Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Управління якістю
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Технологія розгортання функції якості

Технологія розгортання функції якості (QFD - Quality Function Deployment) - це напрямок розвитку побажань споживача на основі функцій і операцій діяльності компанії із забезпечення якості на кожному етапі життєвого циклу новостворюваного продукту.

Основна ідея технології QFD полягає в розумінні того, що між споживчими властивостями ("фактичними показниками якості" по термінології К. Ісікави) і нормованими у стандартах, технічних умовах параметрами продукту ("допоміжними показниками якості" по термінології К. Ісікави) існує велика різниця. Допоміжні показники якості важливі для виробника, але не завжди істотні для споживача. Технологія QFD дозволяє перетворити фактичні показники якості виробу, технічні вимоги до продукції, процесів і обладнання.

В основі QFD лежить "профіль якості" - модель, запропонована Н. Кано, яка базується на трьох складових:

1) базова якість;

2) необхідну якість;

3) бажану якість.

Профіль базового якості - сукупність параметрів якості продукту, наявність яких споживач вважає обов'язковим.

Профіль необхідної якості - сукупність показників, що представляють технічні та функціональні характеристики продукту (наприклад, рівень споживання бензину автомобілем); зазвичай відповідає середньому рівню на ринку.

Профіль бажаного якості - це група параметрів якості, що представляють для споживача несподівані цінності пропонованого продукту.

Ключові елементи та інструменти QFD:

o уточнення вимог споживача;

o переклад вимог споживача загальні характеристики продукту (параметри якості);

o виділення зв'язку "що" і "як", тобто який внесок робить та або інша характеристика продукту (як) на задоволення побажань споживача (що);

o вибір мети, т. е. визначають конкурентоспроможність параметрів якості;

o встановлення (за результатами опитування споживачів) рейтингу важливості компонента "що" і на основі цих даних визначення рейтингу важливості компонента "як".

Ключові компоненти QFD відображені на рис. 8.7, що отримав назву "Будинок якості" ("The Quality House").

Інструмент QFD

Рис. 8.7. Інструмент QFD "Будинок якості"

"Будинок якості" відображає зв'язок між фактичними показниками якості (споживчими властивостями) і допоміжними показниками (технічними вимогами).

Технологія QFD дозволяє розробляти плани по якості, орієнтовані на задоволення вимог споживачів.

FMEA-аналіз

FMEA-аналіз (Failure Mode Effect Analyses) представляє собою технологію аналізу можливості виникнення дефектів та їх впливу на споживача. FMEA-аналіз проводиться переважно для розроблюваних продуктів і процесів з метою зниження ризику споживача від потенційних дефектів.

FMEA-аналіз є одним із стандартних технологій аналізу якості виробів і процесів, що використовує типові форми подання результатів аналізу та правила його проведення.

Даний вид функціонального аналізу дозволяє знизити витрати і зменшити ризик виникнення дефектів, дає можливість виявити саме ті дефекти, які обумовлюють найбільший ризик для споживача, визначити їх потенційні причини, виробити коригувальні дії по усуненню дефектів ще до їх появи і, таким чином, попередити витрати на виправлення дефектів.

FMEA-аиализ процесу виробництва зазвичай проводиться у підприємства-виробника службами планування виробництва або управління якістю за участю відповідних спеціалізованих відділів виробника і, при необхідності, споживача. Проведення FMEA-аналізу процесу виробництва починається на стадії технічної підготовки виробництва і закінчується до монтажу виробничого обладнання. Мета FMEA-аналізу процесу виробництва - забезпечення виконання усіх вимог щодо якості процесу виробництва та складання шляхом внесення змін у план процесу для технологічних дій з підвищеним ризиком.

Етапи проведення FMEA-аналізу:

1) побудова компонентної, структурної, функціональної і потокової моделей об'єкта аналізу;

2) дослідження моделей, в ході якої визначаються:

o потенційні дефекти для кожного з елементів компонентної моделі об'єкта. Такі дефекти зазвичай пов'язані або з відмовою функціонального елемента (його руйнуванням, поломкою і т. д.), з неправильним виконанням елементом його корисних функцій (відмовою точності, продуктивності тощо) або з шкідливими функціями елемента. В якості першого кроку рекомендується повторна перевірка попереднього FMEA-аналізу або аналіз проблем, що виникли за час гарантійного строку. Необхідно також розглянути потенційні дефекти, які можуть виникнути при транспортуванні, зберіганні, а також при зміні зовнішніх умов (вологість, тиск, температура),

o потенційні причини дефектів,

o потенційні наслідки дефектів для споживача; оскільки кожен з розглянутих дефектів може викликати ланцюжок відмов в об'єкті, при аналізі наслідків використовуються структурна та потокову моделі об'єкта,

o можливості контролю появи дефектів. Визначається, чи може дефект бути виявленим до настання наслідків у результаті передбачених в об'єкті заходів з контролю, діагностики та ін.

Для оцінки кожного з виявлених дефектів використовується наступний розрахунковий алгоритм:

1) на основі експертних оцінок визначаються наступні параметри, що характеризують дефект:

а) параметр ваги наслідків для споживача (У). Проставляється зазвичай за 10-бальною шкалою; найвищий бал проставляється для випадків, коли наслідки дефекту тягнуть юридичну відповідальність,

б) параметр частоти виникнення дефекту (А). Проставляється за 10-бальною шкалою; найвищий бал проставляється, коли оцінка частоти виникнення становить 1/4 і вище,

в) параметр вірогідності виявлення дефекту (Е). Проставляється за 10-бальною експертної шкалою; найвищий бал проставляється для "прихованих" дефектів, які не можуть бути виявлені до настання наслідків;

2) розраховується параметр пріоритету ризику для споживача (КР2) як добуток параметрів Л, В, Тобто Параметр Ш>2 теоретично може бути в діапазоні від 1 до 1 000; відповідно, чим він вище, тим більш серйозний відмову. Цей параметр показує, в яких відносинах один до одного знаходяться причини виникнення дефектів; дефекти з найбільшим коефіцієнтом ризику (RPZ> 100...120) підлягають усуненню в першу чергу.

Результати аналізу заносяться в "Таблицю FMEA-аналізу об'єкта", яка у вигляді схеми наведена на рис. 8.8.

Схема FMEA-аналізу

Рис. 8.8. Схема FMEA-аналізу

Для компонентів об'єкта з параметром РР1 більше 100... 120 розробляється план коригувальних заходів, що включає:

o послідовність, строки та економічну ефективність впровадження цих заходів;

o відповідальних за проведення кожного з заходів та його конкретних виконавців;

o місце проведення заходів (структурний підрозділ);

o джерело фінансування проведення заходу. Коректувальні заходи проводяться в певній послідовності. Необхідно:

1) виключити причину виникнення дефекту, тобто за допомогою зміни конструкції чи процесу зменшити можливість виникнення дефекту (зменшується параметр Л);

2) попередити виникнення дефекту, тобто за допомогою статистичного регулювання перешкодити виникненню дефекту (при цьому зменшується параметр Л);

3) знизити вплив дефекту на замовника або подальший процес з урахуванням зміни термінів і витрат (при цьому зменшується параметр);

4) підвищити достовірність виявлення дефекту, полегшити виявлення дефекту і подальшого ремонту (при цьому зменшується параметр Е).

Для підвищення якості процесу чи виробу в рамках коригувальних заходів можуть передбачатися: зміна структури об'єкта (конструкції, схеми тощо); зміна процесу функціонування об'єкта (послідовності операцій і переходів, їх змісту та ін); поліпшення системи менеджменту якості підприємства.

Після проведення коригувальних заходів заново перераховується параметр RPZ. Якщо не вдалося знизити його до прийнятних меж (малого ризику (RPZ< 40) чи середнього ризику (RPZ < 100)), розробляються додаткові коригувальні заходи і повторюються попередні кроки.

FMEA-аналіз може використовуватися в різних галузях промисловості. Зокрема, він широко поширений в автомобільній промисловості, так як входить в якості додатку в стандарти QM 9000.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Управління якістю: поняття, функції і методи
Співвідношення понять "функція" і "технологія"
Порівняння особливостей розгортання економічної кризи в Росії та країнах Заходу, інтегровані у світовий ринок
Види та функції інформаційних технологій
Технології профілактики сімейного неблагополуччя та соціального сирітства
Методи інтелектуального аналізу даних
Характеристика методів стохастичного факторного аналізу
Порівняльний аналіз і аналіз тенденцій на базі фінансової звітності
Аналіз якості продукції
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС ТА ЙОГО АНАЛІЗ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси