Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Цивільний процес
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція VI. ТРЕТІ ОСОБИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Поняття і види третіх осіб

I. У результаті справи можуть бути юридично зацікавлені (поряд зі сторонами ( та інші особи, які не соистцом, ні співвідповідачем по справі не є. 11о відношенню до сторін вони є третіми особами.

Вступивши у вже розпочатий процес, треті особи, які захищають свої права та інтереси, які не збігаються з правами та інтересами сторін по справі.

В якості третіх осіб можуть виступати як громадяни, так і юридичні особи.

Треті особи у цивільному процесі - це учасники цивільного судочинства (громадяни і юридичні особи), які вступають у вже розпочатий процес для захисту своїх прав та інтересів, які не збігаються з правами та інтересами сторін по справі.

Треті особи беруть участь у справі за власною ініціативою або залучаються в процес за ініціативою суду або сторін.

Непритягнення третіх осіб у процес може служити підставою для скасування судового рішення у справі.

За допомогою інституту третіх осіб забезпечується можливість більш швидко і правильно розглянути справу, а також запобігає небезпека винесення судом суперечливих рішень, пов'язаних між собою справ.

2. Ступінь юридичної заінтересованості третіх осіб у процесі по спору між сторонами може бути різною. Наприклад, третя особа може вступити у процес шляхом пред'явлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами. Крім того, третя особа, не заявляючи таких вимог, має право вступити в процес на стороні позивача або відповідача, якщо судове рішення по справі може вплинути на її права або обов'язки по відношенню до однієї зі сторін.

У відповідності з цим закон розрізняє два види третіх осіб в цивільному процесі:

а) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (ст. 65 ЦПК):

б) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (ст. 67 ЦПК).

Зазначені види третіх осіб мають чимало спільного:

по-перше, вони вступають у вже розпочатий процес по спору між позивачем і відповідачем:

по-друге, права та інтереси третіх осіб не збігаються за своїм змістом з правами та інтересами сторін:

по-третє, рішення суду по спору між сторонами може вплинути на права або обов'язки третіх осіб.

Разом з тим треті особи в цивільному процесі (залежно від їх виду) мають і свої специфічні особливості.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору

1. Вулиця, вважає, що йому належить право, з приводу якого виник спір, у цивільному процесі є два способи захисту: по-перше, це пред'явлення самостійного позову: по-друге вступ у вже розпочату справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - це особа, що вступає у вже виник між позивачем та відповідачем процес для захисту своїх прав на предмет спору.

Третя особа з самостійними вимогами є передбачуваним суб'єктом спірного матеріального правовідносини. Відповідачем за його позовом, як правило, є обидві сторони. Згідно ч. I ст. 65 ЦПК. можливо пред'явлення позову тільки до однієї сторони.

Третя особа з самостійними вимогами вступає в процес, тому що вважає спірне право належить їй. а не позивачу або відповідачу. Наприклад. К. пред'явила позов до С. про витребування майна з незаконного володіння. Дізнавшись про це спорі, в процес в якості третьої особи вступив Т.. який пред'явив свої вимоги одночасно до позивачу і відповідачу - позов про визнання за ним права власності на майно, що є предметом спору між сторонами.

Третя особа з самостійними вимогами, пред'являючи позов. тим самим ставить під сумнів наявність права на предмет спору як у позивача, так і відповідача.

При вступ у процес третьої особи з самостійними вимогами суд одночасно повинен розглянути два позову - позов первісного позивача і позов третьої особи.

Третя особа може заявити свою вимогу як на весь предмет спору, так і на його частину. Якщо вимога третьої особи направлено не на предмет спору між сторонами, воно не може розглядатися як вимога третьої особи.

Предмет і підстави вимог третьої особи і позивача можуть бути як різними, так і ідентичними. Наприклад, якщо у відповідності зі ст. 63 ЦПК неналежний позивач не згоден на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити вдело в якості третьої особи з самостійними вимогами. Тут обидва вимоги (і неналежного позивача, так і третьої особи), як правило, ідентичні: у них один і той же предмет та підставу позову.

2. Про вступ в процес третьої особи з самостійними вимогами судом виноситься мотивована ухвала. Якщо суд визнає, що позов третьої особи не відноситься до даної справи, він виносить ухвалу про відхилення клопотання третьої особи про розгляд його позову спільно з первісним позовом. У цьому разі третя особа не позбавляється права подавати заяву про порушення нової справи.

За ЦПК оскаржити ухвалу суду про відмову допустити в процес третя особа з самостійними вимогами неможливо, так як оскарження ухвал суду окремо від судового рішення допускається лише в разі, якщо преграждается можливість подальшого руху справи. Разом з тим ухвала суду про відхилення клопотання третьої особи про розгляд його позову спільно з первісним позовом може бути оскаржена (опротестована) одночасне оскарженням (опротестуванням) рішення суду.

3. За загальним правилом третя особа з самостійними вимогами вступає у процес з власної ініціативи. Але якщо в ході провадження у справі буде встановлено, що є особи, які можуть заявити самостійні вимоги на предмет спору між сторонами, суд в порядку ст. 66 ЦПК повинен повідомити зазначених осіб про справу і роз'яснити їм право на пред'явлення позову в десятиденний строк з моменту одержання повідомлення.

Третя особа з самостійними вимогами може вступити у вже розпочатий процес у стадії підготовки справи до судового розгляду, а також в стадії судового розгляду, але до винесення судом рішення по справі (практично - до видалення суду в нарадчу кімнату). Після винесення рішення третя особа може захистити в суді свої права шляхом пред'явлення самостійного позову на загальних підставах.

4. Процесуальне становище третьої особи з самостійними вимогами аналогічно процесуального становища позивача. Стаття 65 ЦПК вказує, що треті особи з самостійними вимогами мають всі права і обов'язки позивача. Полому дана особа, вступаючи у процес, зобов'язана пред'явити свою заяву в суд з урахуванням всіх вимог, передбачених законом для позовної заяви (ст. 242. 243 ЦПК та ін). сплатити державне мито і т. д. Але. на відміну від позивача, третя особа з самостійними вимогами не порушує справу в суді. Воно вступає у вже розпочатий процес.

Третя особа з самостійними вимогами (як і позивач може змінити підставу або предмет свого позову, збільшити або зменшити розмір своїх позовних вимог або відмовитися від позову. Ця особа має право укласти мирову угоду, оскаржувати судове рішення по справі. Воно може також здійснювати по справі та інші процесуальні дії позивача.

5. Третя особа необхідно відрізняти від позивача. Вимоги соистца і вимоги позивача не виключають один одного (сумісні), вони завжди спрямовані до відповідача. У той же час третя особа з самостійними вимогами і позивач перебувають у спорі між собою, їх вимогу виключають один одного (несумісні). Задовольняючи вимоги третьої особи, суд повністю або в частині відмовляє в позові позивачу, в тому числі і соистцу.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

СУБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Третій етап Громадянської війни (березень 1919 - березень 1920)
Міжнародний цивільний процес
Третій світ прокидається
Стратагеми настання спільно з третьою стороною
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Заставу предмета лізингу
Надання покупцеві спадщини самостійного позову за придбаними борговими вимогами
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси