерської звітності на статті, для яких встановлюється ступінь важливості різних критеріїв правильності. В даному випадку йде тестування окремих статей бухгалтерського балансу з метою визначення відповідності критерію суттєвості. Базуючись на результатах інвентаризації, аудитор оцінює відповідність статей балансу реальної дійсності.

На другому етапі перевірки аудитор визначає структуру кожній статті бухгалтерської звітності і встановлює взаємозв'язок між її статтями та відповідними рахунками бухгалтерського обліку. Для статей бухгалтерського балансу визначаються рахунки, сальдо яких включені в дану статтю. Для статей звіту про прибутки та збитки встановлюється взаємозв'язок з рахунками, обороти по яких брали участь у формуванні показників звіту. На даному етапі аудитор частково отримує докази відповідності бухгалтерської звітності критерієм повноти, встановивши повноту перенесення оборотів за рахунками бухгалтерського обліку бухгалтерську звітність.

Третій етап перевірки бухгалтерської звітності полягає в поділі інформації, відображеної на рахунках бухгалтерського обліку, на елементи, якими є фінансово-господарські операції. Тестуючи господарські операції на відповідність критеріям виникнення, існування, повноти, прав і зобов'язань, оцінки, точності, представлення і розкриття, аудитор повинен одержати доказ щодо сальдо і оборотів по рахунках і встановити ступінь достовірності показників бухгалтерської звітності. Аудитор перевіряє облікові записи, а також активи та зобов'язання, особливо грошової готівки, цінних паперів і товарів. В звіті аудитора зазначається відповідність облікових записів чинному законодавству, а також запитувана додаткова інформація з питань, що виникають під час перевірки.

Результати перевірки оформляються документально. Статті звітності аналізуються і коментуються, при значному розходженні необхідні пояснення. Аудитором зазначаються обставини, які загрожують існуванню організації.

Наведемо основні пункти програми проведення аудиту консолідованої бухгалтерської звітності.

1. Тотожність показників, що містяться у формах бухгалтерської звітності та регістрах бухгалтерського обліку.

2. Тотожність показників Головної книги і регістрів синтетичного обліку.

3. Тотожність показників, що містяться в регістрах синтетичного і аналітичного обліку.

4. Відповідність фактичної методикою оцінки майна, прийнятої облікової політики.

5. Повнота відображення дебіторської та кредиторської заборгованості.

6. Правильність віднесення доходів і витрат до звітному періоду.

7. Складання аудиторського звіту і аудиторського висновку.

Аудитор при зіставленні показників статей бухгалтерської звітності використовує розшифровки консолідованої бухгалтерської звітності. Дані розшифровок звіряються з даними Головної книги і відповідними регістрами аналітичного обліку.

Аудитори на основі розроблених стандартів узагальнюють результати перевірки тотожності показників бухгалтерського балансу і Головної книги у робочому документі по спеціально розробленій формі. Розбіжності включаються у відповідний розділ висновку за результатами аудиторської перевірки.

Відповідність кожної статті бухгалтерської звітності встановленим критеріям визначається шляхом узагальнення результатів тестування сальдо і оборотів відповідних рахунків бухгалтерського обліку і господарських операцій. У підсумку основним досліджуваним елементом є власне господарська операція. Ця послідовність досягнення мети аудиту - основа організації процесу аудиторської перевірки.

Для досягнення цілей аудиту бухгалтерської звітності аудитори застосовують два підходи до організації процесу аудиту: пооб'єктний і циклічний.

При пооб'єктному підході виділяються сегменти аудиту фактично збігаються з об'єктами бухгалтерського звіту, і господарські операції тестуються з точки зору відокремленого отримання доказів щодо окремих рахунків бухгалтерського обліку. Після завершення аудиту кожного рахунку в цілях узагальнення отриманих результатів необхідно провести аналіз взаємозв'язку між ними. Наступним етапом є формування думки про бухгалтерської звітності в цілому.

Даний варіант організації процесу аудиту не можна назвати раціональним, так як одні і ті ж фінансово-господарські операції перевіряються різними членами групи аудиторів неодноразово з точки зору різних сегментів аудиту.

Виділення в якості сегментів аудиту циклів господарських операцій здійснюється з урахуванням змісту фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта, застосовуваної системи бухгалтерського обліку і системи документообігу. До кожного економічного суб'єкта аудитор підходить індивідуально і приділяє особливу увагу сегментації аудиту. В цілях аудиту виділяються при перевірці наступні цикли аудиту:

- реалізація і отримання виручки;

- товарні та розрахункові операції;

- організація та оплата праці;

- операції з товарно-матеріальними цінностями;

- формування капіталу і його прибутковість;

- аудит касової готівки, майна та обладнання організації;

- аудит інвестицій, попередніх виплат та нарахувань, податку на доходи, дебіторів і рахунків капіталу.

Аудитор застосовує цикли господарських операцій в ході аудиту методом спрямованого тестування. Метод спрямованого тестування полягає у природі подвійного запису, що застосовується в бухгалтерському обліку. Спотворення записи по кредиту одного рахунку приведе до перекручування або пропуску дебетові записи по корреспондирующему рахунку і навпаки. Спрямоване тестування забезпечує аудитору виявлення завищення за дебетом рахунку і одночасно кредит завищення кореспондуючого рахунку. Цілеспрямовано перевіривши дебетові записи одного рахунку, аудитор може зробити висновок про підтвердження або непідтвердження кредитових записів за кореспондуючими рахунками.

Описаний підхід включає в програму проведення аудиту наступні етапи:

1) тестування дебетових записів на предмет завищення;

2) тестування кредитових записів на предмет заниження.

У процесі аудиту особливе місце займає отримання аудиторських доказів з метою формування думки про достовірність звітності. До аудиторським доказам належить вивчення правовстановлюючих документів, господарсько-договірних відносин організації, облікової політики, результатів інвентаризації.

Для отримання аудиторських доказів підтвердження оборотів по кожному відібраному в якості аудиту рахунку аудитору слід:

- розглянути структуру його дебетових і кредитових оборотів;

- встановити властивий рахунком рівень суттєвості і рівень внутрішньогосподарського ризику;

- виявити типи господарських операцій, що вплинули на його утримання;

- віднести ці господарські операції до певних циклів;

- знайти точку відліку для аудиту господарських операцій, тобто вибрати рахунки, обороти по яких будуть перевірятися, а також ті, обороти по яких будуть підтверджені.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Основні відмінності консолідованої звітності від зведеної бухгалтерської звітності
Зведена і консолідована бухгалтерська звітність
Особливості аналізу зведеної (консолідованої) звітності
Публічність фінансової звітності
Порядок формування показників консолідованої бухгалтерської звітності
Аудит бухгалтерської (фінансової) звітності
Визначення бухгалтерської (фінансової) звітності
Складання бухгалтерської (фінансової) звітності
Теоретичні аспекти бухгалтерської (фінансової) звітності
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси