Меню
Головна
 
Головна arrow БЖД arrow Аналіз і оцінка ризику виробничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ УМОВ ПРАЦІ

Виходячи з гігієнічних критеріїв умови праці підрозділяються на чотири класи: оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні.

Оптимальні умови праці (перший клас) - такі умови, при яких зберігається здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори відсутні або не перевищують рівні, прийняті як безпечні для населення.

Допустимі умови праці (другий клас) характеризуються такими рівнями факторів середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не повинні робити несприятливого дії в найближчому і віддаленому періоді на стан здоров'я працюючих і їх потомство. Допустимі умови праці умовно відносять до безпечним.

Шкідливі умови праці (третій клас) характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і надають несприятливу дію на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня шкідливості:

Перша ступінь третього класу (3.1) - умови праці характеризуються такими відхиленнями рівнів шкідливих факторів від гігієнічних нормативів, які викликають функціональні зміни, що відновлюються, як правило, при більш тривалому (ніж до початку наступної зміни) перериванні контакту з шкідливими факторами і збільшують ризик ушкодження здоров'я.

Друга ступінь третього класу (3.2) - рівні шкідливих факторів, що викликають стійкі функціональні зміни, що призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності (що проявляється підвищенням рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і, в першу чергу, тими хворобами, які відображають стан найбільш вразливих органів і систем для даних шкідливих факторів), появі початкових ознак або легких (без втрати професійної працездатності) форм професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції (часто після 15 років і більше).

Третя ступінь третього класу (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів, вплив яких призводить до розвитку, як правило, професійних хвороб легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності) у періоді трудової діяльності, зростання хронічної (виробничо обумовленої) патології, включаючи підвищені рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Четверта ступінь третього класу (3.4) - умови праці, при яких можуть виникати важкі форми професійних захворювань (з втратою загальної працездатності), відзначається значне зростання числа хронічних захворювань та високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

Небезпечні (екстремальні) умови праці (четвертий клас) характеризуються рівнями виробничих факторів, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик розвитку гострих професійних уражень, в тому числі і важких форм.

В табл. 1.3-1.20 представлені класи умов праці при впливі на працівників хімічних, біологічних, фізичних факторів умов виробничого середовища, а також показників важкості та напруженості трудового процесу у відповідності з Керівництвом з гігієнічної оцінки факторів робочого середовища і трудового процесу (Р. 2.2.2006-05).

Таблиця 1.3

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих речовин (перевищення ГДК, разів)

Шкідливі речовини

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний<7>

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Шкідливі речовини 1-4 класів небезпеки <17>, за винятком перерахованих нижче

<=ГДК

макс

<=ГДК

сс

3,0

3,0

10,0

10,0

15,0

15,0

15,1-20,0

>15,0

>20,0

Особливості дії на організм

Речовини, небезпечні для розвитку гострого отруєння

З гостро спрямованим механізмом дії <2>, хлор, аміак

<=ГДК

макс

1,1-2,0

2,1-4,0

4,1-6,0

6,1-10,0

>10,0

Дратівної дії <2>

<=ГДК

макс

1,1-2,0

2,1-5,0

5,1-10,0

10,1-50,0

>50,0

Канцерогени <3>; речовини, небезпечні дня репродуктивного здоров'я людини <4>

<=ГДК

сс

1,1-2,0

2,1-4,0

4,1-10,0

>10,0

Особливості дії на організм

Алергени

<5>

Високонебезпечні

<=ГДК

макс

-

1,1-3,0

3,1-15,0

15,1-20,0

>20,0

Умеренноопас - ві

<=ГДК

макс

1,1-2,0

2,1-5,0

5,1-15,0

15,1-20,0

>20,0

Протипухлинні лікарські засоби, гормони (естрогени) <6>

+

Наркотичні анальгетики <6>

+

<1> У відповідності з ГН 2.2.5.1313-03 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони", доповненнями до нього.

<2> У відповідності з ГН 2.2.5.1313-03, ГН 2.2.5.1314-03 "Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони", доповненнями до них і розділами 1, 2 Прогр. 2 цього Керівництва.

<3> У відповідності з ГН 1.1.725-98 "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини" і розділами 1, 2 Прогр. 3 цього Керівництва (азбестовмісних пилу порівнюють згідно з табл. 3).

<4> відповідно до Санпін 2.2.0.555-96 "Гігієнічні вимоги до умов праці жінок", Методичними рекомендаціями № 11-8/240-02 "Гігієнічна оцінка шкідливих виробничих факторів і виробничих процесів, небезпечних для репродуктивного здоров'я людини";

<5> У відповідності з ГН 2.2.5.1313-03, доповненнями до нього і Прогр. 5 цього Керівництва.

<6> Речовини, при одержанні та застосуванні яких повинен бути виключений контакт з органами дихання та шкірою працівника при обов'язковому контролі повітря робочої зони затвердженими методами (відповідно до ГН 2.2.5.1313-03, доповненнями до нього, розділами 1, 2 Прогр. 6 цього Керівництва).

<7> Перевищення вказаного рівня може призвести до гострого, у тому числі смертельного, отруєння.

"+" - незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці відносяться до даного класу.

Таблиця 1.4

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони біологічного фактора (перевищення ГДК, разів)

Біологічний

чинник

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів <*>

<=ГДК

1,1-10,0

10,1-100,0

>100

Патогенні мікроорганізми <**>

Особливо небезпечні інфекції

+

Збудники інших інфекційних захворювань

+

+

<*> У відповідності з гігієнічними нормативами ГН 2.2.6.709-98 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) мікроорганізмів-продуцентів, бактеріальних препаратів та їх компонентів в повітрі робочої зони" і доповненнями до нього.

<**> Умови праці окремих категорій працівників відносять (без проведення вимірювань) до певного класу у відповідності з п. 5.2.3.

Таблиця 1.5

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони АПФД, пилу. містять природні та штучні волокна, і пилових навантажень на органи дихання (кратність перевищення ГДК і КПН)

Аерозолі

Клас вдові праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

<*>

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Високо - та помірно фиброгенные АПФД <*>; пилу, що містять природні (асбесты, цеоліти) і штучні (скляні, керамічні, вуглецеві та ін) мінеральні волокна

<=ГДК

<=ВПП

1,1-2,0

2,1-4,0

4,1-10

>10

Слабофиброгенные АПФД <**>

<=ГДК

<=ВПП

1,1-3,0

3,1-6,0

6,1-10

>10

-

<*> Високо - та помірно фиброгенные пилу (ГДК <=2 мг/куб. м).

<**> Слабофиброгенные пилу (ГДК > 2 мг/куб. м).

<***> Органічна пил в концентраціях, що перевищують 200-400 мг/куб. м, що становить небезпеку пожежі та вибуху.

Таблиця 1.6

Класи умов праці залежно від рівня шуму, локальної, загальної вібрації, інфра - та ультразвуку на робочому місці

Назва фактора, показник,
одиниця виміру

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Перевищення ПДУ до дБ/раз (включно):

Шум, еквівалентний рівень звуку, дБА

<=ГДР

<1>

5

15

25

35

>35

Вібрація локальна, еквівалентний коректований рівень (значення) віброшвидкості, віброприскорення (дБ/раз)

<=ГДР

<2>

3/1,4

6/2

9/2,8

12/4

>12/4

Вібрація загальна, еквівалентний коректований рівень віброшвидкості, віброприскорення (дБ/раз)

<=ГДР

<2>

6/2

12/4

18/6

24/8

>24/8

Інфразвук, загальний рівень звукового тиску. дБ Лін

<=ГДР

<3>

5

10

15

20

>20

Ультразвук повітряний, рівні звукового тиску в 1/3 октавних смугах частот, дБ

<=ГДР

<4>

10

20

30

40

>40

Контактний Ультразвук, рівень віброшвидкості, дБ

<=ГДР

<4>

5

10

15

20

>20

<1> відповідно До санітарних норм СН 2.2.4/2.1.8.562-96 "Шум на робочих місцях, у приміщеннях житлових, громадських будівель і на території житлової забудови".

<2> відповідно До санітарних норм СН 2.2.4/2.1.8.566-96 "Виробнича вібрація, вібрація в приміщеннях житлових і громадських будівель".

<3> відповідно До санітарних норм СН 2.2.4/2.1.8.583-% "Інфразвук на робочих місцях, в житлових і громадських приміщеннях і на території житлової забудови".

<4> відповідно з санітарними правилами і нормами СанПиН 2.2.4/2.1.8.582-% "Гігієнічні вимоги при роботах з джерелами повітряного і контактного ультразвуку промислового, медичного і побутового призначення".

Таблиця 1.7

Клас умов праці за показником ТНС-індексу (°С) для робочих приміщень з нагріваючим мікрокліматом незалежно від періоду року та відкритих територій в теплий період року (верхня межа)

Категорія робіт <*>

Клас умов праці

допустимий

<*>

шкідливий

небезпечний (екстремальний )

3.1

3.2

3.3

3.4

Іа

26,4

26,6

27,4

28,6

31,0

>31,0

Іб

25,8

26,1

26,9

27,9

30,3

>30,3

ІІа

25,1

25.5

26,2

27,3

29,9

>29,9

ІІб

23,9

24,2

25,0

26,4

29,1

>29,1

III

21,8

22,0

23,4

25,7

27,9

>27,9

<*> Згідно програми. 1 Санпін 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень".

Таблиця 1.8

Класи умов праці за показниками мікроклімату для робочих приміщень

Показник

Клас умов праці

опти

ний

допусти

мий

шкідливий <*>

небезпечний <*> (екстремальний)

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Температура повітря, °З

За

Санпін

<**>

За

Санпін

<**>

Температура повітря для робочих місці охолоджувальним мікрокліматом представлена в табл. 7. В нагрівають мікрокліматі температура повітря врахована в ТНС-індекс, що використовується для його оцінки

Швидкість руху повітря, м/с

Те ж

Те ж

>0,6 - стосовно до нагрівається мікроклімату

Стосовно до охолоджувального мікроклімату врахована у температурної поправки на вітер (табл. 1.7)

Вологість повітря,%

За

Санпін

<**>

За

Санпін

<**>

14-10

<10

ТНС-індекс, °З

Теж

За табл. 5

Теплове випромінювання: інтенсивність, Вт/кв. м <***> експозиційна доза,

Вт o год <****>

140

500

<****>

1500

1500

2000

2600

2500

3800

2800

4800

>2800

>4800

<*> Незалежно від періоду року.

<**> Санпін 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату робочих приміщень".

<***> Верхня межа.

<***> Розрахункова величина, обчислена за формулою: ДЕО = I х S х τ, де I - інтенсивність теплового опромінення, Вт/кв. м; S - облучаемая площа поверхні тіла, кв. м; τ - тривалість опромінювання за робочу зміну, год

Таблиця 1.9

Класи умов праці за показником температури повітря при роботі в приміщенні з охолоджувальним мікрокліматом

Категорія

робіт

<*>

Загальні енерговитрати, Вт/кв. м <*>

Класи умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий <**>

небезпечний

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Іа

68 (58-77)

По Санпін <*>

ПоСанПиН <*>

18

16

14

12

Іб

88 (78-97)

По Санпін <*>

ПоСанПиН <*>

17

15

13

11

ІІа

113 (98-129)

По Санпін <*>

ПоСанПиН <*>

14

12

10

8

ІІб

145(130-160)

По Санпін <*>

ПоСанПиН <*>

13

11

9

7

III

177(161-193)

По Санпін <*>

ПоСанПиН <*>

12

10

8

6

<*> У відповідності з додатком 1 до Санпін 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень".

<**> Наведена нижня межа температури повітря, °С.

Таблиця 1.10

Класи умов праці за показником температури повітря, °С (нижня межа), для відкритих територій в зимовий період року стосовно до категорії робіт Іб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний (екстремальний )

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Іа (особливий)

-3,4

-5,0

-7,9

-10,5

-14,0

-14,0

-5,9

-8,1

-12,2

-15,3

-20,0

-20,0

Іб (IV)

-15,1

-17,3

-20,5

-23,5

-27,5

-27,5

-18,1

-21,3

-26,2

-29,8

-35,5

-35,5

II(III)

+ 1,4

0,0

-2,6

-5,1

-8,3

-8,3

-0,7

-2,7

-6,3

-9,2

-13,5

-13,5

III(II)

+7,0

+5,7

+3,5

+ 1,2

-1,7

-1,7

+5,3

+3,5

+0,6

-2,1

-5,9

-5,9

В чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів; у знаменнику - при регламентованих перервах на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.11

Класи умов праці за показником температури повітря, °С (нижня межа), для відкритих територій в зимовий період року стосовно до категорії робіт Іа - ІІб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний (екстремальний )

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

1

2

3

4

5

6

7

Іа (особливий)

-19,3

-21,0

-24,4

-26,9

-30,2

<-30,2

-20,8

-24,3

-28,6

-31,5

-36,0

<-36,0

Іб (IV)

-35,6

-37,8

-41,8

-44,7

-48,9

<-48,9

-37,5

-42,0

-47,0

-50,7

-56,0

<-56,0

II (III)

-12,4

-14,0

-17,0

-19,3

-22,6

<-22,6

-13,7

-16,8

-20,6

-23,5

-27,5

<-27,5

III (II)

-4,5

-5,9

-8,4

-11,0

-13,6

<-13,6

-5,5

-8,1

-11,4

-14,0

-17,6

<-17,6

В чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.12

Класи умов праці за показником температури повітря, °С (нижня межа), для неопалюваних приміщень стосовно до категорії робіт Іб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний (екстремальний )

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Іа (особливий)

-11,1

-14,8

-12,9

-17,4

-15,9

-22,3

-18,3

-25,8

-21,6

-31,0

<-21,6

<-31,0

Іб (IV)

-14,8

-19,0

-16,3

-21,9

-19,9

-27,3

-22,5

-30,6

-26,0

-36,8

<-26,0

<-36,8

II (III)

-2,6

-5,3

-4,2

-7,7

-6,7

-11,5

-9,0

-14,6

-11,9

-19,2

<-11,9

<-19,2

III (II)

+4,4

+ 1,5

+3,2

-0,4

+ 1,4

-3,7

-0,84

-6,5

-3,6

-10,5

<-3,6

<-10,5

В чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів; у знаменнику - при регламентованих перервах на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.13

Класи умов праці за показником температури повітря, °С (нижня межа), для неопалюваних приміщень стосовно до категорії робіт ІІа - ІІб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

(екстремальний)

2

3.1

3.2

3.2

3.4

4

Іа (особливий)

-29,6

-34,3

-31,5

-37,1

-35,3

-42,3

-36,8

-45,7

-40,0

-51,0

<-40,0

<-51,0

Іб (IV)

-34,9

-40,0

-36,8

-43,6

-40,0

-48,9

-42,6

-52,5

-46,0

-58,0

<-46,0

<-58,0

II (III)

-17,2

-20,9

-18,8

-23,6

-21,4

-27,6

-23,6

-30,6

-26,5

-33,6

<-26,5

<-33,6

III (II)

-8,4

-11,4

-9,8

-13,8

-12,0

-17,0

-14,0

-19,6

-16,7

-23,6

<-16,7

<-23,6

В чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів; у знаменнику - при регламентованих перервах на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.14

Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища

Фактор, показник

Клас умов праці

допустимий

шкідливий - 3

I ступеня

II ступеня

2

3.1

3.2

Природне освітлення:

Коефіцієнт природної освітленості КЕО,%

>=0,5 <*>

0,1-0,5 <*>

<0,1

Штучне освітлення:

Освітленість робочої поверхні (Е, лк) для розрядів зорових робіт:

I - III, А, Б1

Ен <**>

0,5 Ен <= Ен

0,5 Ен

IV-XIV, Б2,

В, Г, Д, Е, Ж

Ен <**>

<Ен

Пряма блесткость <***>

Відсутність

Наявність

Коефіцієнт пульсації освітленості (Кп,%)

Кпн <**>

>Кпн

<*> Незалежно від групи адміністративних районів за ресурсами світлового клімату.

<**> Нормативні значення: освітленості - Ен, коефіцієнта пульсації освітленості - Кпн у відповідності зі СНиП 23-05-95*, Санпін 2.2.1/2.1.1.1278-03, галузевими і відомчими нормативними документами по освітленню.

<***> Контроль прямий блесткости проводиться візуально. При наявності в поле зору працівників сліпучих джерел світла, погіршення видимості об'єктів розрізнення та скарг працівників на дискомфорт зору умови праці за даним показником відносять до класу 3.1.

Таблиця 1.15

Класи умов праці залежно від додаткових параметрів світлового середовища, що регламентуються Санпін 2.2.2/2.4.1340-03 та галузевими (відомчими) нормативними документами по освітленню

Фактор, показник

Класи умов праці

допустимий - 2

шкідливий - 3

3.1 ступеня

Яскравість <1> (L, кд/кв. м)

>Lн

Відображена блесткость <2>

Відсутність

Наявність

Освітленість поверхні екрана ВДТ, лк

Сн

>Сн

Нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача ПЕОМ <3> (З, відн. од)

<=300

>300

Візуальні параметри <4> ВДТ:

яскравість білого поля (Lэ, кд/кв. м)

35

<35

Нерівномірність яскравості робочого поля (дельта Lэ,%)

+/- 20

>20

контрастність для монохромного режиму (Ки, відн. од.)

3

<3

Просторова (тремтіння) і тимчасова (миготіння) нестабільність зображення

Не повинна фіксуватися візуально

Фіксується візуально

<1> Показник "яскравість" визначається в тих випадках, коли в нормативних документах є вказівка на необхідність її обмеження (наприклад, обмеження яскравості світлих робочих поверхонь при місцевому освітленні; обмеження яскравості світять поверхонь, що знаходяться в полі зору працівника, зокрема при контролі якості виробів в минаючому світлі тощо).

<2> Показник "відображена блесткость" визначається при роботі з об'єктами розрізнення та робочими поверхнями, що володіють направлено-розсіяним і змішаним відображенням (метали, пластмаси, скло, глянцевий папір тощо). Контроль відображеної блесткости проводиться візуально. При наявності сліпучої дії полисків відбиття, погіршення видимості об'єктів розрізнення та скарг працівників на дискомфорт зору умови праці за даним показником відносять до класу 3.1.

<3> Контроль показника "нерівномірності розподілу яскравості в полі зору користувача ПЕОМ" проводять для робочих місць, обладнаних ПЕОМ (відповідно до вимог Санпін 2.2.2/2.4.1340-03). Клас і ступінь шкідливості по цьому показнику встановлюються тільки для робіт III категорії трудової діяльності відповідно до класифікації Санпін 2.2.2/2.4.1340-03.

<4> Контроль візуальних параметрів ВДТ на робочому місці слід проводити лише при наявності суб'єктивних візуальних даних про необхідність їх інструментальних вимірювань і оцінки ступеня шкідливості. При цьому контроль і вимірювання візуальних параметрів проводяться у відповідності з методикою, викладеною в Методичних вказівках "Оцінка освітлення робочих місць".

Таблиця 1.16

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань

Чинник

Клас умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий - 3

небезпечний

(екстремальний)

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Геомагнітне поле (ослаблення) <2>

Перевищення ПДК (разів)

Природний

фон

<=ВДУ

<=5

>5

-

-

-

Електростатичне поле <3>

Те ж

<=ГДР

<1>

<=5

>5

-

-

-

Постійне магнітне поле <4>

Те ж

<=ГДР

<1>

<=5

>5

-

-

-

Електричні поля промислової частоти (50 Гц) <5>

Природний фон

<=ГДР

<1>

<=5

<=10

>10

-

>40*

Магнітні поля промислової частоти (50 Гц) <6>

Те ж

<=ГДР

<1>

<=5

<=10

>10

Електромагнітні поля на робочому місці користувача ПЕОМ

<7>

<=ВДУ

>ВДУ

Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону <8>

0,01-0,03 МГц

Природний

фон

<=ГДР

<1>

<=5

<=10

>10

-

-

0,03-3,0 МГц

Те ж

<=ГДР

<9>

<=5

<=10

>10

-

-

3,0-30,0 МГц

Те ж

<=ГДР

<9>

<=3

<=5

<=10

>10

-

30,0-300,0 МГц

Те ж

<=ГДР

<9>

<=3

<=5

<=10

>10

>100*

300,0 МГц -300,0 ГГц

Те ж

<=ГДР

<9>

<=3

<=5

<=10

>10

>100*

Широкосмуговий електромагнітний імпульс <10>

<=ГДР

<=5

>5

>50**

<1> Значення ГДР, з якими проводиться порівняння виміряних на робочих місцях величини ЕМП, визначаються залежно від часу дії фактора протягом робочого дня.

<2> відповідно до Санпін 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах".

<3> відповідно до Санпін 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах" і ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю".

<4> відповідно до Санпін 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах".

<5> відповідно до Санпін 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах" і ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Електричні поля промислової частоти. Допустимі рівні напруженості і вимоги до проведення контролю на робочих місцях".

<6> відповідно до Санпін 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах", ОБРВ ПеМП 50 Гц № 5060-89.

<7> відповідно до Санпін 2.2.2/2.4.1340-03 "Гігієнічні вимоги до персональних електронно-обчислювальних машин і організації роботи".

<8> відповідно до Санпін 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю", Зміни № 1 ГОСТ 12.1.006-84, Санпін 2.1.8/2.2.4.1190-03 "Гігієнічні вимоги до розміщення та експлуатації засобів сухопутного рухомого радіозв'язку".

<9> ПДУ енергетичної експозиції ЕМ П.

<10> відповідно до Санпін 2.2.4.1329-03 "Вимоги щодо захисту персоналу від дії імпульсних ЕМП".

Примітка.

"*" - перевищення максимальних ГДР для короткочасної дії.

"**" _ перевищення ГДР напруженості електричного поля для кількості електромагнітних імпульсів не більше 5 протягом робочого дня.

Таблиця 1.17


Класи умов праці при дії не іонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне, ультрафіолетове)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

Чинник

I
ступеня

II

ступеня

III

ступеня

IV

ступеня

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Лазерне випромінювання

<=ГДР1

>ПДУ1

<=ГДР2

>ПДУ2

<=10

ПДУ2

<102

ПДУ2

<103

ПДУ2

>103

ПДУ2

Ультра

фіолетове

випромінювання

при наявності виробничих джерел УФ-А + УФ -, УФ-С, Вт/кв. м

ДІІ <2>

>ДІІ

<2>

при наявності джерел ЦФО профілактичного призначення (УФ-Ф), мВт/кв. М

9-45

<4>

<1> відповідно до Санпін 5804-91 "Санітарні норми і правила влаштування та експлуатації лазерів" (ПДК1 - для хронічного впливу, ПДУ2 - для одноразового впливу).

<2> згідно із "Санітарними нормами ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях" (№ 4557-88). При перевищенні ДІІ робота допускається при використанні засобів колективного та/або індивідуального захисту.

<3> відповідно з Методичними вказівками "Профілактичне ультрафіолетове опромінення людей (з застосуванням штучних джерел ультрафіолетового випромінювання)" (# 5046-89).

<4> При недотримані нормативних вимог установка профілактичного опромінення підлягає відключенню через її неефективність (фактична опроміненість менше 9 мВт/кв. м) або небезпеки (фактична опромінення більше 45 мВт/кв. м) і при оцінці параметрів освітлення вважається відсутньою.

Таблиця 1.18.1

Значення потенційної максимальної дози при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання в стандартних умовах, мЗв/рік

Потенційна максимальна річна доза

Клас умов праці

допустимий - 2

шкідливий - 3

небезпечний - 4 <*>

3.1

3.2

3.3 <*>

3.4 <*>

Ефективна

<=5

>5-10

>10-20

>20-50

>50-100

> 100

Еквівалентна в кришталику ока

<=40

>37,5-75

>75-150

>150-187,5

>187,5-300

300

Еквівалентна в шкірі, кистях і стопах

<=125

>125-250

>250-500

>500-750

>750-1000

> 1000

<*> Робота з джерелами випромінювання в умовах, коли максимальні потенційні індивідуальні ефективні та/або еквівалентні дози при опроміненні протягом року в стандартних умовах (п. 8.2 НРБ-99) можуть перевищити основні межі доз, допускається тільки при проведенні необхідних додаткових захисних заходів (захист часом, відстанню, екрануванням, застосуванням ЗІЗ тощо), що забезпечують неперевищення встановлених меж доз, або при планованому підвищеному опроміненні.

Таблиця 1.18.2

Потужність потенційної дози для оцінки класів і ступенів умов праці (в одиницях ДМПД)

Потужність потенційної дози

Клас умов праці

допустимий - 2

шкідливий - 3

небезпечний - 4

3.1

3.2

3.3

3.4

Ефективна

<=1

>1-2

>2-4

>4-10

>10-20

>20

Еквівалентна в кришталику ока

<=1

>1-2

>2-4

>4-5

>5-8

>8

Еквівалентна в шкірі, кистях і стопах

<=1

>1-2

>2-4

>4-5

>5-8

>8

Таблиця 1.18.3

Значення потенційної потужності дози

При оцінці умов праці персоналу групи А

Для ефективної МПД

1 ДМПД

5 мЗв/1700ч =0,003 мЗв/год (3,0мк3в/год)

2ДМПД

10 мЗв/1700ч =0,006 мЗв/год (6,0 мкЗв/год)

4 ДМПД

20 мЗв/1700 год =0,012 мЗв/год (12,0 мкЗв/год)

10 ДМПД

50 мЗв/1700 год = 0,03 мЗв/год (30,0 мкЗв/год)

20 ДМПД

100 мЗв/700 год = 0,06 мЗв/год (60,0 мкЗв/год)

Для еквівалентної МПД опромінення кришталика ока

1 ДМПД

37,5 мЗв/1700 год = 0,022 мЗв/год (22,0 мкЗв/год)

2 ДМПД

75 мЗв/1700 год = 0,044 мЗв/год (44,0 мкЗв/год)

4 ДМПД

150 мЗв/1700ч =0,088 мЗв/год (88,0 мкЗв/год)

5 ДМПД

187,5 мЗв/1700 год = 0,11 мЗв/год (110,0 мкЗв/год)

8 ДМПД

300 мЗв/ 1700ч = 0,176 мЗв/год (176,0 мкЗв/год)

Для еквівалентної МПД опромінення шкіри, кистей і стоп

1 ДМПД

125 мЗв/1700ч =0,075 мЗв/год (75,0 мкЗв/год)

2 ДМПД

250 мЗв/1700 год = 0,15 мЗв/год (150,0 мкЗв/год)

4 ДМПД

500 мЗв/1700 год =0,3 мЗв/год (300,0 мкЗв/год)

5 ДМПД

750 мЗв/1700 год = 0,44 мЗв/год (440,0 мкЗв/год)

8 ДМПД

1000 мЗв/1700 год = 0,6 мЗв/год (600,0 мкЗв/год)

При оцінці умов праці робочих місць персоналу групи Б і працівників у разі природного опромінення у виробничих умовах.

Значення потенційної потужності дози визначаються так само, як і для персоналу групи А, але за умови стандартної тривалості роботи протягом року 2000 ч.

Таблиця 1.19

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

Показники важкості трудового процесу

Класи умов праці

оптимальний (легке фізичне навантаження)

допустимий (середня фізичне навантаження)

шкідливий важка праця

I ступеня

II ступеня

1

2

3.1

3.2

1. Фізична динамічна навантаження (одиниці зовнішньої механічної роботи за зміну, кг o м)

1.1. При регіональному навантаженні (з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м: для чоловіків для жінок

До 2500

До 1500

До 5000

До 3000

До 7000

До 4000

Більше 7000

Більше 4000

1.2. При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг):

1.2.1. При переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок

До 12 500

До 7 500

До 25 000

До 15 000

До 35 000

До 25 000

Понад 35 000

Понад 25 000

1.2.2. При переміщенні вантажу на відстань більше 5 м: для чоловіків для жінок

До 24 000

До 14 000

До 46 000

До 28 000

До 70 000

До 40 000

Понад 70000

Понад 40000

2. Маса поднимаемого і переміщуваного вантажу вручну (кг)

2.1. Підіймання та переміщення (разове) тяжкості при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок

До 15

До 5

До 30

До 10

До 35

До 12

Більш 35

Більше 12

2.2. Підіймання та переміщення (разове) тяжкості постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок

До 5

До 3

До 15

До 7

До 20

До 10

Більше 20

Більше 10

2.3. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом кожної години

2.3.1. З робочої поверхні: для чоловіків для жінок

До 250

До 100

До 870

До 350

До 1500

До 700

Понад 1500

Більше 700

2.3.2. З підлоги: для чоловіків для жінок

До 100 До 50

До 435 До 175

До 600

До 350

Більше 600

Більше 350

3. Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)

3.1. При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук)

До 20 000

До 40 000

До 60 000

Понад 60 000

3.2. При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового пояса)

До 10 000

До 20 000

До 30 000

Понад 30 000

4. Статичне навантаження - величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, додатку зусиль (кгс o с)

4.1. Однією рукою: для чоловіків для жінок

До 18 000

До 11 000

До 36 000

До 22 000

До 70 000

До 42 000

Більше 70 000

Понад 42 000

4.2. Двома руками: для чоловіків для жінок

До 36 000

До 22 000

До 70 000

До 42 000

До 140 000

До 84 000

Більше 140000

Понад 84 000

4.3. За участю м'язів корпуса та ніг: для чоловіків для жінок

До 43 000

До 26 000

До 10 000

До 60 000

До 200 000

До 120 000

Понад 200 000 Більше 120000

5. Робоча поза

5.1. Робоча поза

Вільна, зручна, можливість зміни робочого положення тіла (сидячи, стоячи). Знаходження в позі стоячи до 40% часу зміни

Періодичне, до 25% часу зміни, перебування в незручній (робота з поворотом тулуба, незручним розташуванням кінцівок і ін) і/або фіксованій позі (неможливість зміни взаємного положення різних частин тіла відносно один одного). Знаходження в позі стоячи до 60% часу зміни

Періодичне, до 50% часу зміни, перебування в незручній та/або фіксованій позі; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки і т. п.) до 25% часу зміни. Знаходження в позі стоячи до 80% часу зміни

Періодичне, більше 50% часу зміни, перебування в незручній та/або фіксованій позі; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки і т. п.) більше 25% часу зміни. Знаходження в позі стоячи понад 80% часу зміни

6. Нахили корпусу

Нахили корпусу (вимушені більше 30°), кількість за зміну

До 50

51-100

101-300

Понад 300

7. Переміщення в просторі, зумовлені технологічним процесом, км

7.1. По горизонталі

До 4

До 8

До 12

Більше 12

7.2. По вертикалі

До 1

До 2,5

До 5

Більше 5

Фізична динамічна навантаження. Фізичне динамічне навантаження встановлюють або по технічній документації, або на основі спостережень протягом декількох днів за групою працюючих. Величина фізичного динамічного навантаження може бути визначена за формулою

де А - кількість роботи, кгм; т - маса вантажу або прикладене зусилля, кг; H - висота підйому вантажу, м; H1 - відстань опускання вантажу, м; L - відстань переміщення вантажу по горизонталі, м.

У процесі спостереження за роботою визначають зусилля при переміщенні вантажу (деталі, робочого органу, механізму), висоту підйому і опускання вантажу, відстань горизонтального переміщення вантажу, групу м'язів, що беруть участь в роботі.

Згідно з критеріями оцінки регіональної при навантаженні до 2500 кгм вона вважається оптимальною (легкої), до 5000 кгм допустимої (середньої), а при перевищенні останньої величини умови праці вважаються шкідливими (важка праця) трьох ступенів тяжкості в залежності від перевищення. Для обший навантаження відповідні значення наступні: оптимальна - до 12 500 кгм, допустима - до 25 000 кгм. При перевищенні останньої величини умови праці відносяться до шкідливих.

Маса поднимаемого і переміщуваного вантажу вручну. Оцінка маси перероблюваної вантажу дозволяє віднести умови праці до оптимальних (до 15 кг), допустимим (до 30 кг) або шкідливих умов праці першого ступеня тяжкості. Друга і третя ступені тяжкості відсутні, так як ручна переробка вантажів масою понад 30 кг не допускається.

Статичне навантаження. Людина докладає фізичні зусилля, не тільки переміщаючись з вантажем у виробничому просторі. Статичне навантаження пов'язана з витратою людиною зусиль без переміщення тіла або окремих його частин. Вона характеризується величиною утримуваного вантажу (або прикладеного зусилля) і часом утримання його в статичному стані та розраховується із застосуванням виразу

Р = mt.

де m - маса вантажу або статичне зусилля, кг; t - час фіксації зусилля, с.

Робоча поза. Природна поза при сидінні приймається мимовільно. Фіксована робоча поза фізіологічно не виправдана. Якщо при виконанні роботи потрібні великі м'язові зусилля, то краща поза "стоячи", а при менших зусиллях - поза "сидячи". Робота в позі "стоячи" призводить до більш швидкого стомлення, ніж робота в позі "сидячи". Однак фіксація будь-який з розглянутих поз викликає порушення кровообігу в нижніх кінцівках і тазової області. Щоб уникнути професійних захворювань доцільно передбачати можливість роботи як стоячи, так і сидячи.

Оптимальним умовам праці відповідає вільна зручна робоча поза при можливості її зміни на розсуд працівника. Якщо ж до 25% часу зміни чоловік повинен перебувати в незручній фіксованій позі з неможливістю змінити взаємне розташування частин тіла, то за цією ознакою умови праці треба віднести до допустимим. При збільшенні перебування оператора в незручній фіксованій позі до 50% часу зміни праця відноситься до шкідливих умов першого ступеня. Таку ж оцінку необхідно дати в тому випадку, якщо до 25% тривалості зміни працюючий перебуває у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки або зігнувшись).

До шкідливих умов праці другого ступеня тяжкості відносять робочу позу і в тому випадку, коли перебування в незручній фіксованій позі перевищує 50% часу зміни або ж перебування у вимушеній позі більше 25% часу зміни. Важкість праці третього ступеня по даному фактору не передбачена.

Таблиця 1.20

Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу

Показники

напруженості

трудового

процесу

Клас умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий

Напруженість праці легкого ступеня

Напруженість праці середнього ступеня

Напружена праця

I ступеня

II ступеня

1

2

3.1

3.2

1. Інтелектуальні навантаження:

1.1. Зміст роботи

Відсутня необхідність прийняття рішення

Рішення простих завдань за інструкцією

Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по серії інструкцій)

Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення алгоритму, одноосібне керівництво помилкових ситуаціях

1.2. Сприйняття сигналів (інформації) та їх оцінка

Сприйняття сигналів, але не потрібна корекція дій

Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій

Сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів

Сприйняття сигналів з наступною комплексною оцінкою пов'язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності

1.3. Розподіл функцій за ступенем складності завдання

Обробка та виконання завдання

Обробка, виконання завдання та його перевірка

Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання

Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам

1.4. Характер

виконуваної

роботи

Робота за індивідуальним планом

Робота за встановленим графіком з можливим коригуванням по ходу діяльності

Робота в умовах дефіциту часу

Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат

2. Сенсорні навантаження

2.1. Тривалість зосередженого спостереження (% часу зміни)

До 25

26-50

51-75

Більше 75

2.2. Щільність сигналів (світлових, звукових) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи

До 75

76-175

176-300

Більше 300

2.3. Кількість виробничих об'єктів одночасного спостереження

До 5

6-10

11-25

Більше 25

2.4. Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

Більше 5 мм - 100%

5-1,1 мм - більше 50%; 1-0,3 мм - до 50%; менше 0,3 мм - до 25%

1-0,3 мм - більше 50%; менше 0,3 мм - 26 - 50%

Менше 0,3 мм - більше 50%

2.5. Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи тощо) при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

До 25

26-50

51-75

Більше 75

2.6. Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну):

при буквеному типі відображення інформації при графічному типі відображення інформації

До 2

До 3

До 3

До 5

До 4 До 6

Більше 4

Більше 6

2.7. Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів)

Розбірливість слови сигналів від 100%до 90%. Перешкоди відсутні

Розбірливість слів та сигналів від 90 до 70%. Є перешкоди, на фоні яких мову чути на відстані до 3,5 м

Розбірливість слови сигналів від 70 до 50%. Є перешкоди, на фоні яких мову чути на відстані до 2 м

Розбірливість слів і сигналів менше 50%. Є перешкоди, на фоні яких мову чути на відстані до 1,5 м

2.8. Навантаження на голосовий апарат (сумарна кількість годин, наговариваемое на тиждень)

До 16

До 20

До 25

Більше 25

3. Емоційні навантаження

3.1. Ступінь відповідальності за результат власної діяльності. Значущість помилки

Несе відповідальність за виконання окремих елементів, завдань. Тягне за собою додаткові зусилля в роботі з боку працівника

Несе відповідальність за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Тягне за собою додаткові зусилля з боку вищого керівництва (бригадира, майстра тощо)

Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи (завдання). Тягне за собою виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади іт. п.)

Несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції, роботи, завдання. Тягне за собою пошкодження обладнання, зупинку технологічного процесу і може виникнути небезпека для життя

3.2. Ступінь ризику для власного життя

Виключена

Ймовірна

3.3. Ступінь відповідальності за безпеку інших осіб

Виключена

Можлива

3.4. Кількість конфліктних ситуацій, обумовлених професійною діяльністю, за зміну

Відсутні

1-3

4-8

Більше 8

4. Монотонність навантажень

4.1. Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або у багаторазово повторюваних операціях

Більше 10

9-6

5-3

Менше 3

4.2. Тривалість (сек.) виконання простих завдань або повторюваних операцій

Більше 100

100-25

24-10

Менше 10

4.3. Час активних дій (у % до тривалості зміни). Решта часу - спостереження за ходом виробничого процесу

20 і більше

19-10

9-5

Менше 5

4.4. Монотонність виробничої обстановки (час пасивного спостереження за ходом техпроцесу в% від часу зміни)

Менше 75

76-80

81-90

Більше 90

5. Режим роботи

5.1. Фактична тривалість робочого дня

6-7 год

8-9 год

10-12год

Більше 12

5.2. Змінність роботи

Односменная робота (без нічної зміни)

Двозмінна робота (без нічної зміни)

Трехсменная робота (робота у нічну зміну)

Нерегулярна змінність з роботою в нічний час

5.3. Наявність регламентованих перерв та їх тривалість

Перерви регламентовані, достатньої тривалості: 7% і більше робочого часу

Перерви регламентовані, недостатньої тривалості: від 3 до 7% робочого часу

Перерви регламентовані, недостатньої тривалості: до 3% робочого часу

Перерви відсутні

Інтелектуальні навантаження. Найбільш легким вважають розумова праця, в якому відсутня необхідність прийняття рішення. Відсутність такої відповідальності за прийняте рішення дозволяє віднести умови праці до оптимальним. Якщо ж оператор працює і приймає рішення в рамках інструкції, то такі умови праці відносяться до допустимим. До напружених умов першого ступеня відносять працю, який пов'язаний з вирішенням складних задач за відомим алгоритмом або роботою з використанням декількох (більше однієї) інструкцій. Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності очевидного алгоритму рішення, повинна бути віднесена до напруженої праці другого ступеня тяжкості.

Людина-оператор може бути відносно пасивним приймачем інформації або в якійсь формі її перетворювати. Сприйняття сигналів, що не потребує корекції дій, визначає оптимальний клас умов праці, а якщо необхідна корекція дій і операцій, то допустимий. Якщо праця людини передбачає сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних параметрів з їх номінальними значеннями, якщо необхідна оцінка фактичної інформації, то такі умови відносять до напруженої праці першого ступеня.

Сприйняття сигналів (інформації) з наступною комплексною оцінкою пов'язаних параметрів або комплексна оцінка всієї виробничої діяльності є критерієм, за яким така праця слід вважати напруженим другого ступеня.

У процесі виробничої діяльності людина виконує завдання різного ступеня складності. Обробка будь-якої інформації або виконання завдання без оцінки його результатів є менш складною працею, що дозволяє оцінювати його як оптимальний. Якщо ж до зазначених дій додається необхідність перевірки отриманого результату, то такі умови праці є допустимими.

Перша ступінь напруженості праці включає в себе обробку, перевірку і контроль за виконанням завдання. Робота з розподілу виробничого завдання між іншими особами та контроль за їх роботою ставляться до напруженої праці другого ступеня.

Характер виробничих завдань може передбачати роботу за індивідуальним планом, за графіком і з відповідальністю за кінцевий результат. Робота за індивідуальним планом характеризується оптимальною напруженістю. Робота за графіком з необхідністю корекції ходу виробничого процесу є допустимою по напруженості. Ті ж функції, але в умовах дефіциту часу, визначають виконувану роботу як напружену першого ступеня. Якщо ж на додаток до перерахованих особливостей трудового процесу додається відповідальність за кінцевий результат, то такі роботи визначають умови праці як напружені другого ступеня.

Сенсорні навантаження оцінюються тривалістю зосередженого спостереження, щільністю надходження сигналів і повідомлень, числом виробничих об'єктів, за якими одночасно ведеться спостереження, а також навантаженням на зоровий та слуховий аналізатори.

Тривалість зосередженого спостереження у відсотках наступним чином класифікує цей показник: до 25% від тривалості робочої зміни - оптимальні умови праці, 26-50% - допустимі, 51-75% - напружена праця першого ступеня, а при тривалості зосередженого спостереження понад 75% умови праці слід відносити до другої ступеня напруженості.

Щільність звукових і світлових сигналів, тобто кількість їх вступників протягом кожної години, характеризує умови праці наступним чином: до 75 сигналів або повідомлень - оптимальні умови праці; 75-175 - допустимі; 176-300 - напружена праця першого ступеня, а при більш високій щільності надходження інформації умови праці характеризуються як напружена праця другого ступеня.

Напруженість праці залежить і від числа одночасно спостережуваних об'єктів. Під об'єктами в даному випадку мається на увазі технологічний процес, контрольно-вимірювальні прилади, продукт виробництва і т. п. Так, при чисельності об'єктів до 5 включно, умови праці відносяться до оптимального класу. При числі об'єктів від 6 до 10 напруженість праці характеризується допустимим класом. Якщо число об'єктів спостереження перевищує 10, то умови визначаються як напружена праця. До першого ступеня напруженої праці (клас 1) відносяться виробничі процеси з числом підконтрольних об'єктів в межах 11-25, а до другої (клас 3.2) такі, коли необхідно відстежувати 26 показників і більше.

Робота з видеодисплейными терміналами до двох годин у зміну вважається оптимальною, до трьох - допустимої. Робота за комп'ютером або спостереження за процесом по видеотерминалу понад зазначеного часу визначає клас умов праці як напружений: від 3 до 4 год - першого ступеня (клас 3.1), більш 4ч - другого ступеня (клас 3.2).

Емоційні навантаження. Відповідальність за кінцевий або проміжний результат праці, за можливі небезпечні наслідки прийнятих рішень визначає ступінь напруженого стану виконавця, його "скутість", що може істотно уповільнити виконання ним своїх функцій. Якщо оператор несе відповідальність за виконання лише окремих елементів виробничого завдання, то така праця оцінюється як оптимальний. Підвищення ступеня відповідальності, наприклад за функціональну якість допоміжних операцій тягне за собою додаткові емоційні зусилля з боку безпосереднього керівника (бригадира, майстра та ін). У цих випадках праця оцінюється як допустимий.

На виконавця може лежати відповідальність за функціональну якість основної роботи, що може спричинити необхідність прийняття рішень, пов'язаних з виправленням (переробкою результатів) за рахунок додаткових зусиль всього колективу. Це накладає додаткову відповідальність на приймаючого рішення і підвищує його емоційне навантаження. Тому такий вид діяльності є напруженим першого ступеня (клас 3.1). Якщо ж працівник несе персональну відповідальність за функціональну якість кінцевого продукту, виробничого завдання в цілому чи його дії можуть призвести до поломки обладнання, зупинки всього технологічного процесу або створити ситуацію, небезпечну для життя, його умови праці оцінюються як напружені другого ступеня (клас 3.2).

При відсутності ризику для власного життя в процесі виконання своїх обов'язків працю виконавця вважають оптимальним, якщо ж він імовірний, то умови праці відносять до класу 3.2 - напружена праця другого ступеня. Аналогічно встановлюється клас умов праці при оцінці ступеня ризику за безпеку інших осіб, які беруть участь у виробничому процесі.

Монотонність навантажень. Монотонністю називають одноманітність виконуваних операцій. Монотонна робота знижує ефективність праці, збільшує плинність кадрів, аварійність і, як наслідок, травматизм на виробництві.

Ступінь монотонності визначається числом елементів (прийомів праці при реалізації простого завдання або багаторазово повторюваних операцій) та тривалістю у часі виконання цих елементів або операцій. Якщо число елементів, необхідних для реалізації простого завдання або у багаторазово повторюваних операціях становить 10 і більше, то умови праці вважають оптимальними. При числі елементів від 9 до 6 - допустимими. При меншому числі елементів (вони, отже, частіше повторюються) умови праці відносять до класу напружені: від п'яти до трьох - напружені умови праці першого ступеня (клас 3.1) і напружені другого ступеня при числі елементів менше трьох (клас 3.2).

Було встановлено, що при тривалості кожної з повторюваних операцій понад 100 з умови праці можна вважати оптимальними. Якщо на її виконання витрачається від 100 до 25 с, то умови допустимі. В інших випадках умови праці оцінюються як напружені і поділяються на два класу: першого ступеня при витратах часу на операцію 24-10 з (клас 3.1) і другого ступеня (клас 3.2) з тривалістю виконання менш 10 с.

Режим роботи. Однією з характерних рис технічного прогресу є часта поява товарів з новими споживчими властивостями. Це вимагає частої зміни виробничого обладнання і, як наслідок, підвищення рівня змінності обладнання і персоналу на виробництві. У ряді галузей використовуються безперервні технологічні процеси (хімічні виробництва, підприємства транспорту та ін), де робота ведеться цілодобово. Дослідження показали, що в першу і другу половину дня продуктивність, працездатність, самопочуття і рівень травматизму приблизно однакові.

У нічний час знижується продуктивність праці, захисні функції організму, підвищується сонливість. Працездатність людини визначається не тільки активністю м'язового апарату і органів чуття, але і діяльністю серцево-судинної, травної, ендокринної та інших систем, не керованих свідомістю людини і працюючих по добовому ритму.

Прийнято відносити режим роботи з тривалістю не більше 7 годин до оптимального, а з тривалістю до 9 годин - до допустимого. Тривалість безперервної роботи до 12 годин відносять до першого ступеня, а понад 12 годин - до напруженої праці другого ступеня.

Змінність роботи класифікується наступним чином:

- односменная робота без нічної зміни - оптимальні умови;

- двозмінна робота без нічної зміни - допустимі умови праці;

- трехсменная робота з роботою в нічну зміну - напружена праця першого ступеня;

- нерегулярна змінність з роботою в нічний час - напружена праця другого ступеня.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Класифікація умов праці
Забезпечення безпечних умов праці при використанні офісної техніки
Фінансування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
Умови ураження електричним струмом
Умови застосування частини 2 статті 14 КК
Ринок праці
Умови праці на робочому місці
Доплати за умови праці
Атестація робочих місць за умовами праці
Атестація робочих місць за умовами праці
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси