Меню
Головна
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна історія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція I. ДОІНДУСТРІАЛЬНА ЕКОНОМІКА

В результаті освоєння даного розділу студент повинен:

знати

o відмітні ознаки і риси первісно-общинного ладу і первісного господарства;

o організацію, основні види економічної діяльності та особливості господарського устрою давніх цивілізацій Сходу і античної Європи;

o економічні та соціально-політичні передумови, що сприяли формуванню феодальної господарської системи;

o причини генезису середньовічних міст у Західній Європі і формування "нової" економіки;

o методи аналізу історико-економічних явищ;

вміти

o аналізувати і оцінювати історико-економічні події, економічні та соціальні проблеми і процеси;

o аналізувати економічні явища, спираючись на досягнення світової та вітчизняної історико-економічної науки;

o формулювати і обґрунтовувати характерні особливості доіндустріальної стадії розвитку економіки;

володіти

o категоріальним апаратом з історії, базових економічних категорій і понять;

o основами факторного аналізу економічних явищ.

Лекція 1. ПЕРВІСНЕ ГОСПОДАРСТВО: ЕТАПИ, РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

Вивчивши цей розділ, ви дізнаєтеся:

o які відмітні ознаки первісно-общинного ладу;

o як будується періодизація первісно-общинного ладу;

o у чому полягають основні риси палеоліту;

o що таке перше і друге суспільний поділ праці;

o які причини руйнування первісно-общинного ладу

Ключові терміни: палеоліт, мезоліт, неоліт, привласнює господарство, яке виробляє господарство, антропогенез, етногенез, перший суспільний поділ праці, другий суспільний поділ праці, "неолітична революція", натуральне господарство

Найтривалішим періодом розвитку людства був первісно-общинний лад. Він почався з моменту появи людини на землі і завершився формуванням виробляє економіки, інституту власності і виникненням держави.

Хронологічно первісне суспільство збігається з кам'яним віком. В ньому можна виділити три періоди:

- палеоліт (стародавній кам'яний вік) - 3 млн - 12 тис. років до н. е.,

- мезоліт (середній кам'яний вік) - 12-8 тис. років до н. е.,

- неоліт (новий кам'яний вік) - 8-3 тис. років до н. е.

Палеоліт

Це найбільш тривалий період в історії людства. У цю епоху основними видами господарської діяльності людини було полювання, рибальство і збиральництво, т. е. що надають форми господарства. Під привласнюючим господарством розуміється такий вид господарства, при якому життєзабезпечення людини здійснюється переважно за рахунок використання ним природних ресурсів. Такий тип економіки відрізняє колективна, общинна власність на знаряддя праці і засоби виробництва, низький рівень і повільний темп розвитку продуктивних сил, зрівняльний розподіл матеріальних благ.

Найважливішою рисою, що відрізняє людину від тварини, є вміння виготовляти знаряддя праці. Перші кам'яні знаряддя з'явилися близько 2,5 млн років тому. Це були камені з гострими краями і відщепи від них. Такими знаряддями можна було зрізати гілку, зняти шкуру вбитого тварини, розколоти кістку або викопати із землі корінь. Набір знарядь був невеликий. Людина, виготовив їх, був названий "людиною вмілою" (homo habilis).

Близько 1 млн років тому оформився новий вид предчеловека - пітекантроп (мавполюдина). Це істота ще нагадувало тварин. Воно було вкрите шерстю, мало низький лоб і сильно витягнуті вперед надбрівні дуги. Але розмір його мозку був уже досить великим, наближався до розміру мозку сучасної людини. Пітекантроп навчився робити різні знаряддя праці з каменю. Ними можна було рубати, різати, стругати, копати, вбивати тварин, знімати шкури, обробляти туші. З часом кількість знарядь зростала, змінилося і їх якість. З'явилися трикутні, пластинчасті і загострені гостроконечники, рубила, списи.

Розвиток трудових навичок, розумових здібностей, планування своєї діяльності дозволило цим істотам пристосуватися до життя в різних кліматичних умовах. Вони жили в холодних областях Північного Китаю і Європи, в тропіках острова Ява, степах Африки.

В часи існування пітекантропа почався льодовиковий період. Приблизно 100 тис. років тому значну частину Євразії займав величезний льодовик товщиною до 2 км. Із-за утворення льодовиків знизився рівень Світового океану, між розділеними перш водою ділянками суші виникли сухопутні "мости", за яким предчеловек зміг проникнути на нові території, наприклад на острів Яву. Суворий клімат змушував використовувати природний вогонь, а потім і добувати його. Вогонь зігрівав, захищав від звірів, допомагав полювати. На вогні пітекантропи готували їжу, яку раніше їли сиру. Етнографічне вивчення структури харчування найпримітивніших племен показало, що збільшення питомої ваги м'ясної їжі пов'язане зі зміною кліматичних зон у процесі розселення найдавніших людей: від тропіків - прабатьківщини людства - до помірних широт (і тим більше арктичної зони), де збиральництво протягом кількох зимових місяців неможливо із-за холоду і снігу, а тому доповнювалося полюванням, рибальством і створенням харчових запасів на зиму. Крім того, захист від низьких температур об'єктивно вимагала підвищеного споживання тваринних білків і жирів. За даними вчених, частка рослинної їжі в тропіках становила 60-80%, а в помірних широтах - всього 20-40% загального раціону. Використання смаженої та вареної їжі сприяло фізіологічним змінам предчеловека.

Вогонь зіграв роль енергетичного знаряддя праці в процесі антропогенезу, тобто перетворення предчеловека в "людини розумної". У вогні розм'якшується ріг, плавилася смола, заострялось і тверднула мокре дерево. Навіть камінь руйнувався з допомогою цілеспрямованого впливу вогню. Вогонь володів всіма ознаками знаряддя праці, розташованого між індивідом і предметами природи. Завдяки йому створювалися передумови для виділення "домашньої праці", появи нових видів полювання, виготовлення знарядь праці з інших матеріалів. З'явилася необхідність у догляді за вогнищем, освоєнні способів його розведення і використання для виробництва знарядь, їжі, створення комфорту.

Вогонь став важливою матеріальною передумовою формуючого праці, тобто підвищилася його продуктивність і тривалість, він міг протікати в більш комфортних умовах і т. п. Вогонь продовжував час життя, праці і дозвілля, розширив кругозір, збільшив час спілкування представників не тільки одного, а й різних поколінь.

Близько 250 тис. років тому пітекантроп поступився місце давньої різновиди "людини розумної" (homo sapiens) - неандертальцеві. Фізіологічно він уже мало відрізнявся від сучасної людини, хоча і був грубо складний, мав низький лоб і скошене підборіддя.

Близько 35-10 тисячоліть тому закінчилося танення льодовика і встановився клімат, близький до сучасного. Використання вогню для приготування їжі, подальший розвиток знарядь праці, перші спроби упорядкування відносин між статями істотно змінили фізичний тип людини. Саме до того часу завершився процес антропогенезу. Люди, що змінили неандертальців 40 - 30 тис. років тому, вже не мали чорт, надавали їх попередникам декілька звіроподібний вигляд. Тоді ж, очевидно, в результаті пристосування до природного середовища сформувалися існують і понині європеоїдна, негроидная і монголоїдна раси.

Люди заселяли всі континенти, проникали в Австралію і Америку. Основним заняттям їх залишалася полювання. Широко використовувалися пастки, пастки, ями, ловчі огорожі, мережі. За допомогою гарпунів, мереж і примітивних риболовецькі гачки вони ловили рибу.

Зріс рівень виготовлення кам'яних знарядь: з'явилися різного роду скребки, наконечники, двосторонні рубила, ріжучі інструменти. Багато з них робилися з пластин правильної форми, які відділяли, "віджимали" від ядрищ призматичної форми. Пластини різних розмірів піддавали додатковій обробці, притупляючи краю або знімаючи з допомогою кістяного або дерев'яного інструменту з поверхні тонкі лусочки. Найбільш придатним матеріалом для виготовлення знарядь був кремінь, часто зустрічається в природі. Його ножеподібні пластини мали такі гострі краї, що ними можна було голитися. Використовували й інші легко розколюються, але тверді мінерали. Техніка виготовлення знарядь і зброї стала віртуозною. Вона дозволила розширити набір кам'яних знарядь і поліпшити їх якість. З'явилися кам'яні зернотерки, товкачі для розтирання зерна, горіхів і коріння, вкладышевые знаряддя, крем'яні наконечники.

Подальший розвиток отримала обробка кістки. Вчені іноді називають кінець палеоліту "кістяним століттям". Серед археологічних знахідок зустрічаються кинджали, наконечники списів, гарпуни, голки з вушком, шила тощо, зроблені з кістки тварин. Кістяні вироби прикрашали різьбою орнаментом або зображеннями тварин, що, як вважали, надавало їм особливу силу. Всього сьогодні відомо близько 150 типів кам'яних і 20 типів кістяних знарядь палеолітичної епохи. Середній палеоліт відзначений переважанням шалашеобразных конструкцій наземного типу, що споруджувалися як у гротах і печерах, так і на відкритих майданчиках поблизу води. В якості будівельного матеріалу використовували дерев'яні держаки (основа конструкції), шкури, гілки, бивні мамонта, ребра і щелепи китів. Як відзначаючи відомий чеський археолог Ян Елииек, більшість пам'яток раннього і середнього палеоліту "було виявлено на річкових терасах та в печерах. Знахідки на відкритому просторі набагато більш рідкісні, хоча ми і знаємо наперед, що вже в той час людина вважаючи за краще селитися в оселях відкритого типу, йдучи у печери тільки в періоди різкого похолодання... З життя сучасних відсталих народів, що населяють тропіки, відомо, що в посушливі періоди вони цілком задовольняються легкими куренями короткочасного характеру, що оберігають їх від жаркого вітру. Тільки в дощовий сезон вони шукають притулок від тропічних злив, заселяючи скельні навіси чи піднімаючи житло над поверхнею землі, щоб уникнути затоплення дощовими водами".

Житло, як і вогонь, може бути тільки спільним, колективним засобом праці. В якості предмета праці створення житла передбачає високий рівень цілепокладання і творчих рішень, інтуїції та уяви, використання практично всього наявного набору знарядь праці, збирання, обробки дерева, кістки і каменю.

Знаряддя праці, вогонь і житло істотно змінили зв'язку індивіда з навколишнім середовищем, зовсім інші відносини народжувалися і між самими індивідами. Куп все більше ставав визначальним компонентом життєдіяльності, найважливішим стрижнем способу життя "перших" людей.

В період пізнього палеоліту на зміну первісному стаду прийшла родова громада, що об'єднувала людей одного роду. Вона мала колективну власність і вела господарство на основі вікового і статевого поділу праці, простої кооперації праці. Чоловіки займалися полюванням, рибальством, виготовленням знарядь, а жінки - збиранням, приготуванням їжі, підтриманням вогню, вихованням дітей.

Жінка в цей період відігравала провідну роль у господарстві. Вона й визначила першу сходинку родового ладу - матріархат, який тривав до появи металу. До виникнення парного шлюбу спорідненість встановлювалося по материнській лінії.

Наприкінці палеоліту сталася "зоологічна катастрофа". Різко скоротилася чисельність великих ссавців, а деякі види повністю зникли. Це призвело до зменшення чисельності населення і стимулювало зміни в господарському житті.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Освіта і соціалізація у доіндустріальному та індустріальному суспільстві
ОСНОВНІ ЕКОНОМІКИ СВІТУ
Сучасна наука, економіка, держава
Основні риси первісної економіки
Етапи розвитку світового господарства у XX-XXI ст.
Основні етапи економічного розвитку Стародавньої Греції
Пізній палеоліт Євразії
Міграції в палеоліті як фактор світової історії
Палеоліт
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси