Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Управління персоналом
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Об'єктивні та суб'єктивні причини конфліктів

Існують різні точки зору на причини конфлікту взагалі і причини конфліктів в організаціях зокрема. Узагальнюючи точки зору фахівців, можна виділити об'єктивні та суб'єктивні причини.

Під об'єктивними причинами конфлікту розуміють обставини або умови, що з'являються або існують незалежно від волі людини. До числа об'єктивних причин конфлікту можна віднести:

o нерівномірний розподіл ресурсів і корисних копалин на нашій планеті, що служить причиною міждержавних конфліктів,

o недосконалість законодавчих і правових норм, існуючих в державі, - часта причина трудових конфліктів;

o напружена соціально-економічна ситуація в країні або на конкретному підприємстві як часта причина малих і великих соціальних конфліктів і т. д.

В силу набуття цінності в очах учасників конфлікту і обопільного бажання чимось володіти причини запускають механізм конфліктної взаємодії. Частіше всього ці причини виявляються на стадії предконфликта. Їх своєчасне виявлення дозволяє попередити конфлікт або локалізувати його на ранній стадії.

Суб'єктивні причини являють собою комплекс індивідуально особистісних особливостей людини, його інтересів, переконань, потреб, ціннісних орієнтації і т. д. Серед них можна вказати:

o конфлікти на грунті релігійних, світоглядних, морально-етичних розбіжностей;

o конфлікти, засновані на невідповідність особистісних якостей людини займаної посади, конкуренції у розподілі матеріальних ресурсів і доходів організації і т. д.

Дана категорія причин чинності можливості появи на будь-якій стадії конфлікту і зміну його перебігу, складна у визначенні. Попередження подібних причин конфлікту в колективі можливо лише при гарній обізнаності керівника про індивідуальні особливості своїх співробітників і вміння їх ефективно використовувати.

Проте, виділяючи об'єктивні та суб'єктивні причини конфліктів, необхідно пам'ятати, що в реальній практиці здебільшого зустрічаються конфлікти, чиї причини носять змішаний об'єктивно-суб'єктивний характер. Цей факт пояснює складність виділення конкретних причин організаційних конфліктів.

Узагальнюючи точки зору різних фахівців, можна виділити наступні найбільш часто зустрічаються об'єктивні причини організаційних конфліктів:

o невідповідність структури організації та елементів, що в неї входять, тієї діяльності, яку вона здійснює. Надмірно "роздутий" штат співробітників або, навпаки, недостатня кількість людей і підрозділів, що забезпечують життєдіяльність організації, часто лежать в основі виробничих міжгрупових конфліктів;

o невідлагоджена система зовнішніх та внутрішніх комунікацій в організації. Збої у взаємодії як цілих підрозділів, так і окремих фахівців унаслідок непродуманої системи обміну інформацією між організацією і зовнішніми (клієнтами, партнерами і конкурентами) і внутрішніми (співробітники) споживачами її послуг - часта причина конфліктів між ними;

o недостатнє матеріальне забезпечення процесу функціонування організації. Відсутність необхідного робочого обладнання і матеріалів, мінімально достатньої інфраструктури, робота на шкідливому виробництві часто служать тієї несприятливої ґрунтом, на якому виникає безліч різноманітних конфліктів.

Серед суб'єктивних причин організаційних конфліктів необхідно відзначити наступні:

o невідповідність або неповна відповідність працівника займаній посаді. Відсутність необхідних особистісних якостей або професійних умінь - часта причина свавілля! пінних, так і міжособистісних конфліктів. Особливу гостроту ця причина набуває у випадках конфліктів по вертикалі" - між начальником і підлеглими. Профілактикою подібних конфліктів є продумана система підбору персоналу (особливо на управлінські посади) і програма адаптації співробітника па робочому місці;

o помилкові рішення керівника або співробітників. Цю причину конфліктів часто називають горезвісним "людським фактором", не облік якого може привести не тільки до конфліктів між співробітниками, але і до більш тяжких наслідків для організації. Профілактикою подібних помилок може служити налагоджена система контролю в організації;

o відмінність або перетин інтересів членів організації. Наприклад, працівники одного відділу організації розраховують на винагороду за розробку перспективного проекту, в той же час і працівники іншого відділу організації також припускають отримати значуще винагороду, якщо у виробництво візьмуть їх проект. Зіткнення різних інтересів призводить до конкуренції і конфлікту між ними. Важлива міра попередження конфліктів на цьому ґрунті - наявність в організації чітко дотримувалися системи правил розподілу основної робочого навантаження і винагороди за її виконання;

o розходження в ціннісних орієнтаціях. Наприклад, одні працівники вважають цінністю цікаву і змістовну роботу в даній організації, а інші орієнтовані тільки на отримання матеріальної винагороди. Очевидно, що подібні відмінності в ціннісних орієнтаціях у ході спільної діяльності можуть призвести до конфлікту. Основне завдання керівника у запобіганні даного типу конфлікту - підтримка розвитку корпоративної культури, прилучення персонал до корпоративних цінностями, згуртування колективу.

Безумовно, в такому короткому огляді неможливо врахувати величезну кількість причин, з яким стикається на практиці керівник організації, так само як і знайти універсальний засіб їх профілактики. Однак, якщо конфлікт вже почався, то визначити його справжню причину та можливі наслідки багато в чому допомагає знання типу конфлікту.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення конфліктів
Природа і причини конфліктів
Причини виникнення конфліктів
Об'єктивне і суб'єктивне в системі державного управління
Основні типи конфліктів. Причини конфліктів
Причини конфліктів
Причини виникнення та види конфліктів
Аудиторія комунікації: об'єктивні і суб'єктивні характеристики
Суб'єктивні та об'єктивні фактори в менеджменті
Причини конфліктів
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси