Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Аналіз фінансової звітності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЗА СЕГМЕНТАМИ

Нормативне регулювання розкриття інформації про сегменти

Користувачі бухгалтерської звітності компаній, що реалізують свою продукцію та послуги на різних ринках і (або) здійснюють різні види діяльності (що особливо характерно для великих акціонерних товариств), які не можуть провести глибокий аналіз узагальнюючих фінансових показників бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки без відповідної деталізації даних, що формують ці показники. У цьому випадку також скрутна оцінка перспектив розвитку компаній, схильності ризикам і здатності генерувати прибуток.

Інформація, представлена за сегментами бізнесу, - важлива складова бухгалтерської звітності. На основі сегментній звітності зацікавлені користувачі можуть провести відповідний аналіз та оцінити галузеву специфіку діяльності організації, її господарську структуру, розподіл фінансових показників за окремими напрямками діяльності.

Оскільки інформація для цілей аналізу показників сегментів бізнесу формується на основі внутрішньої управлінської звітності, коли мова йде про її подання зовнішнім користувачам, необхідні загальні для всіх правила розкриття інформації про сегменти.

У Росії накопичено певний досвід подання інформації про сегменти. Починаючи із звітності за 2000 р. російські організації у складі річний бухгалтерської звітності розкривали інформацію про сегменти на основі ПБО 12-2000 "Інформація за сегментами" (затвердженого наказом Мінфіну Росії від 27.01.2000 № 11н), розробленого на основі міжнародного стандарту МСФЗ (IAS) 14 "Звітність сегментів".

З 1 січня 2009 р. у міжнародній практиці застосовується МСФЗ (IFRS) 8 "Операційні сегменти" (Operating segments), замінив МСФЗ (IAS) 14, і його положення значно відрізняються від попереднього стандарту.

МСФЗ (IFRS) 8 "Операційні сегменти" застосовується у відношенні окремої, індивідуальної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності групи з материнською компанією, боргові або дольові інструменти якої вже звертаються на публічному ринку (на національній-зарубіжній фондовій біржі або на позабіржовому ринку цінних паперів, у тому числі на місцевому і регіональному) або яка представляє або перебуває в процесі подання своєї фінансової звітності до комісії з цінних паперів чи інший уповноважений регуляторний орган з метою випуску інструментів будь-якого класу для звернення на публічному ринку.

Для цілей розкриття інформації виділяють операційні та звітні сегменти.

Під операційним сегментом розуміється компонент компанії:

- здійснює господарську діяльність, яка дозволяє отримати виручку і передбачає несення витрат (включаючи виручку і витрати, пов'язані з здійсненням операцій з іншими компонентами однієї і тієї ж компанії);

- результати діяльності якого регулярно аналізуються відповідальною особою компанії, що приймає операційні рішення про виділення сегменту ресурсів та оцінює ефективність його діяльності;

- по якому є окрема фінансова інформація. У цілому фінансова інформація повинна представлятися на тій же основі, що і використовувана усередині компанії для оцінки результатів діяльності операційних сегментів і прийняття рішень про виділення ресурсів. Від компанії потрібно представити інформацію про виручці, отриманої від продажу своєї продукції чи послуг (або групи схожої продукції або послуг); країнах, в яких вона отримує виручку і тримає активи; великих клієнтів, незалежно від того, чи використовується ця інформація керівництвом у прийнятті операційних рішень.

Компанія представляє окремо інформацію по кожному операційного сегменту, який був виділений чи сформований в результаті об'єднання двох або більше сегментів і перевищує кількісні порогові значення (звітний сегмент). Під граничними значеннями розуміють:

o виручку сегмента від продажу зовнішнім клієнтам, а також від операцій з іншими сегментами, що становить 10% або більше від сукупної виручки (внутрішньої і зовнішньої) всіх операційних сегментів;

o результат відповідного сегменту, незалежно від того, є він прибутком або збитком, що становить 10% або більше (в абсолютних цифрах) більшої величини з сукупного результату всіх операційних сегментів у відношенні прибутку або сукупного результату всіх операційних сегментів у відношенні збитку, в залежності від того, який показник має більш високе значення;

o активи сегменту становлять 10% або більше сукупних активів усіх операційних сегментів.

По операційним сегментам, показники яких нижче будь-якого з кількісних порогових значень, інформація може розкриватися окремо, як за звітним, якщо, на думку керівництва, інформація за сегментом є корисною для користувачів.

Якщо сукупна виручка від продажу зовнішнім клієнтам з операційних сегментах становить менше 75% загальної виручки компанії, то слід додатково виділяти операційні сегменти (навіть якщо вони не відповідають критеріям) до тих пір, поки, як мінімум, 75% виручки компанії не буде припадати на звітні сегменти.

Компанія повинна представляти в звітності виручку від продажу зовнішнім клієнтам за кожним видом продукції і послуг або по кожній групі схожих продукції та послуг1. Сума представленої у звітності виручки повинна ґрунтуватися на фінансовій інформації, використовуваної для підготовки фінансової звітності компанії.

Компанія також повинна представити у звітності наступну географічну информацию2:

o виручка від продажу зовнішнім клієнтам, у тому числі отримана від продажів у країні базування компанії і у всіх зарубіжних країнах (сукупний показник), в яких компанія отримує виручку;

o необоротні активи, відмінні від фінансових інструментів, відкладених податкових активів пенсійних активів і прав, що виникають за договорами страхування, розміщені у країні базування компанії і у всіх зарубіжних країнах (сукупний показник), в яких компанія має активи.

Компанія повинна представляти інформацію про ступінь залежності діяльності від великих клієнтів. Якщо виручка від продажу зовнішнім клієнту становить 10% і більше виручки компанії, вона повинна розкрити цей факт, вказавши сукупну виручку по кожному такому клієнту і сегмент (сегменти), у звітності яких відображена ця виручка.

Внесення змін до МСФЗ (1РЯ8) 8 "Операційні сегменти" послужило причиною розробки нової редакції ПБО 12-2000 - ПБО 12-2010.

ПБО 12-2010 "Інформація за сегментами", затверджене наказом Мінфіну Росії від 08.11.2010 № 143н, поширюється на річну бухгалтерську звітність комерційних організацій, що є юридичними особами, починаючи із звітності за 2011 р.

Відповідно до п. 5 ПБО 12-2010 інформація за сегментами - це інформація, яка розкриває частина діяльності організації у певних господарських умовах допомогою подання встановленого переліку показників бухгалтерської звітності організації.

Інформація, що розкривається на основі ПБО 12-2010, дозволить оцінити:

- галузеву специфіку діяльності організації; - її господарську структуру;

- розподіл фінансових показників за окремими напрямками діяльності.

Обов'язковим є застосування ПБО 12-2010 для організацій - емітентів публічно розміщених цінних бумаг1. При розкритті інформації за сегментами організація застосовує загальні вимоги до подання інформації в бухгалтерській звітності, встановлені нормативними правовими актами з бухгалтерського обліку, з урахуванням вимог нового документа. Інші організації також мають право подати інформацію за сегментами у складі річної звітності, якщо таке рішення буде прийнято, і в цьому випадку розкриття інформації за сегментами необхідно проводити строго на основі ПБО 12-2010.

Принципово важливими для розкриття інформації є правила виділення сегментів, що можна зробити, використовуючи різні ознаки, наприклад: за видами діяльності; по регіонам, у яких організація веде свій бізнес. Саме такий підхід був реалізований ПБО 12-2000, в якому виділялися тільки два види сегментів - операційний та географічний.

Операційний сегмент - частина діяльності організації з виробництва певного товару, виконання певної роботи, надання певної послуги або однорідних груп товарів, робіт, послуг, яка схильна до ризиків і отримання прибутків, відмінним від ризиків і прибутків по інших товарах, роботах, послугах або однорідним групам товарів, робіт, послуг.

Географічний сегмент - частина діяльності організації з виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг у певному географічному регіоні діяльності організації, яка схильна до ризиків і отримання прибутків, відмінним від ризиків і прибутків, що мають місце в інших географічних регіонах діяльності організації.

Якщо організаційна та управлінська структура організації, а також система внутрішньої звітності не ґрунтуються ні на вироблених товарах, роботах, послугах, ні на географічних регіонах діяльності, то виділення сегментів слід здійснювати згідно з рішенням керівника організації.

У ПБО 12-2010 перелік звітних сегментів визначається організацією виходячи з її організаційної та управлінської структури. Виділення сегментів грунтується на управлінському підході і полягає у відокремленні інформації про тій частині діяльності організації:

яка здатна приносити економічні вигоди і передбачає відповідні витрати (включаючи непрямі вигоди та витрати від операцій з іншими сегментами);

- результати якої систематично аналізуються особами, наділеними повноваженнями щодо прийняття рішень у розподілі ресурсів всередині організації та оцінці цих результатів (повноважні особи організації);

- з якої можуть бути сформовані фінансові показники окремо від показників інших частин діяльності організації.

Таким чином, ПБО 12-2010 встановлює вимоги до частин діяльності організації, які можуть бути виділені в якості сегментів:

o наявність доходів і витрат;

o визначення фінансових показників цієї діяльності;

o використання інформації про цієї діяльності для прийняття управлінських рішень.

В залежності від організаційної та управлінської структури організації, а також її системи внутрішньої звітності можуть бути виділені операційний та географічні сегменти, сегменти за основним покупцям (замовникам) продукції, товарів, робіт, послуг, а також сегменти по структурним підрозділам організації.

Для виділення сегментів організація може використовувати:

o інформацію, яка надається повноважним особам (управлінські документи з планування, звіти вищого органу управління організації тощо);

o відомості про організації, що розміщуються в засобах масової інформації, в тому числі в мережі Інтернет, іншу доступну інформацію.

Агрегування інформації по декількох сегментів в один проводиться, якщо воно дозволяє користувачам фінансової звітності краще оцінити характер і фінансові наслідки різних видів здійснюваної діяльності та економічні умови, в яких організація працює, за умови подібності таких характеристик з'єднаних сегментів, як:

o характер (призначення) продукції, товарів, робіт, послуг;

o процес виробництва продукції, закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг;

o покупці (замовники) продукції, товарів, робіт, послуг;

o способи продажу продукції, товарів, робіт, послуг;

o правові умови діяльності (наприклад, необхідність ліцензії (дозволу), режим оподаткування) та ін.

Крім того, в ПБО 12-2010 передбачені додаткові умови виділення сегментів:

o специфічний характер окремого напряму діяльності;

o відповідальність конкретних осіб за результати окремого напряму діяльності;

o відособленість інформації, що подається раді директорів (спостережній раді) організації, та ін.

Вся господарська діяльність організації ділиться на звітні й інші сегменти. Інформація в бухгалтерській звітності організації розкривається тільки по тих сегментів, які відносяться до звітним. Інші представляються як інші сегменти.

Встановлено обов'язковий порядок визнання сегментів звітними. Виділення сегментів здійснюється у певній послідовності.

Насамперед необхідно порівняти виручку від продажів, фінансовий результат та величину активів сегмента з пороговими значеннями (табл. 7.1), оскільки для відокремлення інформації в звітний сегмент має виконуватися хоча б одна з таких умов:

o виручка сегмента від продажу та операцій з іншими сегментами становить не менше 10% загальної суми виручки всіх сегментів;

o фінансовий результат (прибуток або збиток) сегмента становить не менше 10% найбільшою з двох величин - сумарного прибутку сегментів, що мають прибуток, або сумарного збитку сегментів, що мають збиток; o активи сегмента становлять не менше 10% сумарних активів усіх сегментів.

Таблиця 7.1. Визначення порогових значень показників

Визначення порогових значень показників

У той же час організація має право представляти інформацію по сегменту, показники якого нижче обов'язкового основного критерію, зробивши його, таким чином, звітним, якщо інформація поданою сегменту буде корисною зацікавленим користувачам. При визначенні переліку звітних сегментів організація може об'єднати інформацію щодо двох і більше сегментів, показники яких нижче передбачених порогових значень показників, в тому випадку, якщо таке об'єднання відповідає вимогам ПБО 12-2010 і об'єднуються сегменти подібні за передбаченим характеристиками.

У кінцевому підсумку на звітні сегменти в бухгалтерській звітності організації повинно припадати не менше 75% виручки від продажів покупцям (замовникам) організації. В іншому випадку повинні бути виділені додаткові звітні сегменти, незалежно від того, чи задовольняє кожен з них окремо пороговим значенням, або ті сегменти, які можна було б включити до складу звітних сегментів, навіть якщо вони не відповідають умовам ПБО 12-2010 по виручці, фінансового результату та активів.

Якщо звітних сегментів більше десяти, то організація повинна проаналізувати можливість об'єднання деяких з них, дотримуючись правила, встановлені ПБУ 12-2010.

Інформація по сегменту, виділеного як звітного, відокремлено розкривається в бухгалтерській звітності на основі подання переліку показників, встановленого ПБО 12-2010.

З урахуванням необхідності ретроспективного аналізу інформації встановлено, що при підготовці бухгалтерської звітності повинна бути забезпечена послідовність у визначенні переліку звітних сегментів:

o якщо сегмент, виділений в якості звітного в попередньому звітному періоді, у звітному періоді не відповідає умовам звітного сегмента, але передбачається, що він буде виділятися як звітний в майбутньому, то його виділяють в якості звітного сегмента у звітному періоді;

o якщо сегмент вперше став задовольняти умовам звітного сегмента у звітному періоді, то у нього повинна бути представлена порівняльна інформація за попередні звітному періоди (за винятком випадків, коли необхідна інформація відсутня і її підготовка суперечить вимозі раціональності).

Організація розкриває в поясненнях до бухгалтерської звітності розгорнуту інформацію за сегментами (табл. 7.2).

Таблиця 7.2. Склад інформації за сегментами, що розкривається в бухгалтерській звітності

Склад інформації за сегментами, що розкривається в бухгалтерській звітності

До складу загальної інформації включаються відомості про фактори, що відображають організаційні особливості компанії і визначають ідентифікацію сегмента (господарсько-галузеві напрями діяльності, географічні регіони, сфери регулювання та ін).

За кожним звітним сегментом організація наводить дані про фінансові результати за звітний період (прибуток або збиток), загальною величиною активів і зобов'язань на звітну дату. В поясненнях до бухгалтерської звітності організації можуть бути й інші дані, які представляються для аналізу повноважним особам, зокрема: виторг від продажів стороннім покупцям і виручка від продажів між сегментами, відсотки до отримання та сплати, дивіденди та інші істотні доходи і витрати, а також податок на прибуток.

Аналогічні доходи та витрати можна відображати згорнуто, якщо повноважні особи при аналізі результатів діяльності сегмента і прийнятті управлінських рішень використовують різницю між аналогічними доходами і витратами (наприклад, різницю між показниками "Відсотки до отримання" і "Відсотки до сплати"). Якщо повноважні особи використовують інформацію про величиною позаоборотних активів сегмента та суму амортизації по основних засобів і нематеріальних активів, ці дані також слід вказати в розділі "Показники звітних сегментів".

Користувачі фінансової звітності, що не мають доступу до внутрішньої інформації, можуть оцінювати фінансовий стан окремих сегментів з точки зору менеджера, що приймає рішення на підставі даних управлінської звітності. Це обумовлено тим, що ПБО 12-2010 не встановлює порядок формування показників, що розкриваються в інформації по звітному сегменту, але орієнтує на показники, використовувані для внутрішньої звітності організації і прийняття керівництвом управлінських рішень. Повноважні особи організації для складання бухгалтерської звітності оцінюють показники звітних сегментів на підставі тих даних, якими вони оперують в управлінському обліку.

Якщо виручка, витрати, активи і зобов'язання відносяться до двох і більше звітним сегментам, то їх слід розподілити між цими сегментами. Розподіл необхідно обґрунтувати (залежно від характеру об'єктів обліку, видів діяльності організації, ступеня відособленості звітних сегментів) і виконати тим способом, який закріплений в обліковій політиці організації. Розподілені виручка і витрати можуть включатися в прибуток або збиток в тому випадку, якщо вони входять в розрахунок фінансового результату (прибутку, збитку) цього сегмента при прийнятті рішень повноважними особами організації. Організація повинна послідовно застосовувати основу розподілу показників між звітними сегментами.

Якщо повноважні особи організації для прийняття рішень використовують кілька показників фінансових результатів, активів або зобов'язань звітного сегмента, обчислених за різними правилами, то у складі інформації по звітному сегменту в бухгалтерській звітності організації ці показники наводяться в оцінці, найбільш відповідної правилами оцінки аналогічних показників по організації в цілому, що подаються в її бухгалтерській звітності.

У разі зміни у звітному періоді структури звітних сегментів порівняльна інформація за періоди, що передують звітному, повинна бути перерахована у відповідності з новою структурою звітних сегментів (за винятком випадків, коли така інформація відсутня і такий перерахунок суперечить вимозі раціональності). При цьому перерахунку підлягає порівняльна інформація по кожному показнику звітного сегмента.

Випадки перерахунку (або його неможливості) підлягають розкриттю у складі інформації за звітними сегментами.

Якщо порівняльна інформація не перерахована у відповідності з новою структурою звітних сегментів, інформація за сегментами за звітний період повинна бути представлена в розрізі як попередньої, так і нової структури сегментів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Подання інформації про сегменти в поясненнях до бухгалтерської звітності. Аналіз основних показників сегментів
ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ СЕГМЕНТАРНОЇ ТА КОНСОЛІДОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ
Підготовка інформації за сегментами
Розкриття інформації за сегментами згідно з російськими та міжнародними стандартами
Внутрішня звітність сегментів як джерело інформації при проведенні виїзного аудиту
Розкриття інформації за сегментами згідно з російськими та міжнародними стандартами
Пояснювальна записка - додаткове розкриття інформації
Розкриття інформації про цінні папери
Розкриття інформації
Вимоги до розкриття інформації
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси