Меню
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Ділові комунікації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Структура спілкування

Дослідження вітчизняних вчених (Р. М. Андрєєва, Б. Ф. Ломов, А. В. Петровський, М. Р. Ярошевський та ін) свідчать, що будь-яке спілкування містить три взаємопов'язані сторони (рис. 1.1):

o комунікативну - це передача та обмін інформацією;

o інтерактивну, тобто взаємодія;

o перцептивную - взаимовосприятие, взаємооцінка у спілкуванні.

Структура спілкування

Рис. 1.1. Структура спілкування

Зупинимося на них більш докладно. Комунікативна сторона спілкування характеризується:

- умінням встановлювати психологічний контакт;

- урахуванням особливостей комунікативного впливу;

- аргументованістю, логічністю і адекватністю ситуації спілкування;

- ефективністю використання вербальних (слова) і невербальних засобів спілкування.

У комунікативному процесі зазвичай виділяють вербальну (як знакової системи використовується мова) і невербальну (немовні знакові системи) комунікацію.

Невербальна комунікація структурно представляється наступними системами:

o візуальна - це жести, міміка, пози, шкірні реакції (почервоніння, збліднення, потовиділення), просторово-часові організації спілкування, а також допоміжні засоби спілкування - підкреслення або приховування особливостей статури (ознаки статі, віку, раси). Характер рухів відображає емоційні реакції людини;

o акустична - це такі особливості мовлення, як темп, сміх, плач, покашлювання, паузи;

o тактильна - це дотик, потиск руки, обійми, поцілунок.

Інтерактивна сторона (взаємодія). Спілкування як взаємодія характеризує безпосередню організацію спільної діяльності. Цілі спілкування відображають потреби спільної діяльності людей. Мотиви, з яких люди вступають у взаємодію, можуть бути різні. Перерахуємо види мотивів, але з якими людина вступає у взаємодію з іншими людьми:

- мотив максимізації загального виграшу (мотив кооперації);

- мотив максимізації власного виграшу (індивідуалізм);

- мотив максимізації відносного виграшу (конкуренція);

- мотив максимізації виграшу іншого (альтруїзм);

- мотив мінімізації виграшу іншого (агресія). Характер соціальної мотивації учасників взаємодії визначає і засоби спілкування, і результат взаємодії, і стосунки між партнерами по спілкуванню. Відповідно існують і різні тактики поведінки у взаємодії.

Перцептивна сторона (сприйняття, пізнання та взаєморозуміння) включає:

- пізнання себе в процесі спілкування;

- пізнання і розуміння співрозмовника;

- прогнозування поведінки партнера по спілкуванню. Для ефективного спілкування дуже важливо розуміти іншу людину і вміти прогнозувати його поведінку. Саме тому важливо знати існуючі закономірності, що формують "малюнок" спілкування.

Типи міжособистісних комунікації

Міжособистісна комунікація здійснюється в тих видах спілкування, які припускають прагматичні цілі і конструктивність рішень, а також готовність кожного партнера до адекватної поведінки. А. II. Панфілова розрізняє п'ять видів комунікації:

- пізнавальну,

- переконують,

- експресивну,

- сугестивну,

- ритуальну.

Для кожного з цих видів комунікації характерні свої цілі, очікуваний результат, умови організації, а також комунікативні форми і засоби.

Пізнавальна комунікація

Мета: розширити інформаційний фонд партнера, передати необхідну інформацію, прокоментувати інноваційні відомості.

Очікуваний результат: освоєння повий інформації та застосування се в практичній діяльності, впровадження інновацій і саморозвиток.

Умови організації комунікації: облік пізнавальних можливостей конкретних ділових партнерів, їх індивідуальних установок на отримання нової інформації та інтелектуальних можливостей для її переробки, розуміння і сприйняття.

Комунікативні форми: доповіді, повідомлення, лекції, консультації, семінари, бесіди, звіти, а також письмові роботи (реферати, контрольні, курсові, дипломні, проектні), що дозволяють оточити ступінь засвоєння теорії питання, перегляд навчальних програм.

Комунікативні засоби і технології: коментар, аргументація і доказ; характеристика причинно-наслідкових зв'язків, порівняльний аналіз; інтерпретація нової лексики, резюмування, використання вербальних і невербальних ключів доступу в аудіальний, візуальний та кінестетичний канали, мовна культура і ораторська майстерність.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Сутність, функції та структура спілкування
Структура спілкування
МІЖОСОБИСТІСНІ КОМУНІКАЦІЇ
Комунікативні бар'єри в міжособистісних комунікаціях
Комунікативні бар'єри в міжособистісних комунікаціях
Пізнавальна комунікація
Переконуюча комунікація
ВИДИ І ФОРМИ КОМУНІКАЦІЇ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси