Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Методи прийняття управлінських рішень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 7. Аналіз зовнішнього середовища та її впливу на реалізацію альтернатив

Основні поняття і положення аналізу зовнішнього середовища

Прийняття рішень - складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність ухвалення рішення пронизує усе, що робить керуючий, формуючи цілі і домагаючись їх досягнення. Рішення приймається завжди в будь-якому середовищі. Якість будь-якого управлінського рішення залежить від безлічі факторів, що визначають зовнішню середу в якій приймається рішення. Жоден водій не поїде по дорозі при нульовій видимості. Так і менеджер не зможе прийняти рішення при невизначеної зовнішньої середовищі. Розуміння змісту зовнішнього середовища, його складових, а також впливу їх на управлінське рішення - один з важливих аспектів у розробці управлінського рішення.

Ефективне прийняття рішень необхідно для виконання управлінських функцій. Удосконалювання процесу прийняття обґрунтованих об'єктивних рішень у ситуаціях виняткової складності досягається за рахунок використання наукового підходу до даного процесу. Для прийняття ефективного рішення менеджер як ОПР повинен володіти знаннями в області технологій прийняття рішень, бути озброєним системним і ситуаційним підходом, володіти моделями і методами прийняття рішень.

Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожне дію всіх без винятку організацій можливо тільки в тому випадку, якщо середовище допускає його здійснення.

Проблема взаємовідносини організації та середовища в науці стала розглядатися вперше в роботах А. Богданова і Л. фон Берталанфі у першій половині XX в. у менеджменті значення зовнішнього середовища для організацій було усвідомлено тільки в 1960-е рр. в умовах посилення динамізму її чинників і наростання кризових явищ в економіці. Це послужило відправною точкою для інтенсивного використання системного підходу в теорії і практиці управління, з позицій якого будь-яка організація стала розглядатися як відкрита система, що взаємодіє із зовнішнім середовищем. Подальший розвиток даної концепції призвело до виникнення ситуаційного підходу, згідно йому вибір методу управління залежить від конкретної ситуації, яка характеризується значною мірою певними зовнішніми змінними.

Зовнішнє середовище являє собою джерело, що живить організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. І на них претендують багато інших організацій, що знаходяться в цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе отримати необхідні ресурси із зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для організації наслідків. Задача стратегічного управління складається в забезпеченні такої взаємодії організації з середовищем, яке дозволяло б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довгостроковій перспективі.

Для того щоб визначити стратегію поведінки організації і провести цю стратегію в життя, керівництво повинно мати поглиблене уявлення не тільки про внутрішню середовищі організації, її потенціалі і тенденціях розвитку, і про зовнішнього середовища, тенденціях її розвитку і місці, займаному в ній організацією. При цьому зовнішнє оточення вивчається стратегічним управлінням в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей і при їх досягненні.

Стратегічне управління розглядає зовнішнє оточення як сукупність двох середовищ: макрооточення і безпосереднього оточення.

Розробка рішень в умовах невизначеності здійснюється за допомогою економіко-математичних моделей ігрового характеру. При цьому стосовно до конкретних ситуацій вибір дії визначається не тільки оцінкою різних результатів, але і можливими альтернативами дій конкурентів або інших елементів зовнішнього середовища. Різновидом інтуїтивних рішень визнається практична реалізація теореми про минимаксе (відомої в теорії ігор, одному з методів дослідження операцій), змістом якої є побудова матриці результатів.

Основне завдання при управлінні взаємодією організації з зовнішнім середовищем - максимальна адаптація організації до зовнішнього середовища, зниження невизначеності положення організації, досягнення її стратегічних цілей.

В залежності від різних умов зовнішнього середовища розрізняють два типи управління організацією:

1) механістичний тип:

o консервативна, негнучка структура,

o чітко визначені, стандартизовані завдання,

o опір змінам,

o влада виникає з ієрархічних рівнів в організації,

o ієрархічна система контролю,

o командний тип комунікацій,

o утримання комунікацій: прийняті керівництвом рішення, накази, розпорядження;

2) органічний тип:

o гнучка структура,

o динамічні, нечітко визначені завдання,

o готовність до змін,

o влада базується на знаннях та досвіді,

o самоконтроль та контроль колег,

o многонаправленность комунікацій,

o утримання комунікацій: інформація та поради. Кожен з типів має визначені переваги і використовується в залежності від того, наскільки динамічні зміни у зовнішньому середовищі організації.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Вплив зовнішнього середовища на реалізацію альтернатив
Аналіз факторів зовнішнього середовища
Аналіз зовнішнього середовища
Аналіз зовнішнього середовища
Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації методом SWOT-аналізу
Аналіз факторів зовнішнього середовища
Фактори зовнішнього середовища
Аналіз зовнішнього середовища
Аналіз зовнішнього середовища
Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації методом SWOT-аналізу
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси