Меню
Головна
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші. Кредит. Банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Платіжний баланс

Платіжний баланс являє собою кількісне і якісне вираження масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних зв'язків держави.

Платіжний баланс - це співвідношення фактичних платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період часу, а також майбутні платежі по міжнародним вимогам і зобов'язанням, тобто елементи розрахункового балансу.

Розрахунковий баланс являє собою співвідношення валютних вимог і зобов'язань країни до інших країн. Крім того, у доповнення до платіжного балансу складається баланс міжнародних активів і пасивів країни, що свідчить про міжнародні валютно-фінансові позиції країни.

Розрізняють платіжний баланс за певний період (рік, місяць, квартал) і платіжний баланс на певну дату. Платіжний баланс за певний період являє собою співвідношення платежів і надходжень за даний відрізок часу і дозволяє виявити зміни в міжнародних економічних відносинах країни, стан і розвиток її економіки. Платіжний баланс на певну дату не фіксується у формі публікованих статистичних показників, але він відображає зміни співвідношення платежів і надходжень, які підлягають виконанню на певну дату.

Платіжний баланс активний, якщо валютні надходження перевищують платежі, і пасивний, якщо платежі перевищують надходження.

За методологією МВФ платіжний баланс - це систематичний перелік усіх економічних операцій, здійснених за певний відрізок часу між резидентами даної країни та нерезидентами. У платіжному балансі фактичні грошові платежі з поточного комерційному обігу об'єднуються з безвалютними операціями, що включають товарообмінні операції та безоплатну грошову допомогу, з переміщенням короткострокових і довгострокових капіталів, з операціями, які в даний період не супроводжуються платежами, а лише породжують взаємні вимоги та зобов'язання грошового характеру. В результаті платіжний баланс охоплює всі операції, які пов'язані з юридичною переходом права власності на товари, послуги та інші цінності від резидентів до нерезидентів, а також передачею грошей, фінансових та інших активів з однієї країни в іншу.

Схема платіжного балансу була створена в 1947 р., її опублікували як документ ООН, що послужив базою для розроблення МВФ форм і принципів складання платіжного балансу. МВФ, видаючи "Керівництво з платіжного балансу", продовжував розробку уніфікації його схеми, яка в загальних рисах повторює систему побудови статей платіжних балансів провідних розвинених країн (з деякими змінами). Ці зміни роблять схему більш універсальною, що дозволяє порівнювати баланси розвинених країн.

В даний час платіжний баланс складається Банком Росії на основі Закону про Центробанку і Постанови Уряду РФ № 849 від 18 липня 1994 року "Про порядок розробки і подання платіжного балансу Російської Федерації". Методологічну основу платіжного балансу становить п'яте видання "Керівництва з платіжного балансу" Міжнародного валютного фонду (1993).

Джерелами інформації є звітні дані про всіх зовнішньоекономічних операціях резидентів Російської Федерації, що надходять на регулярній основі в Банк Росії з Міністерств і відомств Російської Федерації, а також оціночні дані.

Конкретний перелік використовуваних при складанні платіжного балансу форм звітності та іншої інформації наводиться у спеціальних випусках "Вісника Банку Росії", що представляють більш докладні дані платіжного балансу за звітний період і методологію їх складання.

Класифікація статей згідно з "Керівництвом з платіжного балансу МВФ" включає: "Поточні операції", "Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал"; "Помилки і пропуски", "Балансуючі ставки", "Підсумкова зміна резервів".

Прийнята МВФ система класифікації статей платіжного балансу використовується країнами - членами Фонду, включаючи Росію, як основа національних методів класифікації.

Основним принципом складання статистичної таблиці платіжного балансу є принцип подвійного бухгалтерської проводки, згідно з яким кожна операція реєструється повинна отримати подвійне відображення в платіжному балансі - як кредит одного і дебет іншого рахунку. Одна запис показує, які зміни в активах і пасивах країни викликає дана операція, тоді як другий запис, урівноважує першу, говорить про те, якими засобами регулюються взаємні вимоги і зобов'язання між країнами, що виникають в результаті здійснення названої зовнішньоекономічної операції. Принцип подвійного запису передбачає рівність чи нульове сальдо.

У платіжному балансі, як і в інших видах звітності, кожна угода реєструється зі знаком "плюс" (кредит), або зі знаком "мінус" (дебет).

Платіжний баланс включає два основні розділи:

- поточні операції;

- операції з капіталом і фінансовими інструментами.

Поточні операції поділяються на торговий баланс і баланс послуг та комерційних платежів.

Торговий баланс - це зіставлення надходжень від експорту і платежів по імпорту товарів. В платіжний баланс входить тільки та частина торгового балансу, за якою платежі вже здійснені. Основним джерелом валютних надходжень є експорт товарів, його стан впливає на розмір імпорту товарів та послуг, можливості обслуговування зовнішнього боргу.

Баланс послуг і комерційних платежів включає надходження і платежі за різного роду послуг: платежі й надходження по транспортних перевезеннях, поштово-телеграфного, телефонного, електронного зв'язку, туризму, науковому і культурному обміну, вмісту дипломатичного корпусу і торговельних представництв, страхуванням і споживчим переказами (оплата праці, спадщина, стипендії, пенсії і г. д.), процентами та дивідендами, капіталовкладень, платежі за ліцензіями, використання винаходів і ін. Зміст даної частини розділу різне за формою та економічним змістом і об'єднується в загальне поняття "невидимі операції", які не належать до експорту та імпорту товарів.

Операції з капіталом і фінансовими інструментами відображають приплив і вивезення капіталів, а також надання та отримання міжнародних кредитів. За економічним змістом ці операції можна підрозділити на наступні:

- міжнародний рух підприємницького капіталу: прямі іноземні інвестиції (придбання і будівництво підприємств за кордоном, здійснюються переважно через іноземні дочірні організації) і портфельні інвестиції (купівля цінних паперів);

- міжнародний рух позичкового капіталу: довгострокові і середньострокові операції (державні, міжурядові, приватні позики і кредити), а також короткострокові операції (поточні рахунки національних банків і приватних осіб до найбільших іноземних банках - авуари); переміщення грошового капіталу між банками.

Незбалансованість платіжного балансу за поточними операціями та руху капіталів регулюється за рахунок резервів центрального банку. Якщо дефіцит балансу поточних операцій менше, ніж позитивне сальдо рахунку фінансових операцій з капіталом, то запаси іноземної валюти в центральному банку збільшаться (у платіжному балансі зміна офіційних резервів відображається зі знаком "мінус"). Якщо ж більше, то нестача надходжень у країну іноземної валюти за сумою цих рахунків компенсується із запасів центрального банку (відображається зі знаком "плюс"). У сумі сальдо рахунку поточних операцій сальдо рахунку фінансових операцій з капіталом і зміна офіційних резервів центрального банку повинні скласти нуль. Це означає, що платіжний баланс в підсумку повинен бути зведений без залишку.

Резервні активи включають монетарне золото та іноземні ліквідні активи Банку Росії і Мінфіну Росії у вільно конвертованій іноземній валюті. До їх складу включаються готівкова іноземна валюта, залишки коштів на кореспондентських та поточних рахунках і короткострокових депозитах у банках-нерезидентах та банках-резидентах, ліквідні цінні папери іноземних урядів, активи в МВФ (СДР, резервна позиція в МВФ) та інші ліквідні активи.

У платіжному балансі є стаття "Поправка до резервних активів", яка дозволяє виключити зазначені активи з розрахунку сальдо фінансового рахунку платіжного балансу, так як вони враховані в активах кредитних організацій. У платіжному балансі також виділено статтю "Помилки і пропуски". Дана стаття є балансуючою, врівноважує позитивне або негативне сальдо, що утворюється після підсумовування зареєстрованих у платіжному балансі операцій.

З середини 1970-х рр. здійснюється міждержавне регулювання платіжного балансу (узгодження умов державного кредитування експорту, міжурядові кредити, взаємні кредити центральних банків за угодами "своп", кредити світових фінансових інститутів). Світовий досвід свідчить про труднощі одночасного досягнення зовнішньої й внутрішньої рівноваги національної економіки. Це підсилює дві тенденції - співробітництва і розбіжності - у взаєминах країн з активним і пасивним платіжним балансом.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Платіжний баланс
Платіжний баланс Російської Федерації
ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС. ВАЛЮТНИЙ КУРС
Платіжний баланс
Платіжна система Російської Федерації
Загальна оцінка бухгалтерського балансу
Платіжна система і організація безготівкових розрахунків
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси