Меню
Головна
 
Головна arrow БЖД arrow Надійність будівельних об'єктів та безпека життєдіяльності людини
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Притулку в екстремальних ситуаціях, в тому числі для цивільної оборони

Притулку і укриття для екстремальних ситуацій в містах і на виробничих підприємствах узгоджуються з заходами інженерної зашиті по цивільній обороні. Вони регламентуються нормативними документами, серед яких основним є СНиП 2.01.51-90 "Інженерно-технічні заходи цивільної оборони". Незважаючи на те, що норми цих заходів значною мірою визначені з урахуванням потреб військового часу, виконання деякої частини з них сприяє захисту населення і територій від стихійних лих, аварій, природних і техногенних катастроф. Цим нормативним документом визначено вимоги до планування, розміщення і будівництва захисних споруд цивільної оборони, об'єктів економіки, будівель, споруд, інженерних систем з урахуванням необхідності забезпечення їх безпеки в умовах військових небезпек, так і надзвичайних ситуацій мирного часу.

Крім цього основоположного документа для проектування інженерного захисту розроблені додаткові нормативи:

- порядок розробки і склад розділу "Інженерно-технічні заходи цивільної оборони. Заходи щодо попередження надзвичайних ситуацій" проектів будівництва СП 11-107-98;

- порядок розробки і склад розділу "Інженерно-технічні заходи цивільної оборони. Заходи щодо попередження надзвичайних ситуацій" містобудівної документації для територій міських і сільських поселень, інших муніципальних утворень СП 11-112-2001.

Дотримання вимог цих нормативних документів дозволяє знизити людські втрати і матеріальний збиток, створити умови для успішного проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

За деякими оцінками, раціонально сплановані, підготовлені і реалізовані заходи інженерного захисту забезпечують зниження можливих людських втрат і матеріальних збитків до 30 %, а в сейсмічно-, селе - та лавинонебезпечних районах - до 70 %.

Інженерний захист планується і здійснюється на основі:

- оцінки характеристик можливу небезпеку;

- урахування категорій захищеного населення;

- результатів інженерно-геодезичних, геологічних, гідрометеорологічних вишукувань;

- схем інженерного захисту території (генеральних, детальних, спеціальних);

- урахування особливостей використання території.

У сучасних умовах спостерігається тенденція будувати інженерний захист населення та територій шляхом утворення єдиної територіальної системи (комплексу) споруд і заходів. При цьому до основних заходів інженерного захисту населення і територій в умовах надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру відносяться:

- укриття людей і матеріальних цінностей в існуючих захисних спорудах цивільної оборони та у пристосованому під захисні споруди підземному просторі міст (підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах, підземних просторах об'єктів торгово-соціального призначення, метрополітенах та ін);

- використання в якості житла, місць роботи та відпочинку - житлових, громадських і виробничих будівель, зведених з урахуванням сейсмічності та інших небезпек на відповідних територіях;

- використання при відповідних надзвичайних ситуаціях окремих герметизованих приміщень у житлових будинках та громадських будівлях на територіях, прилеглих до радіаційним та хімічно небезпечних об'єктів;

- укриття сімей і трудових колективів у квартирах і виробничих приміщеннях, в яких ними в оперативному порядку самостійно проведена герметизація;

- запобігання розливів аварійно хімічно небезпечних речовин шляхом обвалування або заглиблення ємностей з цими речовинами;

- будівництво та експлуатація інженерних захисних споруд від несприятливих і небезпечних природних явищ і процесів.

Певну роль у проведенні інженерної захисту населення можуть зіграти захисні споруди цивільної оборони (сховища і протирадіаційні укриття), фонд яких створений для захисту населення від небезпек, що виникають при веденні військових дій або внаслідок цих дій. Ці споруди можуть бути успішно використані для захисту населення в умовах деяких надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Універсальність захисної споруди в мирний і воєнний час закладена в самому його визначенні. Захисна споруда в даний час визначається як інженерна споруда, призначена для укриття людей, техніки та майна від небезпек, що виникають в результаті аварій і катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, або стихійних лих у районах розміщення цих об'єктів, а також впливу сучасних засобів ураження.

В мирний і воєнний час використовують такі види захисних споруд (ЗС):

- спеціальні фортифікаційні споруди;

- польові фортифікаційні споруди;

- захисні споруди цивільної оборони.

Ці види захисних споруд можуть використовуватися як для захисту військ, населення, техніки, матеріальних цінностей, так і для обладнання пунктів управління. Загальні відомості про склад ЗС наведено на рис. 7.3.

Для захисту населення розроблені різні інженерні рішення за типами конструкцій, захисним властивостям і термінів будівництва захисних споруд цивільної оборони.

Захисні споруди цивільної оборони класифікують за такими ознаками: часу зведення; місця розташування; місткості; захисним властивостям; матеріалу конструкцій; забезпечення електроенергією; забезпечення фильтровентиляционным обладнанням; характером використання в мирний час.

Притулку зводяться завчасно, а також у оперативному порядку при військовій загрозі або у воєнний час. Споруди, що зводяться в оперативному порядку, називають швидкомонтованими.

Сховища можуть бути вбудованими в інші будівлі і споруди, а також окремо стоять (рис. 7.4) Вони можуть бути заглибленими і полузаглубленными. Притулку можуть розміщуватися в районах міської забудови, на промислових та цивільних об'єктах, у метрополітені, в підземних спорудах, у гірських виробках та природних підземних порожнинах.

Рис. 7.3. Види захисних споруд і притулків

Рис. 7.4. Окремо стояча притулок з урахуванням використання в мирний час під гараж:

1 - приміщення для фільтровентиляційного обладнання; 2 - тамбур-шлюз з захисно-герметичними дверима (ворогами); 3 - приміщення для переховувань; 4 - приміщення для електрогенераторів з дизельними установками; 5 - вентиляційний оголовок з захисними пристроями для відсікання ударної хвилі; 6 - приміщення санвузла з резервуаром для води

Високу ефективність у справі захисту населення і територій має проведення інженерно-технічних заходів щодо захисту від несприятливих і небезпечних природних явищ і процесів, що передбачають будівництво та експлуатацію відповідних захисних інженерних споруд. До них належать заходи по захисту від землетрусів, протизсувні та противообвальные інженерні заходи, заходи захисту від селів, протилавинні інженерні заходи, противокарстовые заходи, заходи інженерного захисту берегів морів, водойм і водотоків, інженерно-технічні заходи по захисту від затоплення і ін.

Інженерні заходи щодо захисту від землетрусів полягають у сейсмічному микрорайонировании та дотриманні норм проектування та будівництва будівель і споруд у сейсмонебезпечних районах. При цьому вживаються заходи щодо виключення розміщення в цих районах небезпечних виробництв, нового будівництва або реконструкції потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням сейсмічності територій, підвищення сейсмостійкості раніше зведених будинків і споруд, а також зниження небезпеки виникнення під час землетрусу вторинних факторів ураження.

Протизсувні та противообвальные інженерні заходи включають:

- зміна рельєфу схилів в цілях планування укосів, зменшення крутизни схилів, підвищення їх стійкості, а також регулювання стоку поверхневих вод, штучне пониження рівня підземних вод, їх перехоплення за допомогою дренажних систем;

- будівництво утримуючих споруд (банкет, терас, підпірних і підтримують стін, голівок, анкерних кріплень, тунелів, критих огорож, пальових рядів) особливо в тих місцях, де схили підрізають дорогами;

- пристрій направляючих стінок для зміни руху обвальних порід;

- періодичне здійснення вибухів для забезпечення керованого зсувів і обвалів.

Захист від селів передбачає:

- моніторинг і прогнозування утворення селевих потоків, своєчасне оповіщення населення про їх загрозу;

- попереджувальні скидання селевих озер і зведення селепредотвращаюших споруд (гребель, що регулюють паводок, водоскидів тощо);

- спорудження селесдерживающих гребель, селепропускных каналів, селеспусков, селенаправляюших і огороджувальних дамб і шпор, стабілізуючих споруд (каскадів, загат, дренажів, терас, підпірних стінок).

До противолавинным інженерних заходів належать:

- спостереження за сніговим покривом і прогнозування сходу снігових лавин, оповіщення населення про загрозу їх сходження;

- попереджувальний спуск лавин;

- будівництво лавинопредотвращающих споруд (снегоудерживающих і снігозатримуючих парканів, стін та ін);

- будівництво лавинозащитных споруд (направляючих стінок і русел, лавинорезов, що гальмують надолбов, траншей, дамб, пропускають галерей, навісів, естакад тощо).

Противокарстовые інженерні заходи проводяться шляхом:

- заповнення карстових порожнин;

- водозниження і регулювання режиму підземних вод;

- організації поверхневого стоку.

Інженерний захист берегів морів, водосховищ, озер і річок передбачає:

- будівництво набережних і шпунтових стінок;

- захисне покриття берегів (монолітне і збірне з плит та блоків);

- пристрій укісних споруд (набросных або укладених);

- зведення струенаправляющих дамб.

До основних інженерно-технічних заходів по захисту від затоплень і підтоплень відносяться:

- штучне підвищення поверхні території;

- випрямити і поглиблення русел річок та їх розчищення;

- влаштування дамб;

- відведення поверхневих і підземних вод;

- будівництво дренажних систем.

Для вирішення всього комплексу завдань з інженерного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в кожному федеральному окрузі РФ розробляється програма інженерного захисту населених пунктів від впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів. Реалізація таких програм дозволить істотно вплинути на умови безпеки в районах, схильних до природних і техногенних впливів, і значно знизити економічний збиток.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Адміністративне управління та адміністративно-правове регулювання в галузі цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків
Цивільна оборона
Міністерство Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих
Організація і компетенція Міністерства РФ у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих
Завдання в галузі цивільної оборони, покладені на керівника установи соціального обслуговування
Поведінка людини в критичних і екстремальних ситуаціях
Основні поняття і характеристики небезпечних, екстремальних та надзвичайних ситуацій
Окремі рекомендації щодо безпеки від екстремальних ситуацій кримінального характеру
Цивільна оборона
Війська цивільної оборони
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси