Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Внутрішній аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика видів сегментів діяльності

Ефективне функціонування організації зумовлюється оптимізацією її структури і діяльності сегментів, що, в свою чергу, вимагає вдосконалення обліково-аналітичної підсистеми та системи внутрішньогосподарського контролю.

Реалізація цілей і завдань внутрішнього аудиту системи управлінського обліку, його вдосконалення шляхом застосування діагностики дозволяють здійснити системно-проблемний підхід і логіко-критичний аналіз підсистем управління (збуту, постачання, ціноутворення). Виявлення особливостей і тенденцій розвитку кожної підсистеми обумовлює визначення глобальних проблем розвитку організації в цілому і побудова ясною "фінансової картини" економічного суб'єкта. Діагностику можна використовувати в контексті перевірки ефективності функціонування ділянок обліково-аналітичної підсистеми та системи внутрішньогосподарського контролю.

Коло завдань внутрішнього аудиту стосовно видів діяльності організації за сегментами може бути представлений наступним чином: організація, товар, ринок збуту, план маркетингу, план виробництва, організаційний і юридичний плани.

Разом з тим можна розширити сфери застосування внутрішнього аудиту, поширивши його і на обліково-аналітичну підсистему, організаційну структуру управління, управління кадрами (внутрішній аудит персоналу) та інші елементи організації. Такий підхід пов'язаний з необхідністю повного охоплення методами внутрішнього аудиту всіх елементів організації, оскільки випадання одного з елементів не дозволить сформувати цілісну картину фінансового положення організації та ускладнить прийняття ефективних рішень.

В цілях систематизації внутрішнього аудиту доцільно усі показники, використовувані при проведенні внутрішнього аудиту системи управлінського обліку, класифікувати за низкою ознак (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Природно, що аудитори в практичній діяльності можуть застосовувати безліч інших способів та методів дослідження системи управлінського обліку та системи управління, зокрема методи економетрики, економічної статистики і т. д.

Внутрішній аудитор також повинен проаналізувати:

o відчуження матеріальних об'єктів і платежі між сегментами;

o виключення міжсегментних обертів;

o зіставлення відображених у звітності даних з кошторисами та іншими очікуваними результатами;

o розподіл активів і витрат між сегментами. При аудиторській перевірці слід звернути особливу увагу на відповідність сегментарної звітності організації прийнятим положенням по бухгалтерського обліку "Інформація по сегментам" ПБУ 12/2010, затвердженим наказом Мінфіну Росії від 8 листопада 10 р. № 143н (введено починаючи зі звітності за 2011 р.).

Починаючи із звітності за 2011 р. подання інформації за сегментами стало обов'язковим для організацій, які є емітентами публічно розміщуваних цінних паперів. Для решти суб'єктів господарювання, крім кредитних організацій, на які ПБО 12/2010 не поширюється, його застосування носить добровільний характер.

У ПБО 12/2010 (розділ "Виділення сегментів") відсутня диференціація сегментів на операційні і географічні. В якості однієї з основних характеристик сегмента вводиться можливість для сегмента (напрями діяльності) організації сформувати фінансові показники окремо від показників інших частин діяльності організації. Крім того, зберігається утилітарна спрямованість інформації за сегментами, а отже, і принципів їх виділення, які формуються остільки, оскільки в них зацікавлені особи, наділені в організації повноваженнями по прийняттю рішень в розподілі ресурсів усередині організації і оцінки цих результатів, тобто керівництво підприємства.

До критеріям визнання сегмента звітним відносяться:

o виручка сегмента від продажу покупцям (замовникам) організації і прогнозована виручка від операцій з іншими сегментами становить не менше 10% загальної суми виручки всіх сегментів;

o фінансовий результат (прибуток або збиток) сегмента становить не менше 10% найбільшою з двох величин: сумарною прибутку сегментів, фінансовим результатом яких є прибуток, або сумарного збитку сегментів, фінансовим результатом яких є збиток;

o активи сегмента становлять не менше 10% сумарних активів усіх сегментів.

Організація зобов'язана при наявності хоча б одного з перерахованих умови вважати такий сегмент звітним.

Норма, що забезпечує репрезентативність інформації за звітними сегментами, наступна: на звітні сегменти має припадати не менше 75% обсягів виробництва організації (обсягу виручки від продажів). В іншому випадку організація зобов'язана сформувати інформацію про діяльності організації шляхом штучного виділення сегментів, тобто незалежно від того, чи задовольняє знову виділений сегмент вимогам до звітного сегмента, передбачених п. 10 ПБО 12/2010.

Проте у правилах подання інформації про звітні сегменти рекомендується обмежувати кількість сегментів. Зокрема, якщо число звітних сегментів більше 10, то організації пропонується розглянути можливість об'єднання звітних сегментів з метою скорочення їх загальної кількості.

У ПБО 12/2010 (розділ IV "Оцінка показників звітних сегментів") визначаються не тільки правила оцінки тих чи інших видів активів і зобов'язань, але і встановлюється порядок їх розподілу між собою. Особливо слід відзначити, що ПБО 12/2010 введена нова норма в правилах оцінки окремих показників діяльності організації, що входить до інформації по звітному сегменту. Відповідно до зазначеної норми допускається подання даних про фінансові результати, величиною (вартості) активів, обсягу виручки і загальною величиною зобов'язань виходячи з оцінки, в якій вони видаються повноважним особам організації для прийняття рішень (за даними управлінського обліку). В практиці діяльності організацій досить широко використовуються внутрішньофірмові ціни, які можуть істотно відрізнятися від прийнятих нею ж правил оцінки активів і зобов'язань, використовуваних у бухгалтерському обліку.

Для забезпечення достовірності інформації за звітними сегментами організація зобов'язана розкривати найбільш істотні показники, а саме:

o виручку від продажу покупцям (замовникам) по кожному виду продукції, товарів, робіт, послуг або однорідних груп продукції, товарів, робіт, послуг;

o по кожному географічному регіоні діяльності;

o величину виручки від продажу покупцям (замовникам) організації, в тому числі окремо від продажів в Російській Федерації і від продажів за кордоном;

o вартість необоротних активів за даними бухгалтерського балансу організації, в тому числі размешенных на території Російської Федерації і за кордоном.

У разі якщо в оперативних цілях керівники організації використовують для характеристики фінансових результатів (прибутку або збитку) різні правила оцінки, то Мінфін Ріс-сіп вимагає від організацій застосовувати в цьому випадку (при поданні інформації за звітними сегментами) правила оцінки, що використовуються в бухгалтерському обліку.

Тобто метою дотримання принципів раціональної організації б ух газ терського обліку, запобігання додаткових трудовитрат господарюючим суб'єктам слід використовувати правила оцінки активів і зобов'язань, доходів і витрат, капіталу, застосовувані в бухгалтерському обліку.

У розділі V "Розкриття інформації за сегментами" ПБУ 12/2010 встановлені вимоги до інформації за звітними сегментами, що включається до складу бухгалтерської (фінансової) звітності.

Основні відомості про діяльність організації за звітним сегментам повинні бути згруповані за такими напрямами:

o загальна інформація;

o показники звітних сегментів;

o способи оцінки показників звітних сегментів;

o зіставлення сукупних показників звітних сегментів з величиною відповідних статей бухгалтерського балансу або звіту про прибутки і збитки організації;

o інша інформація, передбачена ПБО 12/2010.

У складі загальної інформації наводиться опис прийнятих в організації критеріїв виділення звітних сегментів. Наприклад, основою такого виділення можуть бути види продукції - для господарюючих суб'єктів машинобудування, харчової промисловості і т. п. або відповідні переділи (цикли) - для організацій металургійної та легкої промисловості тощо, а також склад продукції, що входить в кожен звітний сегмент.

Найважливішими показниками діяльності обраних звітних сегментів є наступні;

o фінансовий результат (прибуток або збиток) за звітний період;

o загальна величина активів на звітну плату;

o загальна величина зобов'язань на звітну дату (якщо такі дані представляються повноважним особам організації);

o виручка від продажу покупцям (замовникам) організації;

o прогнозована виручка від операцій з іншими сегментами;

o проценти (дивіденди) до отримання;

o відсотки до сплати;

o величина амортизаційних відрахувань по основних засобів і нематеріальних активів;

o інші істотні доходи і витрати;

o податок на прибуток організацій.

Порядок обчислення наведених показників наступний.

1. Фінансовий результат (прибутки чи збитки) за звітний період - може зазначатися прибуток (збиток) від продажу продукції (робіт, послуг), випущеної даним сегментом у звітному періоді, як різниця між договірною вартістю проданої продукції (робіт, послуг) і се фактичною виробничою собівартістю (без урахування витрат на продаж) або її повною собівартістю (при розподілі витрат на продаж між видами продукції).

2. Загальна величина активів на звітну дату - наводиться величина вартості майна, яка бере участь у провадженні відповідного виду продукції (звітного сегмента), що склалася на кінець звітного періоду.

3. Загальна величина зобов'язань на звітну дату. У даних розділах найбільш істотними є показники позикових коштів (довгострокових і короткострокових), які представлені насамперед отриманими організацією кредитами і позиками. Розподіл даних зобов'язань між звітними сегментами (видами або групами видів продукції, робіт, послуг) може здійснюватися на основі прямої приналежності отриманих позикових коштів, коли однозначно можна визначити призначення таких кредитів і позик. На жаль, в ряді випадків зробити це не представляється можливим, тому до решти кредитами і позиками при віднесенні їх сум за звітним сегментам організації повинні застосовувати відповідні бази розподілу (наприклад, пропорційно планової (нормативної) собівартості (вартості) випущеної продукції та ін).

Якщо організація крім звітних сегментів має і інші сегменти, якими, в свою чергу, можуть бути сегменти, пов'язані виключно з фінансовою діяльністю організації, то вся сума (величина) зобов'язань за отриманими кредитами і позиками (основна сума боргу та нараховані за ними відсотки, відображаються в складі кредиторської заборгованості) незалежно від їх призначення цілком наводиться у складі зобов'язань іншого сегмента.

Другий не менш істотною "статтею" у складі зобов'язань є кредиторська заборгованість. При цьому номенклатура зобов'язань, наведених організаціями з цієї "статті", досить широка, включаючи заборгованість перед постачальниками і підрядниками за отримані товарно-матеріальні запаси, виконані роботи та надані послуги; перед персоналом по оплаті праці; перед державними позабюджетними фондами; по податках і зборах і т. д. Незважаючи на таку різноманітність видів кредиторської заборгованості, підходи до її розподілу за звітними сегментами повинні бути аналогічні застосовуваним при розподілі кредитів і позик. Так, якщо тз або інші зобов'язання пов'язані з діяльністю конкретного звітного сегмента, то сума такого зобов'язання повинна повністю належати на цей звітний сегмент. Якщо такого взаємозв'язку встановити не представляється можливим, то для розподілу зобов'язань слід використовувати відповідні бази розподілу. Наприклад, при розподілі заборгованості перед позабюджетними фондами в якості бази розподілу доцільно застосовувати питомі ваги фактично нарахованої заробітної плати за видами продукції до її загального обсягу; при розподілі заборгованості по податках і зборах, наприклад в частині ПДВ, можна використовувати в якості бази питома вага обсягу випущеної продукції по звітному сегменту до загального обсягу випуску продукції (робіт, послуг) у договірних цінах; при розподілі податку на прибуток-питома вага нормативної (планової) прибутку за видами продукції до її загальним обсягом і т. д.

4. Виручка від продажу покупцям {замовникам) організації. У частині розподілу між сегментами обсягів отриманої за звітний рік виручки серйозних проблем у організацій не виникне. В даному випадку складність може полягати в зіставленні сумарної величини виручки звітних сегментів з величиною виручки організації. Для досягнення порівнянності виручку від продажу продукції (робіт, послуг), що не увійшла (увійшов) в номенклатуру звітних сегментів (наприклад, в силу їх незначної питомої ваги), організації можуть враховувати у показниках розділу "Інші сегменти". По даному сегменту в даному випадку також буде необхідно навести дані про фінансові результати, вартості активів та зобов'язань та інших істотних для організації показниках.

5. Прогнозована виручка від операцій з іншими сегментами. Мова йде про цехах допоміжного виробництва (ремонтні, транспортні, енергетичні, котельні і т. д.) та обслуговуючих господарствах (пральні, оздоровчі підрозділи тощо).

6. Відсотки (дивіденди) до отримання - розподіл даного показника за сегментами (видами продукції або їх групами) є надзвичайно абстрактним і умовним. Справа в тому, що дивіденди й відсотки до одержання нараховуються організацією від очікуваного (оголошеного) доходу від участі в капіталах інших організацій, а також від належних доходів від надання позик іншим організаціям, розміщення депозитних вкладів в кредитних установах, здійснення інших фінансових вкладень. Тому прямий взаємозв'язок між діяльністю звітного сегмента і отриманням доходу від роботи інших організацій і фінансових угод з ними нс може (за винятком організацій, для яких фінансова діяльність є основною).

7. Відсотки до сплати. Перш за все в якості процентів до сплати приймаються витрати в сумі належних відповідно до договорів до сплати відсотків за облігаціями, акціями за надання організації в користування грошових коштів (кредитів, позик).

В частині встановлення механізму розподілу цих сум між звітними сегментами слід зазначити, що прямий взаємозв'язок між діяльністю звітних сегментів і зобов'язаннями організації з виплати належних відсотків практично нс існує. Тому, як і при розподілі відсотків (дивідендів) до отримання, організацій при розподілі відсотків до сплати доведеться застосовувати умовні бази. В якості можливих варіантів вважаємо допустимим використовувати відношення вартості активів звітного сегмента до загальної величини активів організації, так як потреба в кредитах і позиках пов'язане у більшості випадків з недоліком оборотних коштів організації.

8. Величина амортизаційних відрахування по основних засобів і нематеріальних активів - за цим показником наводиться сума нарахованої за звітний період (рік) амортизації основних засобів і нематеріальних активів в розрізі звітних та інших (при їх наявності) сегментів. Розподіл нарахованої амортизації за звітним сегментам повинно проводитися на основі сум фактично нарахованої за рік амортизації, згрупованої за даними аналітичного бухгалтерського обліку в розрізі окремих видів (груп) основних засобів і нематеріальних активів.

Що стосується нематеріальних активів (патенти, авторські права тощо), їх використання, як правило, пов'язане з виробництвом конкретних видів продукції (робіт, послуг), тому немає необхідності в застосуванні умовних (допоміжних) баз розподілу.

9. Податок па прибуток організації - наводиться сума нарахованого протягом звітного року податку на прибуток організації. Розподіл зазначеної величини між звітними та іншими (при їх наявності) сегментами, як правило, може бути пов'язане з певними труднощами. Дійсно, об'єктом оподаткування є вся сума перевищення доходів над витратами організації, що склалася в організації за звітний рік, тобто безпосередньо як є результатом діяльності звітних сегментів, так і результатом іншої діяльності організації (сплачені та отримані штрафи, нараховані та виплачені відсотки, реалізація вибулого майна тощо). Крім того, значна частина доходів і витрат визнається у податковому законодавстві інакше, ніж в бухгалтерському. Тому виходячи з цілей (завдань), що стоять перед організацією в даному випадку, а саме визначення ролі і місця окремих виробництв (сегментів) у результатах діяльності організації в цілому, можна умовно розділити суму належного до сплати податку на прибуток на дві частини: перша - податок на прибуток від фінансового результату діяльності звітних сегментів і друга - податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою податок на прибуток від іншої діяльності можна віднести до іншого сегмент)', показники якого пов'язані виключно з фінансовою діяльністю організації.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Внутрішній аудит сегментів діяльності
Аналіз рентабельності сегментів діяльності
Аналіз фінансових результатів за сегментами діяльності
Космічний сегмент ССС
АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЗА СЕГМЕНТАМИ
Загальна соціально-психологічна характеристика професійної діяльності юриста вимоги, що пред'являються до його особистості
Характеристика інтернет-середовища як об'єкта маркетингової діяльності
Загальна психолого-правова характеристика пізнавальної підструктури судової діяльності
Характеристика і мотивація діяльності
Загальна характеристика екстремальних умов діяльності
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси