Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Міжнародний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Похідні цінні папери

Похідні цінні папери (деривативи) - це такі цінні папери, права і зобов'язання за якими пов'язані з "класичними" цінними паперами.

Похідні ланцюгові папери можна розглядати також як документальне оформлення різноманітних контрактів і договорів, пов'язаних з "класичними" цінними паперами, такими як акція і облігація.

До похідних цінних паперів відносяться:

- опціон емітента (варрант);

- депозитарні розписки;

- ф'ючерси;

- опціони та ін.

Опціон емітента {варрант) - це емісійна цінний папір, що закріплює право її власника на покупку в передбачений у ній термін і/або при настанні вказаних у ній обставин певної кількості акцій емітента такого опціону за ціною, визначеною в опціоні емітента.

Опціон емітента (варрант) є ціною папером:

- емісійної;

- іменний;

- бездокументарній (як і акція);

- строкової чи без встановленого строку обігу;

- вторинною, оскільки права по цій цінної папері пов'язані з правами її власника на акцію.

Опціон емітента не має власного номіналу, але умовно в якості номіналу можна розглядати ту кількість акцій, права на придбання яких він висловлює. У російському законодавстві обсяг емісії за опціоном емітента обмежений 5% відповідного типу розміщених емітентом акцій. Ціна розміщення опціонів емітента не може бути нижче номінальної вартості акцій, на придбання яких вони випускаються, при цьому оплата може здійснюватися лише грошима.

У світовій практиці аналогом опціону емітента на акцію є фондовий варант. Термін "варрант" походить від англійського слова warrant, яке можна перевести як "ордер", "повноваження". Виникнення варанта пов'язано з ситуацією, коли акціонерне товариство надає деяким потенційним акціонерам певні пільги для придбання акцій. Отримавши варант, такий акціонер переносить термін платежу. Надалі, якщо ціна акцій стане вищою за ціну виконання варанта, його власник може продати цю цінний папір, просто отримавши прибуток.

Якщо ж ціна акцій залишиться низькою, власник варанта може не реалізувати своє право. У будь-якому випадку власник варанта під час строку його дії може придбати пакет акцій акціонерного товариства, що випустило варант. У деяких випадках фондові варанти за умовами випуску можуть погашатися і самої випустила їх компанія без обміну на акції, шляхом викупу у власників.

Умови, на яких випускається варант на акції, можуть бути будь-якими (не суперечать закону), важливо, щоб вони відповідали інтересам учасників ринку і емітента. Зазвичай термін обігу варанта становить не менше 10-20 років або зовсім не обмежений.

Ціна виконання варанта, тобто ціна придбання акцій, як правило, на рівні, що перевищує ринковий курс на 15-20%. Це робиться для того, щоб власник варанта не скористався своїм правом відразу. Рівень перевищення ціни залежить від оцінки перспектив ринкового курсу емітентом, а також від цілей, поставлених при випуску варантів. Ціна виконання може залишатися незмінною на весь термін обігу варанта, а може періодично змінюватися па певний відсоток або фіксуватися іншим способом.

Депозитарна розписка - це цінний папір, що свідчить про володіння певною кількістю акцій іноземної компанії, депонованих в країні перебування цієї компанії, випуск та обіг якої здійснюється в іншій країні. Зустрічаються і інші переклади назви депозитарної розписки - депозитарне свідоцтво, депозитарна квитанція. Депозитарні розписки випускаються на основі спеціального законодавства. Так, наприклад, розписки, випущені на основі законодавства США, називаються американськими депозитарними розписками (АДР).

Це означає, що АДР є форма опосередкованого володіння акціями іноземної компанії для американських інвесторів. Основні характеристики АДР аналогічні характеристикам акцій, оскільки саме акції є основою для випуску розписок. АДР належать до вторинних цінних паперів є:

o безстроковими;

o іменними;

o документарними (зазвичай);

o емісійними;

o дольовими;

o прибутковими.

Як згадувала АДР приймається кількість акцій, на які вона надає права.

Існує чотири категорії АДР і в тій чи іншій мірі всі вони можуть звертатися на фондовому ринку США. АДР першого рівня (АДР-1). Мають дві ознаки:

1) АДР на раніше випущені акції;

2) АДР, які не можуть звертатися на американських біржах (за спрощеної процедури реєстрації та відсутності приведення бухгалтерської звітності до американським стандартам).

АДР другого рівня (АДР-2) мають ознаки:

1) АДР на раніше випущені в обіг акції;

2) АДР, які можуть звертатися на американських біржах (повна процедура реєстрації, повну відповідність вимогам американських бухгалтерських стандартів).

АДР третього рівня (АДР-3) мають ознаки:

1) АДР на знову випущені в обіг акції;

2) АДР, які можуть звертатися на американських біржах (повністю ідентичні АДР-2 але процедурою реєстрації та ринку обігу).

АДР четвертого рівня (АДР-4). Випускаються згідно з "Правилом 144а". З точки зору вимог до документації та виду ринку, де вони звертаються, аналогічні АДР-1, проте мають більш солідний ринок для обігу, оскільки за умовами їх покупцями можуть бути тільки кваліфіковані інституційні інвестори (які мають фондовим портфелем у розмірі не менше 100 млн дол.). Ці компанії за правилами можуть торгувати АДР-4 на особливому ринку між собою, який отримав назву "система електронної торгівлі ПОРТАЛ".

Крім того, за "Правилом 8" АДР можуть звертатися на біржах інших країн. Такі депозитарні розписки називаються глобальними депозитарними розписками (НДР).

Використовуючи вказане правило, російські компанії, отримуючи для своїх депозитарних розписок нижчий статус АДР-1, який не дає права звернення на біржах США, отримують можливість працювати на європейських біржах, тобто мати звичайні публічні котирування.

В даний час число російських компаній, що випустили ті чи інші види АДР, обчислюється декількома десятками. Зокрема, багато з них представлені на Лондонській фондовій біржі (£5£), де свої АДР (НДР) розмістили ВТБ, "Роснефть", "Лукойл", "Татнефть", "Ростелеком", АФК "Система", "Северсталь", ММК, "Євразхолдинг" і ін. Число таких компаній продовжує зростати.

Ф'ючерс (ф'ючерсний контракт) - це стандартний біржовий договір купівлі-продажу, в даному випадку фондового активу через певний термін у майбутньому за ціною, встановленої сторонами угоди в момент її укладення. Ф'ючерсні контракти укладаються тільки па біржах1.

Ф'ючерсний контракт перетворюється в похідний інструмент в силу того, що будь-яка уклала його сторона може достроково ліквідувати свої зобов'язання за нього шляхом заняття протилежної позиції але знову укладеним аналогічного ф'ючерсу або укладення зворотної угоди. Якщо різниця в цінах даних контрактів виявиться позитивною для цього учасника ринку, то він отримає прибуток, якщо негативною сплатить збиток на користь іншого учасника ринку.

На практиці укладення ф'ючерсного контракту виглядає як проста його купівля-продаж. Учасник ринку купив ф'ючерс (тобто уклав контракт в положенні покупця цінного паперу) на фондовий актив по 200 руб., а через якийсь час продав цей ф'ючерс (тобто уклав новий аналогічний контракт в положенні продавця цінного папера, або уклав зворотну операцію) але 230 руб. (або 170 руб.). В результаті його взаємно протилежні ідентичні зобов'язання (по прямій і зворотної операціях) сальдируются, і йому виплачується 30 руб. в якості доходу (або він сплачує на користь біржі 30 руб. і несе збиток).

У ф'ючерсній торгівлі, на відміну від дійсної торгівлі, цінний папір продається і купується таким чином, що її учасники отримують різницю в цінах без переміщення самих цінних паперів між ними.

Основні види ф'ючерсів на фондові активи: ф'ючерси на найбільш активно торгуються акції компаній, ф'ючерси на фондові індекси, ф'ючерси на державні облігації (різновид процентних ф'ючерсів).

Опціон (опціонний контракт) - це договір, згідно з яким одна з його сторін - держатель (покупець) - отримує право вибору придбати (продати) ринковий актив за заздалегідь встановленою ціною (ціною передплати) або відмовитися від цього права протягом встановленого строку або на дату його закінчення (дату експірації). За це право вона сплачує іншій стороні договору, званої передплатником (продавцем), узгоджену між ними суму грошей - премію, або ціну опціону. Термін "опціон" походить від англійського "option" - додаткова можливість.

Біржовий опціон - це стандартний біржовий опціонний контракт ф'ючерсного ринку. Купівля-продаж біржового опціону здійснюється у тому ж порядку, що і описана вище правочин з ф'ючерсним контрактом. Різницею в цінах у цьому разі є різниця в премії опціону. У свою чергу, ціпа опціону знаходиться в безпосередній залежності від динаміки ціни фондового активу опціонного контракту.

Біржові опціони є на ті ж самі фондові активи, що і ф'ючерсні контракти. Крім того, існують біржові опціони і на ф'ючерсні контракти. Прикладом великого опціонного контракту для російського ринку цінних паперів є опціон, придбаний Х5 Retail Group на покупку мережі гіпермаркетів "Карусель" (на суму близько 1 млрд дол.), який, у свою чергу, був додатком до договору про злиття мереж "Пятерочка" і "Перекресток". Як відомо, обидві угоди були успішно реалізовані.

Підводячи підсумок цього виду цінних паперів, можна сказати, що ф'ючерси та опціони з'явилися передусім для страхування від цінових ризиків, а також як інструмент планування бізнесу, інтегрований в ринкову економіку. В даний час ф'ючерси та опціони займають ключове положення в світі цінних паперів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Концептуальні засади оцінки вартості цінних паперів
Ведення реєстру власників цінних паперів
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
ПРАВОВІ ОСНОВИ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Оцінка вартості цінних паперів
Державне регулювання та саморегулювання ринку цінних паперів
ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Ринок цінних паперів
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси