Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Внутрішній аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Внутрішній аудит процесу виробництва

Цикл ділової активності "Виробництво" являє собою сукупність технологічних операцій, що чергуються в певній послідовності і повторюваних в заданому темпі, що характеризуються виробничим споживанням засобів праці (основних засобів і нематеріальних активів), предметів праці (матеріалів) і праці (оплата за працю) з метою виготовлення готової продукції. У даний цикл господарських операцій входять також процеси виникнення незавершеного виробництва, його перетворення в готовий продукт, приймання готової продукції, се випробування і здача на склад або в експедицію.

Практика проведення внутрішнього аудиту виробничого циклу - самий трудомісткий і складний ділянку, що потребує великого обсягу інформації, оперативності отримання інформації і хорошого знання технології виробництва. В якості джерел інформації аудитор може використовувати дані (рис. 8.4) управлінського і фінансового бухгалтерського обліку, оперативного і статистичного видів обліку. Однак інформація повинна бути систематизована у сукупність, підпорядкована меті аудиту.

Джерела інформації для проведення циклу виробництва можна умовно розділити на шість груп: первинні документи; зведені облікові документи; реєстри аналітичного обліку; регістри синтетичного обліку; внутрішня п зовнішня звітність; внеучетная документація.

Особливістю документообігу циклу виробництва є те, що практично вага первинні документи розробляються в організації. Він завантажений первинними документами різних видів обліку, в нього втягнуті численні форми первинних документів, аналогічних за змістом і відрізняються за побудовою. Кожний документ проходить безліч етапів, а кожне функціональне підрозділ організовує свою інформаційну систему про виробництві з безліччю показників внутрішньої звітності.

В якості джерел інформації, які вимагають знання бухгалтерського обліку, виступають регістри аналітичного і синтетичного обліку за рахунками (система рахунків буде залежати від застосовуваної форми побудови обліку витрат на виробництво - одне кругова або двухкруговая інтегрована форма, автономна форма організації фінансового і управлінського обліку) 02 "Амортизація основних засобів". 05 "Амортизація нематеріальних активів", 10 "Матеріали", 70 "Розрахунки з персоналом та оплати праці", 68 "Розрахунки по податках і зборах", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", 20 "Основне виробництво". 23 "Допоміжні виробництва". 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)", 43 "Готова продукція", 90 "Продажі".

Джерела інформації для аудиту циклу

Рис. 8.4. Джерела інформації для аудиту циклу "Виробництво"

Це свідчить про необхідність здійснення внутрішнього аудиту безпосередньо в холі здійснення технологічних операцій, тобто поточного контролю. Для кожного економічного суб'єкта в силу його технологічних та організаційно-виробничих особливостей він повинен мати свої специфічні методики перевірки. Саме організація такого аудиту, який здійснюється, як правило, за окремими виробничими процесами, що дозволяє систематично контролює особі своєчасно виявляти допущені прорахунки та оперативно приймати заходи по їх усуненню. Головне призначення оперативного аудиту як виду внутрішнього контролю полягає в тому, щоб передбачити на майбутнє можливості виникнення відхилень, при цьому керуватися у дослідженні історичними даними.

Метою внутрішнього аудиту виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг є перевірка стану і виявлення наявності резервів підвищення ефективності використання ресурсів у чотирьох комплексах (виробничі запаси і затрати, випуск і собівартість готової продукції) об'єктів управління виробництвом (рис. 8.5).

Об'єкти внутрішнього аудиту циклу виробництва

Рис. 8.5. Об'єкти внутрішнього аудиту циклу виробництва

Кожен з наведених тут об'єктів складається з кількох предметів перевірки, які повинні піддаватися аудиту в послідовності стадій виробничого процесу; підготовка та освоєння виробництва; безпосереднє виробництво виробів від моменту запуску до приймання і випуску готової продукції, виконаних замовлень і т. д.; забезпечення якості виробів; підтримання засобів праці у працездатному стані; управління виробництвом (менеджмент); утилізація відходів та екологічна діяльність.

Тут під виробничим процесом розуміють сукупність послідовних дій (функцій), спрямованих на досягнення певних результатів. Згідно цього положення аудитор повинен бути добре обізнаний і знати сутність стадій виробництва, особливості технологічного процесу, виробничу структуру організації, оскільки це дозволить класифікувати виробничі витрати, згрупувати їх за певними ознаками, придатним для проведення внутрішнього аудиту.

Далі аудит організації виробництва проводять за стадіями виробничого процесу. До першої стадії відносять підготовку виробництва і освоєння нової продукції. На стадії підготовки та освоєння аудитор звертає увагу: на розробку нових, сучасних концепцій і стратегій в цій області; зосередження сил і ресурсів на НДДКР як головної складової інноваційної діяльності та підготовки виробництва у тісному зв'язку з виробничою інфраструктурою, з системами менеджменту якості і конкурентоспроможності підприємства.

В цілях проведення аудиту стадію підготовки виробництва слід розбити на сім видів процесів (маркетингова підготовка виробництва, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, проектно-конструкторська підготовка, технологічна, організаційна, економічна, соціально-екологічна підготовка). Така класифікація дозволяє перевірити фактично отриманий результат від впровадження заходів і порівняти його з бажаною величиною (плановим прибутком).

Стадію освоєння нової продукції розглядають з позиції чотирьох видів процесів: інструментального забезпечення; ремонтно-енергетичного забезпечення; транспортно-складського забезпечення; інших напрямів виробничої інфраструктури. Результати перевірки можуть бути в оперативному порядку використані для усунення виявлених відхилень, ніж прискорити освоєння нової продукції чи застосування нової технології.

Витрати на підготовку та освоєння виробництва нових виробів і технологій мають одноразовий характер, формуються до начета виробничого циклу, мають найрізноманітніший склад. У зв'язку з цим аудитор повинен переконатися в обґрунтованості визнання витрат витратами на освоєння та підготовку і в правильності вибору облікової політики включення цих витрат у собівартість випуску і продажів.

Безпосередньо виробничий процес у будь-якій організації є основним, визначальним суть його виробничої діяльності. Цей основний процес включає блок операцій, що мають пряме відношення до продукту підприємства і тим самим впливають на створення доданої вартості. Для успішного проведення внутрішнього аудиту даного циклу важлива наукова класифікація процесів виробництва. У цьому аспекті найбільш прийнятна для аудиту, наприклад, машинобудівного підприємства класифікація виробничих процесів на основі виділення елементарної частини технологічного процесу у вигляді неподільної технологічної операції, се організаційної форми, а критерієм відбору операцій буде обсяг трудомісткості робіт.

Технологічний процес в машинобудуванні по своїй організації та побудови представляє собою функціонально-завершений ділянка виробництва, що має кінцевою метою випуск продукції певного обсягу. У цій галузі економіки слід використовувати таку характеристику технологічного процесу, як системність з притаманними їй ознаками; виготовлення певного обсягу продукції конкретного найменування, виражене в годиннику трудомісткості; структура технологічних операцій у вигляді набору виходячи з фонду робочого часу, трудомісткості моделей і серії замовлень; розрахунковий випуск продукції, обсяг вироблення, трудомісткість неподільної операції.

Групування неподільних технологічних операцій за названими вище ознаками дозволить організаторам внутрішнього аудиту виробництва отримати інформацію про кожному робочому місці, ефективності використання трудових ресурсів, визначити рівень їх кваліфікації, продуктивність праці, зміна зв'язків між виконавцями і технологічними операціями, оптимальність виділення центрів відповідальності, а також правильність вибору критеріїв їх організації.

При оновленні асортименту продукції стійкість угруповання буде залежати від перерозподілу обсягу робіт і технологічних операцій між виконавцями, збереження швидкості руху і маршруту матеріального потоку. У такому випадку виникає необхідність дослідити існуючу комунікаційну є між виробничими ділянками цехів або центрами відповідальності на предмет своєчасності отримання інформації та контрольованості виконання завдань (рис. 8.6). При цьому аудитору слід пам'ятати, що підрозділи підприємства, які безпосередньо здійснюють виробничий процес або сприяють його здійсненню, їх склад, розподіл функцій між ними і формують в цілому виробничу систему і комунікаційну мережу підприємства.

Для прикладу зображено комунікаційна мережа між шістьма виробничими ділянками Смоленської дистанції шляху Московської залізниці, які обслуговуються трьома бригадами, спеціалізованими за видами робіт. Мережа побудована за принципом "кожен з кожним", так як в ній відсутня ділянка, що займає домінуючі позиції.

Комунікаційна мережа

Рис. 8.6. Комунікаційна мережа

В якості центру відповідальності виділена бригада № 1 з функціями безпосереднього виконання плану-графіка промірів, огляду шляху, діагностики ділянки засобами путеизмерения і дефектоскопії, виявлення відхилень в параметрах технічного стану об'єктів колійного господарства, заповнення звітної документації щодо фіксування виявлених відхилень, передачі документації в технічний відділ для подальшого планування робіт, оформлення документації з підтвердження виконаних обсягів і якості робіт бригадами № 2 і 3. Оскільки спеціалізовані бригади за виконання функцій і беруть участь в обслуговуванні всіх ділянок шляху, то навіть при перерозподілі технологічних операцій усередині бригад можна зробити висновок про стабільність комунікаційної мережі і раціональності се побудови.

Значне місце роботи та необхідності проведення внутрішнього аудиту займають процеси дослідження виникнення витрат, визнання їх витратами. Різноманіття витрат і різні напрямки їх витрачання зумовлюють методику, способи проведення аудиту і послідовність його здійснення. У відповідності з завданням можна визначити підстави класифікації виробничих витрат, що підлягають перевірці (табл. 8.3).

Таблиця 8.3. Класифікація витрат за напрямками внутрішнього аудиту

Класифікація витрат за напрямками внутрішнього аудиту

Збираючи докази, аудитор бере до уваги положення, згідно з яким витрати на виробництво є поточними і включаються в собівартість того звітного періоду, в якому відбувається цикл виробництв:". У той же час така класифікація є суб'єктивною, вона не відображає раніше здійснених витрат, які не пов'язані з даним варіантом рішення в ситуації звітного періоду.

Послідовність робіт, які проводяться при аудиті, можна розділити на три етапи; ознайомлювальний, основний, заключний. На кожному етапі аудиторами повинен бути розглянутий та вивчений комплекс питань. Особливу увагу внутрішні аудитори приділяють детального тестування складу витрат та оцінки організації бухгалтерського обліку витрат на виробництво і стану системи контролю. Згідно з результатами тестування розробляються план і програма аудиторських процедур.

Етапи побудови внутрішнього аудиту витрат на якість

Рис. 8.7. Етапи побудови внутрішнього аудиту витрат на якість

Перевірка якості випущених виробів, виконаних робіт і наданих послуг вимагає залучення яких фахівців із відділів, що виконують функції контролю якості, або експертів зі сторони. Контролю підлягає виконання запланованих заходів щодо підтримання і поліпшення якості. Як і в двох попередніх стадіях, рекомендується застосовувати при перевірках такої ж організаційно-технологічний підхід, погоджений з галузевою специфікою виробництва, характеристиками видів діяльності та життєвим циклом продукту.

Можна розглянути багатошарову ієрархічну методику аудиту, яка складається з декількох етапів (рис. 8.7). Вага етапи методики включають виділення видів і груп продуктів, їх життєвого циклу (активний випуск, скорочення, освоєння нових), видів діяльності (постачальницька, виробнича, збутова). Етап I передбачає виділення блоків процедур (табл. 8.4).

Таблиця 8.4. Блоки процедур аудиту витрат на якість

Блоки процедур аудиту витрат на якість

Запропонована групування дозволяє перевірити узгодженість даних аналітичного обліку готової продукції та виділення видатків на забезпечення встановленого стандартами якості за цим же аналітичним групам. Відокремлений відображення витрат на якість створює можливість аудиторам встановити рівень жорсткості нормування, бюджетування, забезпечити контроль за виконанням запланованих заходів і кошторисів, а також визначити ефективність проведених заходів за допомогою порівняльного аналізу стану продукту на ринку.

Етап 2 призначений для встановлення складу та умов визнання витрат, пов'язаних з якістю продукції, а також моделювання їх трансформування у зв'язку із зміною життєвого виникла продуктів і освоєнням нових видів і технологій виробництва виробів. У той же час витрати можна групувати за планованим та фактично проведених заходів у розрізі трьох груп: витрати на підтримання якості; витрати на поліпшення якості; витрати на освоєння нових рецептур, технологій, найменувань продуктів.

Інші етапи проведення внутрішнього аудиту витрат за якістю також орієнтовані на здійснення поставленої мети. Перевірка напруженості норм і нормативів, що покладені в основу бюджетування, необхідна для встановлення доцільності напрямків вкладення коштів та ресурсів, реальності сприяння вишукування резервів якості продукції, здійснення контролю за витрачанням коштів. Більшість виникаючих витрат на якість відносно легко піддаються документування звичайними документами системи первинного обліку і можуть служити джерелом інформації для внутрішнього аудиту. Виходячи з цього, слід вивчити існуючу систему документообігу та з'ясувати ступінь його відокремленості від загальної системи оформлення виробничих витрат. Наступні три етапи присвячені перевірці достовірності розподілу витрат за якістю між звітними періодами та видами продукції, робіт і послуг. В табл. 8.5 представлений перелік процедур внутрішнього аудиту витрат на якість.

Таблиця 8.5. Типові процедури внутрішнього аудиту витрат на якість

Типові процедури внутрішнього аудиту витрат на якість

Отже, застосовуючи бухгалтерський підхід до проведення аудиту заходів, пов'язаних з якістю і понесеними у зв'язку з цим витратами, можна спостерігати логічно послідовну зв'язок набору аудиторських доказів, головним джерелом яких буде бухгалтерський облік (рис. 8.8), зокрема, первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліку, зведеного обліку витрат на виробництво.

Використання контрольних процедур в системі аудиту витрат на якість дозволяє суттєво підвищити ефективність використання ресурсів, точніше визначити прибутковість кожного продукту, розробити оптимальну структуру асортименту.

Внутрішній аудит виробничих запасів більшою мірою стосуватиметься перевірки незавершеного виробництва, яка може перебувати як у цехових коморах, складах комплектування, так і на робочих місцях. Насамперед, піддається перевірці облікова політика організації в частині визнання продукції готової і незавершеної, методів виявлення фактичних залишків незавершеного виробництва і їх оцінки, методів обліку і оцінки готової продукції.

В залежності від поставлених адміністрацією завдань перевіряється постановка оперативного обліку руху ходу виробнича процесу - його зв'язок з управлінським обліком, внутрішньої

і зовнішньої звітності. Тут аудитори можуть проводити наступні аудиторські процедури представлені раніше в табл. 8.5.

Модель збору доказів внутрішнього аудиту витрат на якість

Рис. 8.8. Модель збору доказів внутрішнього аудиту витрат на якість

Вивчення процедур бухгалтерскою фінансового обліку витрат на виробництво повинно проводитися в аспекті дотримання послідовності реєстрації фактів ходу виробництва, аналогічної технологічному процесу виготовлення продукції, виконання замовлень і наростання витрат. У холі перевірки визначається відповідність натурально-речової форми незавершеної продукції і витрат на її виробництво, яке створює можливість перевірки правильності коригування фінансового результату від виробництва виробів і виконання окремих замовлень.

Типовими помилками, виявленими при проведенні внутрішнього аудиту обліку незавершеного виробництва і готової продукції, можуть бути (рис. 8.9):

1) відрив натурально-речової форми незавершеного виробництва від процесів обліку виникнення і наростання витрат;

Рис. 8.9. Типові помилки обліку незавершеної і готової продукції

Типові помилки обліку незавершеної і готової продукції

2) велика частка умовностей при виявленні та оцінці незавершеного виробництва в міжінвентаризаційний період, коли джерелом розрахунків розподілу витрат за періодами, між об'єктами обліку і калькулювання є описи цехів без вказівок ступеня готовності виробів і напівфабрикатів;

3) реальне існування нерівності між обліковими і фактичними залишками незавершеного виробництва;

4) використання "котлового" способу визнання понесених витрат витратами звітного періоду, що спотворює величину витрат за місцями їх виникнення і порушує принцип відповідальності за понесені витрати та матеріального стимулювання використання ресурсів;

5) накопичення у вихідному сальдо з ч. 20 "Основне виробництво" відхилень фактичних витрат від планової собівартості выпушенной продукції, що позначається на розмірі збитків, які виникають у виробництві;

6) відсутність зв'язку між умовами виконання договорів і зобов'язань перед покупцями і замовниками та формуванням вартості випуску продукції, надання послуг та виконання робіт;

7) "засміченість" залишків незавершеного виробництва і готової продукції матеріалами, які не зазнали обробкою, неукомплектованими виробами, що не пройшли всіх стадій обробки або не прийняті технічним контролем, замовником тощо;

8) наявність неефективних управлінських рішень, прийнятих щодо вибору асортименту, встановлення обсягів продажів внаслідок неточностей та істотних відхилень в інформації про незавершеному виробництві та готової продукції.

Можуть мати місце й інші порушення в області витрат на виробництво і калькулювання, як то: невірна оцінка матеріалів при списанні у виробництво, неправомірність визнання витрат витратами періоду, недотримання технологічних норм та організаційних нормативів, економічно необґрунтоване списання відхилень від норм і т. д.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Внутрішній аудит бізнес-процесів
Управління внутрішніх аудитів
Підготовка до проведення внутрішнього аудиту
Внутрішній аудит процесів постачання та зберігання матеріально-виробничих запасів
Процедури та методи внутрішнього аудиту
Організація служби внутрішнього аудиту
Внутрішній аудит як форма фінансового контролю
Організаційний статус відділу внутрішнього аудиту
Посадові інструкції внутрішніх аудиторів. Порядок їх розробки і затвердження
Взаємодія зовнішнього та внутрішнього аудиту
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси