Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Теорія менеджменту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Соціально-психологічний клімат і комунікативні бар'єри в трудовій групі

Соціально контактна частина будь-якої організації являє собою складну систему компонентів, що виражаються в такій інтегральній якісною характеристикою, як соціально-психологічний клімат колективу. Виконання трудових функцій залежить не тільки від організаційно-виробничих умов, але і від міжособистісних відносин, які надають значний вплив на самопочуття і результати праці людини. Говорячи про психологічний клімат, необхідно враховувати, що мова йде про відносно стійкої системи відносин, що склалася протягом певного часу і має можливість зміни і розвитку.

Соціально-психологічний клімат - це сформований в умовах спільної діяльності щодо стійкий емоційно-психологічний настрій, який формується в колективі у процесі роботи і проявляється в тих взаєминах, які встановлюються на основі об'єктивних і суб'єктивних взаємозв'язків між членами колективу при особистих контактах. Цей настрій з'являється внаслідок того, що при безпосередніх особистих контактах працівників зв'язку між ними набувають емоційно-психологічного забарвлення, визначену ціннісними орієнтирами, моральними нормами та інтересами членів колективу.

Сутнісною характеристикою соціально-психологічного клімату є настрій членів колективу. Однією з складових настрою є самопочуття кожного члена колективу. У процесі формування клімату складається система міжособистісних стосунків, яка і визначає соціально-психологічне самопочуття кожного члена колективу.

На формування соціально-психологічного клімату впливає ряд чинників: суспільно-політична ситуація в країні, економічна ситуація в суспільстві, рівень життя населення, соціально-демографічні та етнічні фактори. До цих факторів можна віднести і комплекс технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних елементів на робочому місці.

Клімат в робочій групі впливає на виникнення комунікаційних бар'єрів. Виділяють чотири основні функції комунікативності в групі або організації в цілому: контроль, мотивація, емоційний вираз і передача інформації.

З допомогою комунікативності здійснюється регулювання (контроль) поведінки членів групи: в організаціях існують прийняті норми, правила, а також ієрархія і формальна підпорядкованість, яких працівники зобов'язані дотримуватися; будь-яке відхилення або порушення правил у більшості випадків припиняється, а іноді карається. У той же час комунікативність посилює мотивацію, доводячи до працівників інформацію про те, що повинно бути зроблено, як покращити роботу та ін.

Комунікативність в групі - це механізм, який дозволяє членам групи висловлювати своє ставлення до подій, сприяє емоційному вираженню працівників і допомагає реалізовувати соціальні потреби. Істотне значення має також функція комунікативності, яка пов'язана з її роллю в процесі прийняття рішень.

У психологічній літературі прийнято виділяти чотири типи комунікативних бар'єрів.

1. Фонетичний - невиразна швидка або повільна мова, мова-скоромовка, акцент, мова з великою кількістю звуків-паразитів і т. д.

2. Семантичний - невдало сформульовані повідомлення, які можуть привести до втрати інформації при передачі одержувачем. Особливо багато проблем такого роду виникає у багатонаціональному середовищі, а також при багатозначності слів.

3. Стилістичний - невідповідність стилю мови комунікатора й ситуації спілкування або стилю спілкування та психологічного стану партнера по спілкуванню.

4. Логічний - складна, незрозуміла чи неправильна логіка міркувань і аргументів і прийняття (неприйняття) цієї логіки партнером.

В теорії комунікації в якості основ класифікації комунікативних бар'єрів виділяють середовище (зовнішні умови) комунікації, технічні засоби комунікації і самої людини як головної дійової особи будь-якого комунікативного акту.

До бар'єрів, обумовлених факторами середовища (зовнішніх умов) комунікації, можна віднести такі створюють дискомфортні умови передачі та сприйняття інформації характеристики, як акустичні перешкоди, відволікаюча навколишня обстановка, погодні умови та ін

Для позначення технічних бар'єрів у технічній літературі найчастіше використовується поняття "шуми" - все, що спотворює (перериває) сигнал, і в результаті впливає на повідомлення в цілому.

"Людські" бар'єри комунікації поділяють на психофізіологічні та соціокультурні.

Психофізіологічні бар'єри - це бар'єри, які можуть виникати внаслідок якихось фізіологічних порушень: порушення артикуляції, глухота, повна або часткова втрата зору і т. д. Також на здатність людей спілкуватися, передавати і сприймати інформацію значний вплив надають їх психологічні характеристики. Вітчизняний психолог Б. Паригін виділяє бар'єри, пов'язані як з безособовими механізмами соціально-психологічної взаємодії і взаємовпливу людей один на одного, так і з впливом особистісних індивідуальних особливостей комунікантів. Прикладом перших можуть служити стереотипи сприйняття партнера по спілкуванню, прикладом других - індивідуальні особливості особистості, наприклад її інтравертированність. Крім перерахованих до поширених форм психофізіологічних бар'єрів відносяться нервова напруга, що може призвести до емоційного зриву, деякі психічні стани (індиферентність, апатія, депресія) і психічні властивості особистості (замкнутість, підвищена вразливість та ін).

У повсякденному житті ми спілкуємося з безліччю людей, які є представниками тих чи інших нації, етносу, класу, соціальної групи, релігійної конфесії, професійного співтовариства, демографічної групи тощо, що породжує їхні соціокультурні відмінності. Тому при такому спілкуванні можуть виникати соціокультурні бар'єри. В першу чергу комунікативні бар'єри породжують соціальні фактори, обумовлені приналежністю людей до різним групам чи організаціям.

Все різноманіття бар'єрів комунікації можна звести в одну таблицю, розділивши їх по компонентам комунікаційного процесу (відправник, одержувач, зворотній зв'язок, канал, середа, організація), а також виділивши окремо бар'єри, спричинені факторами зовнішнього середовища і особливостями організації (табл. 8.1).

Комунікативні бар'єри і неможливість їх подолання призводять до виникнення конфліктів у трудовій групі, серед яких можна виділити наступні.

1. Міжіндивідуальні конфлікти - між двома індивідами, які претендують на виконання ролі.

Таблиця 8.1. Комунікативні бар'єри

Компоненти комунікативного процесу

Комунікативні бар'єри

Приклади

Відправник

Психофізіологічний

Невиразна швидка або повільна мова, акцент, порушення артикуляції

Семантичний

Різне тлумачення значень одних і тих же слів комунікантами

Стилістично й

Невідповідність стилю мови комунікатора й ситуації спілкування, стилю спілкування та психологічного стану партнера по спілкуванню

Логічний

Складна, незрозуміла чи неправильна логіка міркувань і аргументів, прийняття(неприйняття) цієї логіки партнером, "туманність" розпоряджень, їх двозначність, наявність невизначених понять

Соціокультурний

Приналежність людей до різних груп (релігійних, професійних), організаціям, верств, класів, відмінності в соціальних, професійних і життєвих установках людей

Статусний

Відмінності в організаційному статус комунікантів

Бар'єр страху

Боязнь, страх відправника в надання одержувачу інформації

Психологічний

Психічні стани (індиферентність, апатія, депресія) і психічні властивості особистості (замкнутість, підвищена вразливість, інтравертированність), спотворення інформації в силу труднощів у міжособистісних контактах або через незгоду з комунікативним повідомленням, атракція, антипатія та ін.

Технічний

Відсутність навичок роботи з відповідною технікою для передачі інформації, помилка в адресі електронної пошти та ін.

Одержувач

Психофізіологічний

Повна або часткова втрата зору або слуху

Семантичний

Різне тлумачення значень одних і тих же слів комунікантами

Соціокультурний

Приналежність людей до різних груп (релігійних, професійних), організаціям, верств, класів, відмінності в соціальних, професійних і життєвих установках людей

Статусний

Відмінності в організаційному статус комунікантів

Психологічний

Психічні стани (індиферентність, апатія, депресія) і психічні властивості особистості (замкнутість, підвищена вразливість, інтравертированність), спотворення інформації в силу труднощів у міжособистісних контактах або через незгоду атракція, антипатія та ін.

Інформаційні перевантаження

Відсіювання інформації в результаті отримання більшої кількості інформації, ніж необхідно для виконання виробничих функцій

Зворотний зв'язок

Бар'єр зворотного зв'язку

Відсутність або неефективність зворотного зв'язку не дає відправнику достатньо інформації про коректність сприйняття його повідомлення

Капав

Канат донесення інформації (технічний бар'єр)

Неправильний вибір способу (капала) для ефективної передачі інформації

Середа

Акустичні перешкоди

Шум у приміщенні або за вікном, ремонтні роботи, ляскаючі двері, дзвінки телефону і т. п.

Відволікаюча навколишня обстановка

Яскраве сонце або, навпаки, тьмяне світло, колір стін в приміщенні, пейзаж за вікном

Компоненти комунікативного процесу

Комунікативні бар'єри

Приклади

Температурні умови

Занадто холодно або дуже жарко в приміщенні

Погодні умови

Дощ, вітер, високий або низький тиск

Організація

Незадовільна структура організації

Недоліки в структурі організацій, неправильний розподіл функцій і обов'язків, складна ієрархія

2. Внутрииндивидуальные конфлікти - протиріччя між особистісними рисами і функціями ролі.

3. Межролевые конфлікти - між ролями, виконуваними одним індивідом.

4. Особистісно-рольові конфлікти - між особистісною системою цінностей і цінностями ролі.

5. Ролеподавляющие конфлікти - роль підминає під себе особистість.

6. Ролезаполняющие конфлікти - між вимогами ситуації та ідентичністю ролі й особистості.

Причинами виникнення конфліктів можуть бути протиріччя, пов'язані з відмінностями в уявленнях, цілях, цінностях, інтересах, способи діяльності. Всі причини внутрішньоорганізаційних конфліктів можна поділити на об'єктивні та суб'єктивні. В основі об'єктивних причин лежать об'єктивні недоліки організації (погана організація праці, недосконалість організації виробництва і управління, слабка матеріально-технічна база, недоліки фінансування тощо). В основі суб'єктивних причин - суб'єктивні особливості членів організації і їх поведінку, наприклад неправильні дії керівника або підлеглих.

Основні функції конфлікту можуть бути об'єднані в блоки конструктивних та деструктивних функцій. Оцінюючи їх, необхідно мати на увазі наступні обставини.

1. Неоднозначність оцінок і суперечливість результатів експериментальних досліджень висвічують відсутність чітких критеріїв розрізнення конструктивних і деструктивних конфліктів. Наявність таких критеріїв дозволило б поряд з оцінками існуючого характеру стосунків людей в колективі отримати і прогноз їх можливого розвитку. Грань між конструктивними і деструктивними функціями, здавалося б, досить чітко переглядається в теорії, помітно втрачає свою однозначність, коли справа доходить до оцінки наслідків конкретного конфлікту.

2. Важко дати узагальнену оцінку позитивної і негативної ролей конфлікту. Переважна більшість конкретних конфліктів має одночасно і конструктивні, і деструктивні функції.

3. Конструктивність і деструктивність конкретного конфлікту залежать від багатьох факторів, основними серед яких є особливості процесу розв'язання конфлікту і насамперед його результати. Якщо конфлікт дозволяється цивілізованими способами, а в результаті вирішення перемагає права сторона або, ще краще, коли у виграші залишаються обидві сторони, то такий конфлікт буде конструктивним. У протилежному випадку деструктивний конфлікт.

4. Ступінь конструктивності і деструктивне™ конкретного конфлікту може змінюватися на різних стадіях його розвитку. Один і той самий конфлікт може бути деструктивним в одному відношенні та конструктивним в іншому, грати негативну роль на одному етапі розвитку, в одних конкретних обставинах і позитивну - на іншому етапі, в іншій конкретній ситуації.

5. Необхідно враховувати, для кого з учасників конфлікту він конструктивний, а для кого - деструктивний. Якщо метою однієї із сторін може бути усунення протиріччя, то метою іншого боку може бути збереження статус-кво, ухилення від конфлікту або розв'язання суперечності без протиборства. У конфлікті можуть бути зацікавлені не самі опоненти, а інші сили, що провокують конфлікт. Тому функції конфлікту з позицій різних учасників можуть оцінюватися по-різному. Враховуючи ці обставини, можна розглянути основні функції конфліктів по відношенню до опонентів та їх соціального оточення. Взагалі, функції конфлікту можна розглядати з двох позицій: з точки зору наслідків конфлікту і з точки зору впливу на сторони конфлікту.

До позитивних функцій конфлікту можна віднести і те, що виплеск емоцій, що стався під час конфлікту, може зняти пануючу в колективі соціальну напруженість. Крім того, під час конфлікту кожен з його учасників може відкрити в собі знову проявилися позитивні якості, а також побачити опонента з нової сторони. В суперечках і гострих протиріччях може бути знайдено несподіване і необхідне рішення, яке було б складно відшукати за умов гармонійного співробітництва.

Звичайно, конфлікт не завжди несе в собі тільки позитивні функції, дуже часто він може остаточно зіпсувати відносини в колективі. У ході конфлікту один з його учасників або обидва опонента можуть вдатися до жорсткої критики, нецензурних виразів, словесним чи іншим образам, а після цього буває вже дуже важко зробити стосунки гармонійними. Крім того, часті конфлікти можуть стати причиною напруженої обстановки в колективі, атмосфери загальної неприязні, що в свою чергу негативним чином позначається па результати діяльності персоналу, так як діяльність колективу буде більш успішною при сприятливому психологічному кліматі.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Бар'єри відкритого поведінки
Соціально-психологічний клімат у колективі
Поняття, соціально-психологічна характеристика групи
Комунікативні бар'єри в міжособистісних комунікаціях
Комунікативні бар'єри в міжособистісних комунікаціях
Трудова група як об'єкт менеджменту
Соціально-психологічні процеси в групі і групові ролі
Мала соціальна група: розуміння, класифікація
Комунікативна структура групи
Соціально-психологічні методи профілактики конфлікту
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси