Меню
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг: теорія і практика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Середовище міжнародного маркетингу

Для організації збуту за кордоном фірма повинна розібратися в особливостях міжнародного маркетингового середовища (international marketing environment).

Вивчення середовища міжнародного маркетингу включає вирішення питань, пов'язаних з системою міжнародної торгівлі і кооперації, економічної, політико-правової та соціально-культурним середовищем, вивченням міжнародного ринку товарів та послуг, міжнародною конкуренцією, організацією міжнародного маркетингу.

Економічна середовище. Плануючи вихід на зовнішні ринки, необхідно вивчити економіку кожної представляє інтерес країни. Економічне середовище слід розглядати в двох різних і разом з тим взаємопов'язаних аспектах: на макро - і мікрорівні.

Макрорівень. Компанія повинна вивчити економіку кожної цікавлячої його країни з точки зору привабливості для роботи на цьому ринку. Основними елементами макроекономічного аналізу є: структура господарства, багатство населення і розподіл доходів у країні та інші елементи. Всі ці складові необхідно вивчати в часовому аспекті: з точки зору історії (які зміни і в які терміни відбувалися), так і прогнозу на майбутнє.

Господарська структура країни визначає її потреби в товарах і послугах, рівень доходів. Відомі чотири типи господарських структур:

o країни з економікою типу натурального господарства. У них переважна більшість населення займається найпростішим сільськогосподарським виробництвом. Більшу частину продукції вони споживають самі, а решту безпосередньо обмінюють на прості товари і послуги. В цих умовах експортер не дуже багато можливостей - прикладом може служити Ефіопія;

o країни - експортери сировини зазвичай багаті одним або кількома видами природних ресурсів, але обділені в інших відносинах. Більшу частину коштів вони отримують за рахунок експорту цих ресурсів. Прикладом може служити Саудівська Аравія, що експортує нафту. Подібні країни - хороші ринки для збуту видобувного устаткування, інших промислових товарів і послуг;

o промислово країни. Обробна промисловість в них дає від 10 до 20% валового національного продукту країни. Прикладами можуть бути Індія і Бразилія. У міру розвитку обробної промисловості така країна все більше покладається на імпорт сталі й виробів важкого машинобудування й усе менше - на імпорт готових текстильних виробів, автомобілів і т. п. Індустріалізація викликає появу нового класу багатих людей і невеликого, але постійно зростаючого середнього класу, яким необхідні товари нових типів, причому частину цих потреб можна задовольнити тільки за рахунок імпорту;

o промислово розвинені країни є основними експортерами промислових товарів. Вони торгують промисловими товарами між собою, а також вивозять їх у країни з іншими типами господарської структури в обмін на дешеву сировину і напівфабрикати. Велике розмаїття виробничої діяльності спостерігається в розвинених країнах з домінуючим середнім класом - перспективним ринком для будь-яких товарів.

Другий економічний показник, що визначає привабливість країни як експортного ринку, - характер розподілу доходів. Па розподілі доходів позначаються не тільки особливості господарської структури країни, але й особливості її політичної системи. За характером розподілу сімейних доходів країни ділять па п'ять видів:

o з дуже низьким рівнем;

o з переважно низьким рівнем;

o з дуже низьким і дуже високим рівнями;

o з низьким, середнім і високим рівнями;

o з переважно середнім рівнем. Основними елементами макроекономічного аналізу

є: структура господарства, багатство населення і розподіл доходів у країні та інші елементи макрорівня;

o загальні економічні параметри: податкова система, валютно-фінансова система, політика щодо імпорту (обмеження і т. д.);

o природа економічної системи (наприклад, у мусульманських країнах економічна доктрина базується на принципах ісламу, що робить економіку цих країн дуже специфічної);

o участь у міжнародних економічних організаціях;

o наявність міжнародних угод або двосторонніх домовленостей в області економіки;

o мікрорівень. Насамперед, представляється цікавим оточити потенціал даного ринку: місткість; можливості подальшого розширення; продукт, запропонований споживачеві. На мікрорівні вивчається конкурентне середовище. На міжнародному рівні виділяють два джерела конкуренції: місцеві і іноземні компанії;

o політичне середовище, в сучасному суспільстві невіддільна від економічних умов. Роль політичної системи полягає в інтеграції суспільства в життєздатне функціонуюче ціле. Різні країни відрізняються одна від одної своїм політико-правовим середовищем. Дві екстремальні в теоретичному сенсі точки являють демократію і тоталітаризм. Сьогодні зміни в світі відбуваються дуже швидко, і багато авторитарних режимів замінюються різними формами демократії (наприклад, колишній СРСР, Панама, Бразилія та ін).

При вирішенні питання про ділових відносинах з тієї або іншою країною, слід враховувати принаймні чотири чинники: ставлення до закупівель із-за кордону; політична стабільність; валютні обмеження (іноді уряди блокують власну валюту або забороняють її переведення в іншу країну), коливання обмінних курсів валют; державний апарат (ефективність системи допомоги іноземним компаніям із боку приймаючого їх держави, наявність ефективної митної служби, досить повної ринкової інформації та інші фактори, що сприяють підприємницької діяльності);

o міжнародна правова середовище - один з найскладніших для вивчення елементів міжнародного середовища маркетингу. Необхідно знати правову інфраструктуру цікавить держави, як вона впливає на діяльність компанії на ринку, як співвідноситься з правовим законодавством в країні походження компанії, а також враховувати вимоги міжнародного права;

o соціально-культурне середовище. У кожної країни свої звичаї, правила і заборони. Продавцю треба з'ясувати, як сприймає закордонний споживач ті або інші товари і як він користується ними.

Існує велика різноманітність елементів соціально-культурного середовища, які необхідно вивчати;

o мова - об'єктивна форма акумуляції, зберігання і передачі людського досвіду;

o синтетичні форми культури - зразки поведінки: обряди, звичаї, традиції. Обряд - сукупність символічних, стереотипних колективних дій, що втілюють в собі ті чи інші ідеї, уявлення, норми, цінності і викликають певні колективні почуття. Звичай - неписане правило поведінки. Традиції - елементи соціальної і культурної спадщини, які передаються з покоління в покоління і зберігаються в певному співтоваристві, соціальної групи протягом тривалого часу;

o релігія;

o колір - властивість світла викликати певні споживчі відчуття у відповідності зі спектральним складом відбиваного або випускається випромінювання;

o престиж - в залежності від країни розрізняється ступінь значущості країни в світі, її участі в міжнародному поділі праці, міжнародній торгівлі, участі країни у світовій економіці в цілому;

o поведінка (дії) - процес взаємодії з середовищем з метою пристосування до неї і її активного зміни. Манери рухатися і стикатися розрізняються в різних країнах, лише деякі жести є універсальними;

o моделі поведінки в суспільстві - взаємовідносини різних соціальних верств, роль (місце) жінки у суспільстві;

o мотиви поведінки покупців, смаки, уподобання, стиль життя, світовідчуття;

o виховання - процес систематичного і цілеспрямованого впливу на духовний і фізичний розвиток особистості з метою підготовки її до виробничої, суспільної та соціально-культурної діяльності;

o сприйняття - складний процес прийому і перетворення інформації, що забезпечує організму відображення об'єктивної реальності й орієнтування в навколишньому світі. Незважаючи на великі варіації, всередині країн існують національні норми, що регулюють черговість вирішення проблеми. Етика - філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Етикет - встановлений порядок поведінки де-небудь. Поведінка, яка вважається нормальним в одній культурі, може виявитися неприйнятним в іншій;

o освіта - рівень і профіль, грамотність;

o соціальна організація - родинні зв'язки, сімейні фірми, расові угруповання;

o забобони і стереотипи. Контакти між культурами стають все більш широкими; розвиток засобів транспорту і зв'язку, поряд із зростанням особистих доходів, дозволяє досягти більшого ступеня свободи пересування; зростає глобальна конкуренція: багатонаціональні компанії все більше змагаються один з одним в різних частинах світу. Ці чинники ведуть до вирівнювання рівнів культур.

В той же час є свідчення виникнення субкультур всередині країн завдяки припливу в них людей інших національностей. Крім того, існують релігійні секти та етнічні групи, зберігають традиційний спосіб життя і не асиміляційні повністю. Вага ці фактори можуть призвести до виникнення в майбутньому проблем при визначенні культури національних кордонів.

Правил поведінки так багато, що неможливо запам'ятати їх стосовно до кожної країні. Маркетолог може у своєму дослідженні міжнародного ринку використовувати сучасні керівництва, складені за географічними регіонами на основі досвіду багатьох процвітаючих в області міжнародного бізнесу менеджерів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Ціновий маркетинг в міжнародному середовищі
МАРКЕТИНГ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Міжнародний маркетинг
Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища
МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
Діагностика конкурентного середовища в системі маркетингу
Середовище маркетингу
Інструменти міжнародного маркетингу в зовнішньоекономічній діяльності
Міжнародний комплекс маркетингу
МАРКЕТИНГ ЯК СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси