Меню
Головна
 
Головна arrow Медицина arrow Фізична культура
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика проведення навчально-тренувального заняття

Основи структури урочних форм занять. Навчально-тренувальні заняття - основна форма урочних занять для всіх студентів. Навчально-тренувальні заняття базуються на широкому використанні теоретичних знань і методичних умінь, застосування різноманітних засобів фізичної культури, спортивної та професійно-прикладної фізичної підготовки студентів. Їх спрямованість пов'язана із забезпеченням необхідної рухової активності, досягненням і підтриманням оптимального рівня фізичної та функціональної підготовленості в період навчання; придбанням особистого досвіду вдосконалення та корекції індивідуального фізичного розвитку, функціональних і рухових можливостей; освоєнням життєво і професійно необхідних навичок, психофізичних якостей.

У структурі кожного навчально-тренувального заняття, як правило, виділяють три складові частини: підготовчу (розминку), основну і заключну. Зміст окремого тренувального заняття визначається спрямованістю розв'язуваних рухових завдань. Для спортивної практики не типово безліч основних завдань, намічених на окреме заняття. Підвищена складність вимог спортивного вдосконалення зобов'язує контролювати зусилля в кожному окремому занятті на відносно невеликому колі завдань. Нерідко основний зміст тренувального заняття може становити всього один вид рухової діяльності, наприклад кросовий біг. Підготовча і заключна частини заняття в даному випадку також будуються в значній мірі на утриманні бігу. При більш різноманітному зміст занять його структура ускладнюється, насамперед в основній частині, де більш складним стає порядок поєднання різних вправ, чергування навантажень і відпочинку.

Підготовча частина навчально-тренувального заняття, або розминка. Будь-яка фізична тренування має починатися з розминки. Це жорстке і необхідна умова методики проведення навчально-тренувальних занять. В ході розминки здійснюється підготовка організму до виконання напруженої роботи з вивчення та вдосконалення техніки рухів, розвитку та підтриманню фізичних якостей: витривалості, сили, швидкості, спритності і гнучкості.

У процесі розминки працездатність підвищується поступово, приблизно до рівня, необхідного в період основної роботи. Іншими словами, розминка вирішує задачу посилення діяльності організму і його окремих систем для забезпечення виведення на необхідний рівень працездатності. Вона викликає нову установку в роботі внутрішніх органів, покращує діяльність дихальної системи, що веде до збільшення легеневої вентиляції та газообміну, підвищує діяльність системи кровообігу, підсилює обмін речовин у м'язах опорно-рухового апарату. Всі ці зміни ведуть до плавного переходу організму від стану спокою до готовності перенести певну фізичну навантаження.

Крім того, грамотно проведена розминка дає ще один позитивний результат: знижується ризик травматизму під час виконання основної фізичного навантаження. Розминка супроводжується підвищенням температури шкіри і тіла, а при цьому зменшується в'язкість м'язів, тобто їх внутрішнє тертя, підвищується еластичність зв'язок і сухожиль, що і є позитивним чинником для запобігання травм.

Розрізняють загальну і спеціальну розминку. Завданням загальної розминки є підготовка функціональних систем організму й опорно-рухового апарату до основної роботи. Загальна розминка у всіх видах спорту може бути схожою і складатися з ходьби, повільного бігу і комплексу загальнорозвиваючих вправ. Завдання спеціальної розминки - поглиблена підготовка тих м'язів, зв'язок, суглобів і функціональних систем, які забезпечують виконання основної роботи в процесі заняття. В ході розминки відбувається і психічна підготовка займаються, їх "настрій" на виконання наміченої програми тренування. Перед заняттям необхідно продумати зміст розминки, її відповідність цілям, завданням і умовам тренування. Якщо заняття проводиться в спортивному залі, то розминку бажано починати з різних видів ходьби і бігу, загальнорозвиваючих вправ у русі та на місці, а закінчувати спеціально-підготовчими вправами і розтягуванням м'язів. Якщо заняття проводиться на вулиці в холодну погоду, то рекомендується спочатку виконати пробіжку 0,5-1,5 км, а потім комплекс загальнорозвиваючих вправ. Методична послідовність виконання вправ - звичайна: "зверху вниз".

1. Нахили, повороти, кругові рухи голови.

2. Згинання і розгинання, кругові рухи, послідовно виконувані кистями рук, ліктьові і плечовими суглобами.

3. Нахили, повороти, кругові рухи тулуба.

4. Махові рухи ногами, присідання, випади.

Кожну вправу слід починати в повільному темпі й з невеликою амплітудою рухів, поступово її збільшуючи. Кількість повторень кожної вправи - 8-12 разів. Після виконання комплексу загальнорозвиваючих вправ можна приступати до спеціальної частини розминки. Загальна тривалість розминки може становити 15-25 хв.

Основна частина навчально-тренувального заняття забезпечує вирішення завдань всебічного і спеціальної підготовленості за допомогою навчання спортивної техніки і тактики, виховання вольових і розвитку фізичних якостей.

Навчально-тренувальні заняття, спрямовані на підвищення рівня фізичної підготовленості, будуються на основі використання різноманітних фізичних вправ - загальнорозвиваючих, спортивних, відбивають специфіку обраного виду спорту, вправ з інших видів спорту. Використовуються різні методи тренування: рівномірний, повторний, інтервальний, кругової, змагальний і ігровий. Обсяг і інтенсивність застосовуваних загальнорозвиваючих, спеціально-підготовчих, змагальних вправ; кількість повторень, серій, характер і тривалість відпочинку підбираються з урахуванням статі, віку, стану здоров'я, рівня підготовленості, психофізичного стану, умов місць занять.

Навчально-тренувальні заняття, спрямовані на технічну підготовленість, передбачають відпрацювання основ, деталей техніки, розучування нових рухів, вдосконалення техніки раніше розучені рухових дій.

У спортивної тренуванні найбільш поширені змішані (комплексні) навчально-тренувальні заняття, спрямовані на рішення задач навчання техніці, виховання фізичних і особистісних якостей, контроль за рівнем фізичної підготовленості. В навчально-тренувальних заняттях такої спрямованості доцільна наступна послідовність виконання вправ: 1) вправи переважно для навчання техніки або тактики і вдосконалення в ній; 2) вправи, спрямовані на розвиток швидкості; 3) вправи, спрямовані переважно на розвиток сили; 4) вправи, спрямовані переважно на розвиток витривалості. Тривалість основної частини учбово-тренувального заняття - 55-60 хв.

Заключна частина навчально-тренувального заняття (у спорті її найчастіше називають "заминка") призначена для поступового зниження навантаження і, відповідно, відновлення організму. Зміст заключної частини зазвичай складають вправи невисокої інтенсивності (малоінтенсивний біг, ходьба, а також дихальні, махові, розтягуючі і релаксаційні вправи). У найбільш простому варіанті це може бути повільний біг 400-800 м з подальшим виконанням вправ на розслаблення. У число цих вправ можна включати деякі елементи самомасажу - струшування, погладжування, розтирання. Добре закінчувати тренування водними процедурами. Тривалість заключної частини зазвичай становить 5-8 хв.

Основа методики побудови навчально-тренувального заняття. Ефективність будь-якого навчально-тренувального заняття пов'язана в першу чергу з правильною постановкою його завдань. Спочатку з урахуванням завдань заняття визначається і розробляється зміст основної частини, а потім у відповідності з ним підбирається матеріал для підготовчої і заключної частин. Зазвичай найбільш складні завдання, пов'язані з оволодінням новим матеріалом, рухами великої координаційної складності, вирішують на самому початку основної частини уроку. При цьому дотримуються такої послідовності: ознайомлення, розучування, вдосконалення.

Управління тренувальним процесом можливе при наявності розроблених програм як окремої навчально-тренувального заняття, так і циклу занять.

План-конспект навчально-тренувального заняття - найбільш деталізований план, необхідний для побудови і управління своїм тренувальним процесом. Нижче наводимо типову схему оформлення плану-конспекту навчально-тренувального заняття.

Завдання

Дата

Місце

Частина заняття

Зміст

заняття

Дозування

Методичні

вказівки

У першій графі плану-конспекту зазначаються цифрами частини уроку, їх тривалість; у другій - зміст частин заняття (всі передбачені для проведення заняття фізичні вправи; в третій - кількість повторень кожної вправи, час (тривалість) або дистанція; у четвертій - методичні, організаційні вимоги до виконання фізичних вправ.

Документальною формою обліку даних про виконання фізичного навантаження та ступеня її впливу на організм є щоденник тренувань. Після кожного навчально-тренувального заняття в щоденник докладно записується не тільки сама фізичне навантаження, але і свої відчуття та спостереження, як вона переносилася (хороше самопочуття, легкість або млявість, біль у м'язах тощо).

Щоденник тренувань

Дата

Зміст

Спостереження і самопочуття

Повільний біг - 10 хв. Загальнорозвивальні вправи - 5 хв.

Спеціальна розминка -

5 хв.

Силові вправи: підтягування 12 раз + присідання 40 раз + прес 40 разів.

3 серії, відпочинок 3 хв.

Вправи на розтягування - 5 хв.

Самопочуття хороше. Вправи виконувалися легко.

Пульс до тренування - 66 уд/хв. Відновився протягом години

Дозування фізичного навантаження. Основним фактором, що визначає ступінь впливу м'язової діяльності на фізичний розвиток, є навантаження від фізичних вправ.

Навантаження фізичних вправ (фізичне навантаження) - це певна міра їх впливу на організм тих, що займаються, а також ступінь подоланих при цьому суб'єктивних і об'єктивних труднощів.

Фізичні навантаження в кожному конкретному випадку повинні бути оптимальними: недостатні навантаження не ефективні, надмірні - завдають шкоди організму. Якщо навантаження залишається колишньою і не змінюється, то її вплив стає звичним і перестає бути розвиваючим стимулом. Тому поступове збільшення фізичного навантаження є необхідною вимогою занять фізичними вправами.

Тренувальні навантаження характеризуються рядом фізичних і фізіологічних показників. До фізичних показників навантаження відносяться кількісні ознаки виконуваної роботи (амплітуда рухів, кількість повторень, темпу виконання, ступінь складності вправи і ін). Фізіологічні параметри характеризують рівень мобілізації функціональних резервів організму (збільшення ЧСС, ударного об'єму крові, хвилинного об'єму).

Дозування фізичного навантаження, регулювання інтенсивності їх впливу на організм пов'язані з наступними факторами, які необхідно враховувати:

- кількість повторень вправи. Чим більше число раз повторюється вправу, тим більше навантаження, і навпаки;

- амплітуда рухів. Із збільшенням амплітуди навантаження на організм зростає;

- в. п. Положення, з якого виконується вправа, істотно впливає на ступінь фізичного навантаження. Це може бути зміна форми і величини опорної поверхні при виконанні вправ (стоячи, сидячи, лежачи), застосування вихідних положень, ізолюючих роботу допоміжних груп м'язів (з допомогою гімнастичних снарядів і предметів), що підсилюють навантаження на основну м'язову групу і весь організм, зміни положення центру ваги тіла по відношенню до опори;

- темп виконання вправ. Темп може бути повільним, середнім, швидким. У циклічних вправах, наприклад, велике навантаження дає швидкий темп, в силових - повільний темп;

- тривалість і характер пауз відпочинку між вправами. Більш тривалий відпочинок сприяє більш повному відновленню організму. За характером паузи відпочинку можуть бути пасивними і активними. При активних паузах, коли виконуються легкі вправи розвантажувального характеру або вправи в м'язовому розслабленні, відновлювальний ефект підвищується.

Враховуючи вищеперелічені фактори, можна зменшувати або збільшувати сумарну фізичне навантаження в одному занятті та серії занять протягом тривалого періоду часу.

Організація і зміст заняття.

Мета роботи: ознайомитися з методикою побудови окремого навчально-тренувального заняття.

Обладнання: таблиці, графіки, малюнки, протокол заняття.

Хід заняття.

1. Викладач повідомляє мету, завдання, зміст заняття, знайомить з організацією і методикою розробки і проведення навчально-тренувального заняття.

2. Вибираються завдання заняття з урахуванням спортивної спеціалізації навчальної групи. Приклад: для студентів, що займаються плаванням, виходячи з спеціалізації умовно ставляться завдання: 1) удосконалювати техніку плавання способом брас; 2) сприяти вдосконаленню загальної і спеціальної витривалості.

3. Відповідно до завдань основної частини студенти під керівництвом викладача підбирають комплекс загальнорозвиваючих і спеціальних вправ для підготовчої частини, розробляють зміст заключної частини.

4. Завдання, зміст кожної частини заняття заносяться в протокол заняття.

5. Обговорюється зміст розробленого на занятті примірного плану-конспекту.

Домашнє завдання: самостійно розробити план-конспект тренувального заняття зі спрямованістю на вибір.

В результаті даного заняття студенти повинні:

знати загальну структуру і методику побудови навчально-тренувального заняття;

вміти самостійно розробити і провести навчально-тренувальне заняття в обраному виді спорту.

Протокол заняття

Спортивна спеціалізація

Завдання: 1)

2)

Дата і місце проведення

Частина заняття

Зміст

заняття

Дозування

Методичні

вказівки

I. Підготовча (розминка)

15-20 хв

Біг Загальнорозвивальні вправи на місці:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

Загальнорозвивальні вправи в русі:

8)

9)

10)

11)

II. Основна

55-60 хв

Вправи для вдосконалення техніки рухів:

1)

2)

3)

Вправи для вдосконалення загальної і спеціальної витривалості:

1)

2)

3)

III. Заключна (затримка)

8-10 хв

Вправи на розтягування, дихальні, елементи самомасажу:

1)

2)

3)

4)

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Методика складання та проведення найпростіших самостійних занять фізичними вправами гігієнічної або тренувальної спрямованості
ОСНОВИ МЕТОДИКИ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ
Організація і структура окремого тренувального заняття
МЕТОДИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ТРЕТЬОГО РОКУ НАВЧАННЯ
МЕТОДИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ
Методика розслідування як частина навчальної дисципліни
Методика проведення аудиту і документальне оформлення результатів аудиторської перевірки
МЕТОДИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ДРУГОГО РОКУ НАВЧАННЯ
Методика складання індивідуальних програм фізичного самовиховання і занять оздоровчої, рекреаційної та відновлювальної спрямованості
Методика проведення виїзного аудиту
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси