Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Методи прийняття управлінських рішень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція I. Основи прийняття управлінських рішень

Лекція 1. Функції рішення в методології та організації процесу управління

Загальні питання методології та організації процесу управління

У загальному вигляді управління (менеджмент) стосовно соціально-економічних систем (СЕС), типовим представником яких є підприємство, це уміння добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, мотиви поведінки та інтелект людей. Таким чином, у питаннях організації процесів управління СЕС йдеться про цілеспрямований вплив на людей, технічні системи та інші керовані об'єкти для підвищення ефективності діяльності керованої системи за допомогою організації і використання наявних ресурсів, які перетворюються на продуктивну силу, конкурентоспроможність якої багато в чому визначається швидкістю та якістю прийнятих управлінських рішень.

Функціонування сучасних підприємств стикається з безліччю проблем, частина з яких носить типовий (рутинний) характер і може бути порівняно просто вирішені фахівцями за допомогою звичайних, відпрацьованих технологій розробки та реалізації рішень. Для розв'язання нових, нетипових і видоизменившихся проблем часто потрібні спеціальні технології розробки та реалізації рішень. Крім того, для своєчасного вирішення складних проблем власних можливостей керівника і фахівців може бути недостатньо. Подібні ситуації нерідко вимагають залучення зовнішніх ресурсів для прийняття раціональних управлінських рішень. Особливо це характерно для кризових ситуацій.

Таким чином, з точки зору методології процес управління підприємством представляється не менш складним, ніж процес управління складними технічними системами. Вивчення методології управління з метою вдосконалення процесів управління підприємством залишається постійною завданням як керівника, так і менеджерів усіх рівнів управління.

Найбільш поширені визначення поняття "управління" наведено нижче:

o з'ясування мети і результату її досягнення за допомогою необхідних і достатніх способів, засобів і впливів;

o функція організованих систем, що забезпечує збереження їх певної структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію їх програм і цілей розвитку;

o створення і здійснення впливів, що забезпечують бажане функціонування об'єкта, що приводить до наміченої мети;

o процес організації цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, що забезпечують задоволення потреб суб'єкта управління, взаємодіє з цим об'єктом;

o процес формування цілей діяльності керованого об'єкта і способів їх досягнення;

o використання причинно-наслідкових зв'язків керованої системи з зовнішнім світом і між блоками керованої системи для приведення керованої системи до бажаного результату;

o вплив на об'єкт, поліпшує функціонування або розвиток даного об'єкта;

o процес цілеспрямованого впливу суб'єкта управління на об'єкт управління для досягнення конкретних результатів діяльності.

Таким чином, методологія управління як схема управлінської діяльності передбачає взаємозалежне усвідомлення цілей, функцій і орієнтирів управління, а також засобів і способів їх досягнення.

До основних компонентів методології управління відносяться підхід, парадигма, пріоритет, орієнтири, критерії, альтернативи, процедури вибору, засоби управління.

Підхід представляє собою сукупність прийомів, способів впливу на об'єкт управління.

Різновиди підходів до управління наведено на рис. 1.1.

Стосовно методології управління особливе місце займає системний підхід (рис. 1.2).

Основні підходи до управління

Рис. 1.1. Основні підходи до управління

Основні ознаки системного підходу як компонента методології управління

Рис. 1.2. Основні ознаки системного підходу як компонента методології управління

Системний підхід являє собою напрям методології дослідження, в основі якого лежить розгляд об'єкта як цілісної множини елементів у сукупності відносин і зв'язків між ними.

Цілісність - властивість об'єкта, що розглядається як сукупність складових його елементів, організованих відповідно до визначених принципів.

Ієрархічність будови означає, що в системі з безлічі елементів їх розташування здійснюється шляхом підпорядкування елементів нижчого рівня елементам вищого рівня.

Структуризація як етап системного аналізу в рамках процесу управління означає, що вся сукупність об'єктів та процесів, що мають відношення до поставленої мети, перш за все, поділяється на власне досліджувану систему і зовнішнє середовище. В системі виділяються окремі складові частини як підсистеми і елементи досліджуваної системи, а можливі зовнішні впливи можуть бути в остаточному підсумку представлені у вигляді сукупності елементарних впливів. Структуризація дозволяє аналізувати елементи системи та їх взаємозв'язки в рамках конкретної організаційної структури. З позицій методології управління необхідно враховувати, що процес функціонування системи обумовлений не стільки властивостями її окремих елементів, скільки властивостями самої структури.

Множинність елементів системи і відбуваються в ній процесів дозволяє використовувати різноманітні комп'ютерні, економічні та математичні моделі для опису окремих елементів і системи в цілому.

Системність означає, що всі об'єкти управління являють собою системи тією чи іншою мірою цілісності і складності. Це дозволяє розглядати одночасно систему як єдине ціле і в той же час як підсистему для вищестоящих рівнів.

Парадигма (від грец. paradeigma - приклад, взірець) як компонента методології управління являє собою вихідну концептуальну схему, систему понять, воссоздающую осмислення значних рис керованої системи, модель постановки проблем і їх рішення, вибору належних методів, домінуючу в системі управління протягом конкретного періоду і відображає певний етап у розвитку теорії управління.

Сучасна парадигма управління акцентує свою увагу на вирішенні проблем управлінської діяльності як протиріччя мети, ситуації і очікуваної ситуації, вирішення якої дозволить позитивно змінити ситуацію для досягнення поставленої мети, або змінити мету адекватно об'єктивним зовнішнім умовам.

Пріоритет (лат. prior - перший, старший) як першість за значимістю в здійсненні якої-небудь діяльності стосовно до управління характеризує акценти на ті чи інші сфери функціонування керованого об'єкта, щодо яких активізуються процеси управління.

Орієнтири в управлінні визначаються як добре сприймаються (якісно визначені і кількісно вимірювані) об'єкти, які дозволяють сформувати або уточнити цілі тієї чи іншої діяльності. При цьому орієнтири в системі управління можуть бути кваліфіковані по мірі співвіднесення з перспективами розвитку керованого об'єкта, як стратегічні, оперативні або тактичні.

Критерії (грец. kriterion - засіб для судження) в методології управління являють собою заходи оцінки ефективності управлінської діяльності. При цьому складність прийнятих рішень найчастіше вимагає використання критеріїв, що розробляються на основі комплексних показників, що дозволяють встановити, класифікувати, оцінити різні аспекти управлінської діяльності.

Альтернативи (лат. alter - один з двох) як можливі варіанти майбутніх ситуацій, а отже, цілей і завдань, розв'язуваних керованим об'єктом, припускають безліч варіантів, пов'язаних з утриманням процесів управління і використовуються при цьому механізмів і процедур управління, спрямованих на досягнення бажаних результатів.

Процедури вибору в методології управління являють собою технології і методики пошуку та опеньки альтернативних варіантів управлінських рішень. При цьому методологія визначає (в тому числі на базі використовуваних парадигм, застосовуваних орієнтирів, критеріїв тощо), які саме процедури доцільно задіяти при виборі тих чи інших варіантів управлінських рішень.

Засоби управління являють собою інструменти, важелі управління як матеріалізовані аспекти, компоненти функцій управління, які передбачають застосування конкретних методів управління.

Організація процесу управління на підприємстві передбачає формування системи управління (СУ) як сукупності всіх елементів, підсистем і зв'язків (комунікацій) між ними, що реалізують процеси, що забезпечують заданий (цілеспрямоване) функціонування організації (рис. 1.3).

Для організації функціонування системи управління підприємством необхідно:

o розробити місію організацій;

o розподілити функції виробництва і управління;

o розподілити завдання між працівниками;

o встановити порядок взаємодії працівників і послідовність виконуваних ними функцій.

Таким чином, управлінське рішення на підприємстві являє собою дії суб'єкта управління (індивіда або групи), що визначають програму діяльності колективу по ефективному вирішенню назрілої проблеми на основі знань об'єктивних законів функціонування керованої системи та аналізу даних про її стан.

Сутність діяльності з вироблення управлінського рішення полягає в розробці найкращого варіанту дій по досягненню поставлених цілей.

Раціональна організація функціонування системи управління підприємством дозволяє: організувати виробництво, придбати або модернізувати технологію виробництва, налагодити систему стимулювання виробництва, постачання і збуту, ефективно вирішити безліч інших виробничо-господарських завдань.

Структура системи управління підприємством

Рис. 1.3. Структура системи управління підприємством

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Прийняття рішень як основний елемент управлінських функцій
Економічні методи прийняття управлінських рішень
ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Моделі, методологія і організація процесу розробки управлінського рішення
Рішення в процесі державного і муніципального управління
Організація і управління процесами мінімізації надзвичайних ситуацій (НС) та ліквідації наслідків аварійних ситуацій
Організація і управління процесами мінімізації надзвичайних ситуацій (НС) та ліквідації наслідків аварійних ситуацій
Інформаційні системи управління в організації виробничих процесів. ФОБОС
Загальні питання організації антикризового управління
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси