Меню
Головна
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Цілі та інструменти грошово-кредитної політики

Пропозиція грошей

Грошово-кредитна політика спрямована на підтримання загальної макроекономічної рівноваги в державі. Здійснює її, як правило, центральний банк країни (ЦП). Основне значення при виробленні цілей і методів грошово-кредитної політики надається встановленню рівноваги на ринках грошей і активів. Саме від цього, як сказано вище, залежить баланс між національними заощадженнями та інвестиціями, а від останнього у свою чергу - загальний макроекономічний баланс.

Грошова маса

При виробленні методів грошово-кредитної політики центральний банк країни в першу чергу прагне впливати на обсяг пропозиції грошей, або грошову масу М Під останньою розуміється кількість ліквідних коштів у економічних агентів у вигляді готівкових грошей і коштів на чекових депозитах. Розрізняють при цьому номінальний обсяг пропозиції грошей, виражений у кількості грошових одиниць, і реальний обсяг їх пропозиції, залежить також від існуючих ціп на продукцію і показує кількість товарів, які можна придбати при даному рівні цін (МУР). Па обсяг пропозиції грошей крім центрального банку впливають також рішення, прийняті економічними агентами - домашніми господарствами, підприємницьким сектором і комерційними банками.

Основу грошової маси складають готівкові гроші, тобто банкноти центрального банку та монети. Вони надходять в обіг в результаті купівлі центральним банком у економічних агентів інших активів, зокрема ланцюгових паперів, золота, іноземної валюти. Сума грошей, що емітована центральним банком у готівковій (банкноти) і безготівковій (залишки на рахунках в ЦБ) формах, називається грошовою базою (М1>).

Грошовий мультиплікатор

При відсутності комерційних банків (КБ) грошова маса дорівнювала б грошовій базі. Однак економічні агенти, продавши свої активи, частина їх тримають у вигляді готівки у себе, а частина - у формі банківських депозитів, які в сумі складають грошову масу (наприклад, відповідно 20 і 80%). Далі будемо виходити з первісної суми грошової бази у 100 у.е. Для даного випадку загальний балансовий звіт комерційних банків наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Вихідний баланс системи комерційних банків

Активи, у.е.

Пасиви, у.е.

Готівка - 80

Депозити - 80

Банки можуть по-різному використовувати наявну у них готівку. Одну її частину вони резервують на випадок вилучення грошей вкладниками та інші цілі, а також виходячи з резервних вимог ЦБ, іншу використовують для проведення активних операцій. Тут передбачається, що 20% йде в резерв, а залишок - для надання позик. Після цього баланс набуває вигляд, представлений у табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Баланс системи комерційних банків після надання позичок

Активи, у.е.

Пасиви, у.е.

Резерви готівки - 16 Позики - 64

Депозити - 80

Всього - 80

Всього - 80

Після цієї операції економічні агенти будуть розташовувати готівкою в 84.е. (20 + 64), а комерційні банки - в 16.е. В результаті сталося перерозподіл коштів грошової бази. У той же час грошова маса зростає, оскільки вже становить 164.е. (80 в.е. депозитів + 84.е. готівки у економічних агентів). Депозити являють при цьому вимоги агентів до комерційним банкам на зняття грошей.

Припустимо, що отримані в позику гроші (64 у.е.) економічні агенти витратили на купівлю товарів і послуг. Продавці останніх залишають частину готівки (наприклад, 50%) у себе, а частину розміщують у банку на депозиті. Банки знову в тій же пропорції, як і раніше, розподіляють кошти між резервами та новими позиками. У результаті баланс системи комерційних банків приймає вигляд, представлений у табл. 2.3. Тепер грошова база розподіляється наступним чином: готівка у економічних агентів - 68.е. (20 + 32 + 16), де 32.е. знаходяться V продавців, а 16.е. - нові позички; у комерційних банків - 32.е. (16+16).

Таблиця 2.3. Баланс системи комерційних банків після нового надання позичок

Активи, у.е.

Пасиви, у.е.

Резерви готівки - 32 (16 + 16) Позики-80 (64 + 16)

Депозити - 112(80 + 32)

Всього - 112

Всього 112

Процес розширення грошової маси називається грошовою мультиплікацією. Він може бути продовжений і далі, однак у нього є межі. Досить припустити, що всі готівкові гроші, які є у економічних агентів, розмішають ними в комерційних банках. Тоді вся емітована центральним банком готівку зосередиться в системі комерційних банків, представляючи собою резерви для покриття готівкового депозитів. При нормі резервного покриття в 20% максимальна сума грошової маси (депозитів) склала б, як легко показати, 500 у.е. Подальше нарощування грошової маси неможливо, так як вся наявна в економіці готівка утворює резерви для часткового покриття вже відкритих депозитів, включаючи оформлення наданих позичок. В екстремальному випадку баланс системи комерційних банків буде виглядати так, як він представлений в табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Баланс системи комерційних банків при розміщенні економічними агентами всієї суми готівки у них

Активи, у.е.

Пасиви, у.е.

Резерви - 100(20 + 80) Позики - 400

Депозити - 100 Депозити - 400

Усього - 500

Усього - 500

Таким чином, загальне збільшення грошової маси але порівняно з грошовою базою але завершенні ефекту мультиплікативного процесу складе:

де т - грошовий мультиплікатор; CUR - готівка у економічних агентів; DEP - банківські депозити; RES - банківські резерви; сиг - коефіцієнт готівки, який показує, яким чином економічні агенти розподіляють гроші на готівку та депозити; res - коефіцієнт резервування.

Таким чином, грошовий мультиплікатор т показує, яку кількість грошової маси перетворюється кожна готівкова грошова одиниця, випущена в обіг центральним банком.

Чим більша схильність домашніх господарств до заощаджень у формі депозитів (зменшення коефіцієнта сиг), тим сильніше виражений ефект мультиплікації. Те ж саме відбувається і при зменшенні коефіцієнта res. В обох випадках саме комерційні банки в сукупності служать передавальною ланкою при операціях з розширення грошової маси. Проте повною мірою вони не можуть впливати па збільшення схильності домашніх господарств до заощаджень, а норми резервування ними можуть зменшуватися до певних меж, встановлюваних центральним банком.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Інструменти грошово-кредитної політики.
Інструменти та методи грошово-кредитної політики
Інструменти грошово-кредитної політики ЄЦБ
Інструменти грошово-кредитної політики
Кредитно-грошова політика в моделі IS-LM та її вплив на короткострокова рівновага
Пропозиція грошей рівновага на грошовому ринку
Пропозиція грошей
Роль комерційних банків у процесі створення пропозиції грошей
Пропозицію грошей. Банківська система
Процес створення (пропозиції) грошей банківською системою. Механізм грошового мультиплікатора
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси