Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 17. ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

В результаті вивчення глави 17 студент повинен:

знати

o основні законодавчі та нормативні документи в області обліку готової продукції (робіт, послуг);

вміти

o складати кореспонденцію рахунків за операціями, пов'язаними з урахуванням готової продукції за фактичною (виробничої) собівартості і по нормативної (планової) собівартості;

володіти

o навичками відображення інформації в первинних облікових документах, регістрах бухгалтерського обліку і звітності.

Цілі та задачі обліку готової продукції полягають у правильному обліку її випуску з виробництва, контроль обсягу і збереження запасів продукції на складах, а також контроль за виконанням плану договорів постачання за строками, загальним обсягом та асортиментом, формуванні інформації про наявність та рух готової продукції по місцям зберігання і матеріально відповідальним особам, своєчасному і правильному документальному оформленні відвантаження (реалізації) продукції, своєчасному і точному розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції.

Поняття готової продукції та її оцінка

Основними нормативними документами, регулюючими облік готової продукції, є: Закон про бухоблік, ПБО 5/01, Методичні вказівки з обліку МПЗ.

Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, установлених законодавством).

До продукції сфери матеріального виробництва належать також виконані роботи та послуги, надані іншим організаціям.

Роботи і послуги - це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, за винятком діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин.

В організаціях інформація про наявність та рух готової продукції формується але місцями зберігання і матеріально відповідальним особам. Далі готова продукція підприємства обліковується за найменуваннями з поділом по відмітним ознаками: марки, артикули, моделі.

Облік продукції ведуть в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Натуральні виміри характеризують вага, обсяг, кількість продукції і служать для кількісного (оперативного, аналітичного) обліку готових виробів.

Умовно-натуральні вимірники (умовні одиниці продукції) необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції. Кількість такої продукції за видами перераховують за допомогою певних коефіцієнтів в умовний сорт, вагу. Умовно-натуральні одиниці виміру визначаються галузевими інструкціями і рекомендаціями.

Вартісним вимірником готової продукції є обсяг товарної продукції в грошовому вираженні.

Готова продукція, виконані роботи, надані послуги у бухгалтерському обліку можуть оцінюватися по одному з наступних варіантів, закріплених в обліковій політиці організації (табл. 17.1):

1) за фактичною виробничою собівартістю продукції (повної або скороченої);

2) по планової (нормативної) виробничої собівартості (повної або скороченої);

3) за продажними (ринковими) цінами.

Таблиця 17.1

Варіанти оцінки готової продукції при виробництві

Варіанти оцінки

Порядок оцінки

По фактичної виробничої собівартості

Фактична виробнича собівартість складається з витрат (прямих статей витрат), пов'язаних з виготовленням готової продукції у звітному періоді. Визначення витрат на виробництво готової продукції включає в себе вартісну оцінку використаних природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів і т. д.

По планової (нормативної) виробничої собівартості

Являє собою розрахунок собівартості одиниці продукції, який складається за відповідними статтями витрат. Витрати на виробництво визначаються згідно з технічно обгрунтованими нормами витрати відповідних ресурсів і їх ціп. При цьому варіанті визначаються і враховуються окремо відхилення фактичної собівартості від нормативної за кожний звітний місяць, що забезпечує єдність оцінки готової продукції в поточному обліку і звітності. Замість нормативної собівартості може застосовуватися будь-яка облікова вартість

По продажним (ринковими) цінами

Цей варіант можна розглядати як різновид другого варіанту. Він застосовується при відносній стабільності цін

Незважаючи на те, що основним джерелом надходження готової продукції є її виробництво, в окремих випадках вона надходить в якості внеску в статутний капітал або безоплатно.

В даному випадку слід нс забувати про те, що готова продукція - це кінцевий результат виробничого циклу і в основному надходять матеріально-виробничі запаси (від засновників, безоплатно, за договором міни) можна класифікувати як готову продукцію, а слід враховувати як матеріали. При вступі в якості внеску в статутний капітал, безоплатно, за договором міни єдиною умовою оприбуткування об'єкта в якості готової продукції є його передача взаємопов'язаними або залежними організаціями, що виробляють продукцію з аналогічними технологією і кінцевими продуктом (табл. 17.2).

Таблиця 17.2

Порядок оцінки активів в залежності від джерела надходження

Джерело надходження

Порядок формування фактичної собівартості

Внесення в рахунок вкладу до статутного (складеного) капітал організації в рамках групи взаємозалежних організацій

Визначається виходячи з грошової оцінки, узгодженої між засновниками

Отримання організацією за договором дарування або безоплатно в рамках групи взаємозалежних організацій

Визначається виходячи з поточної ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку. Під поточною ринковою вартістю розуміється сума грошових коштів, яка може бути отримана в результаті продажу вказаних активів

Одержання але договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами

Визнається вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів. При неможливості встановити вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, вартість матеріально-виробничих запасів, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визначається виходячи з ціпи, але якою у порівнянних обставин купуються аналогічні матеріально-виробничі запаси

У фактичну собівартість готової продукції, що надходить у рахунок внеску в статутний капітал, безоплатно та за договором міни, включаються також фактичні витрати організації на доставку готової продукції і приведення їх у стан, придатний для оприбуткування в якості готової продукції.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством РФ.

Зміною оцінного значення визнається коригування вартості готової продукції, обумовлена появою новой інформації, яка проводиться виходячи з оцінки існуючого положення справ в організації, очікуваних майбутніх вигод і зобов'язань і не є виправленням помилки у бухгалтерській звітності.

Оцінним значенням готової продукції є величина резерву під зниження вартості материальнопроизводственных запасів. Зміна способу оцінки готової продукції не є зміною оцінного значення. Зміна оцінного значення підлягає визнанню у бухгалтерському обліку шляхом включення в доходи або витрати організації (перспективне):

- періоду, в якому відбулася зміна, якщо така зміна впливає на показники бухгалтерської звітності тільки даного звітного періоду;

- періоду, в якому відбулася зміна, і майбутніх періодів, якщо така зміна впливає на бухгалтерську звітність даного звітного періоду і бухгалтерську звітність майбутніх періодів.

Іноді у виробничій діяльності виникають такі ситуації, коли фактична собівартість виготовленої продукції може бути сформована тільки в кінці звітного місяця, коли будуть виявлені всі витрати на виробництво продукції, як прямі, так і непрямі. В цьому випадку практично неможливо розрахувати собівартість продукції в міру її випуску і передачі на склад готової продукції, що створює додаткові незручності у разі, якщо продукція, виготовлена протягом місяця, реалізується в цьому ж періоді.

При такому способі обліку собівартість, за якою прийнята до обліку продукція одного і того ж виду, виготовлена в різний час, може бути різною. Тому при реалізації та іншому вибутті готової продукції оцінка здійснюється одним з наступних способів:

- за собівартістю кожної одиниці таких запасів;

- по середньої собівартості;

- за собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (спосіб ФІФО).

Більш детально порядок оцінки матеріально-виробничих запасів розглянуто в розділі 11 "Облік виробничих запасів".

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Методика бухгалтерського обліку готової продукції
Облік готової продукції
Аналітичний облік готової продукції
Бухгалтерський облік надходження готової продукції
Документальне оформлення наявності та руху готової продукції
Бухгалтерський облік зберігання готової продукції
Готова продукція
Маркетинг збуту готової продукції
Аналітичний облік готової продукції
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси