Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Міжнародні стандарти фінансової звітності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МСФО (IFRS) 8 "Операційні сегменти"

Аналог в Росії: ПБО 12/2010

"Інформація за сегментами".

Принципи побудови сегментній звітності почали обговорюватися на початку 1960-х рр. з моменту появи корпорацій. При диверсифікації діяльності багатопрофільних корпорацій сегментні звіти стали допомагати при визначенні рентабельності того чи іншого виду виробництва і виявляти можливості зростання та фактори ризику різних сегментів, що входять у загальний бізнес.

Порядок відображення в звітності інформації згідно з МСФЗ за сегментами встановлений стандартом МСФЗ 8 "Операційні сегменти". Підприємство повинно застосовувати даний МБС при складанні своєї річної фінансової звітності за періоди, що починаються 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Стандарт IFRS 8 замінив IAS 14 "Сегментна звітність". Прийняття нового стандарту зумовлене необхідністю усунення розбіжностей між МСФЗ і US GAAP (національними стандартами США) після прийняття СФУ 131 "Розкриття інформації за сегментами підприємства та пов'язаної з нею інформації". Поява нового стандарту виконує завдання конвергенції щодо сегментній звітності різних національних моделей обліку.

Існує певна іронія в тому, що остаточна версія МСФЗ IFRS 8 має відмінності від СФУ 131. Зокрема, згідно СФУ 131 компанії з матричною структурою управління повинні визначати операційні сегменти на підставі продуктів і послуг, що не є обов'язковою вимогою стандарту IFRS 8. У європейському стандарті превалює управлінський підхід, при якому при розкритті сегмента більш важливою вважається інформація, пов'язана із зобов'язаннями сегмента. Нагадаємо, що основу матричної структури управління становить принцип подвійного підпорядкування виконавців:

o безпосередньому керівнику функціональної служби;

o керівнику проекту.

Принцип визначення операційних сегментів на підставі продуктів і послуг означає, що в основу побудови сегмента може бути взятий випуск схожих продуктів і послуг.

Мета МСФЗ, МСФЗ 8 "Операційні сегменти" виражена як "основний принцип" і полягає у розкритті інформації про підприємство, що відбиває характер і фінансові наслідки діяльності і економічного середовища, в якій воно здійснює свою діяльність.

Стандарт IFRS 8 поширюється як на окрему фінансову звітність підприємства, боргові або дольові інструменти якого обертаються на відкритому ринку, так і на консолідовану фінансову звітність групи, боргові або дольові інструменти якої обертаються на відкритому ринку.

Операційний сегмент-це компонент підприємства, задіяних у такій діяльності:

o від якої він може генерувати доходи та нести витрати;

o операційні результати якого регулярно розглядаються керівником підприємства;

o відносно якої є дискретна (розподілена на сегменти) фінансова інформація.

Керівництво підприємства регулярно знайомиться з операційними результатами і відповідає за операційні рішення, щоб прийняти рішення про ресурси, які мають бути розподілені на сегмент, і оцінити результати його діяльності.

Операційний сегмент може здійснювати такі види діяльності, які на даний момент не приносять доходу, наприклад операції по введенню в експлуатацію. Разом з тим не кожен вид діяльності може бути операційним сегментом, так, наприклад, до сегментів не відносяться відділи, чия діяльність носить побічний характер, також не є сегментом плани винагород по закінченні трудової діяльності.

Звітні сегменти повинні бути наслідком об'єднання двох або більше сегментів і перевищувати кількісні пороги.

Критеріями агрегування є наступні схожі економічні особливості:

o характер продуктів і послуг;

o характер процесів виробництва;

o тип клієнтів продуктів і послуг;

o методи, які використовуються для розподілу продукції;

o банківський сектор, страхування або комунальні підприємства.

Операційні сегменти повинні задовольняти будь-якому з наступних кількісних порогів:

o його заявлений дохід має складати 10 або більше відсотків сукупного доходу, внутрішнього і зовнішнього, всіх операційних сегментів;

o абсолютна сума заявленого доходу або збитку повинна складати 10 або більше відсотків суми, яка є більшою доходу або збитку за всіма незбитковий (збитковим) операційним сегментам;

o його активи складають 10 або більше відсотків сукупних активів усіх операційних сегментів.

Наявність хоча б одного вищеназваного порогу сегмента є підставою для виділення додаткового операційного сегмента. Застосування саме десятивідсоткового порогу сегмента пояснюється на основі дотримання принципу раціональності, тобто практичні міркування диктують, щоб інформація не була надмірно деталізована і разом з тим не було б невиправдано укрупнена.

Стандарт IFRS 8 містить правило щодо рівня суттєвості: "Якщо сукупний зовнішній заявлений дохід у сегментній звітності становить менш як 75 відсотків доходу підприємства, повинні бути виділені додаткові операційні сегменти як звітні сегменти (навіть якщо вони не задовольняють умовам десятивідсотковий порогів), поки принаймні 75 відсотків доходу підприємства не будуть припадати на звітні сегменти".

Розглянемо на прикладі порядок визначення операційних сегментів.

ПРИКЛАД 5.10

У виробничій компанії Sewing, що займається пошиттям чоловічих костюмів, існує ряд суміжних виробництв. Структура виробництва компанії представлена в табл. 5.30.

Таблиця 5.30

Структура виробництва компанії Sewing

Операційний сегмент

Частка виручки, %

1. Пошиття чоловічих костюмів

46

2. Логістика

3

3. Пошиття чоловічих головних уборів

20

4. Вивіз сміття

5

5. Поштові послуги

1

6. Діловодство

8

7. Складські послуги

7

8. Пошиття краваток

10

Разом:

100

Критеріями об'єднання, згідно стандарту, відповідають 1-й, 3-й і 8-й операційні сегменти з пошиття чоловічих костюмів, чоловічих головних уборів і чоловічих краваток у зв'язку зі схожістю виробничого процесу (критерій № 3). Відсоток виручки в сумі становитиме 76% (46 + 20 + 10). Даний операційний сегмент можна об'єднати під назвою "Пошиття чоловічого одягу". Рівень суттєвості понад 75% при цьому виконується. Додатково також можна об'єднати ще два сегмента: 2-й і 7-й (логістика та складські послуги) у зв'язку зі схожістю технологічного процесу (критерій № 3). В сумі виручка по цьому сегменту буде дорівнювати встановленим часом 10% (3 + 7).

Підприємство повинно представляти таку географічну інформацію:

o доходи від зовнішніх клієнтів, що відносяться на країну походження підприємства і відносяться на всі зарубіжні країни в цілому, з яких підприємство отримує доходи:

o довгострокові активи, крім фінансових інструментів, відстрочених податкових активів, активів планів винагород по закінченні трудової діяльності і прав, що виникають за договорами страхування, розташовані в країні походження підприємства розташовані у всіх зарубіжних країнах в цілому, в яких підприємство тримає активи.

Проілюструємо прикладом доцільність складання сегментній звітності і покажемо сегменти, які підлягають виділенню в звітності і вказати на критерії при визначенні звітних сегментів, що належать до різних закордонним компаніям.

ПРИКЛАД 5.11

Британська компанія Manufacture, чиї акції мають котирування, в 2011 р. придбала п'ять закордонних дочірніх компаній з метою управління виробництвом і підвищення їх рентабельності. Дані про частку виручки компаній у знову утворилася групі наведені в табл. 5.31.

Таблиця 5.31

Дані про структурі виторгу групи Manufacture

Найменування компанії

Місце знаходження компанії

Вид виробництва

Частка виручки, %

1. Головна організація Manufacture

Великобританія

Приладобудування

34

2. Дочірня організація Ship building

Норвегія

Будівництво кораблів

12

3. Дочірня організація Clothing

Іспанія

Виробництво одягу

8

4. Дочірня організація Furniture

Італія

Виробництво меблів

7

5. Дочірня організація Textile

Туреччина

Текстильне виробництво

15

6. Дочірня організація Machine

Франція

Машино будова

24

Разом:

100

1. Побудова сегментній звітності необхідно у відповідності з вимогами стандарту IFRS 8 для всіх компаній, чиї акції або боргові інструменти яких мають котирування, тому головна організація Manufacture повинна становити сегментну звітність.

При побудові сегментній звітності вирішуються наступні аналітичні завдання, результати яких згодом використовуються в управлінських цілях:

o дані сегментній звітності дозволяють приймати більш обгрунтовані рішення щодо компанії в цілому;

o сегментна звітність допомагає побачити групи товарів, робіт і послуг у розрізі основних географічних регіонів, в яких працює компанія;

o сегментна звітність дозволяє оцінити відмінності в рентабельності різних виробництв;

o сегментна звітність дає змогу виявити ризики і перспективи розвитку на майбутнє;

o сегментна звітність дозволяє визначити вплив суттєвих компонентів бізнесу на компанію в цілому.

2. Дочірні компанії Clothing (Іспанія) і Furniture (Італія) не відповідають умовам встановленого порогу, а саме у загальній виручці вони займають менше 10%. Так як всі види виробництв різні і не мають критеріїв для їх додаткового об'єднання, доцільно скласти сегменти, які можуть створюватися як з господарського, так і за територіальною ознакою. Мета створення групи - управління для підвищення рентабельності окремих виробництв, тому доцільно в назві сегментів залишити виробниче напрям.

Операційний сегмент приладобудування.

Операційний сегмент по машинобудуванню.

Операційний сегмент з кораблебудування.

Операційний сегмент з текстильного виробництва.

Необхідно по кожному сегменту визначити особа, відповідальна за прийняття операційних рішень, так як ця умова міститься в стандарті IFRS 8.

На рис. 5.10 представлений загальний алгоритм формування операційних сегментів підприємства.

Підприємство повинно розкривати у звітності наступну інформацію:

o оцінку прибутку і збитку;

o сукупні активи за кожним звітним сегментом;

o оцінку зобов'язань;

o доходи, отримані від зовнішніх клієнтів;

o доходи від операцій з іншими операційними сегментами того ж підприємства;

o процентний дохід;

o процентний витрата;

o знос та амортизацію;

o суттєві статті доходу та витрат, розкриваються у звітності;

o частку підприємства у прибутку або збитках асоційованих підприємств та спільну діяльність, облік яких ведеться за методом пайової участі;

o витрати або дохід з податку на прибуток;

o істотні негрошові статті, крім зносу та амортизації.

Рис. 5.10. Етапи виділення звітних сегментів

Якщо компанія отримує більше 10% виручки від одного клієнта, то така інформація повинна бути розкрита. У цьому випадку у звітності розкриваються наступні дані:

- загальна сума виручки, отримана від кожного такого клієнта;

найменування операційного сегмента, до якого відноситься ця виручка.

Цю вимогу введено стандартом IFRS 8 вперше, попередній стандарт такого вимоги не містив.

Якщо, але думку керівництва, інформація про операційному сегменті є корисною для користувача, така інформація може бути дозволена до включення навіть у тому випадку, якщо вона не задовольняє умовам 10%-ного порогу.

Дані про іншої діяльності, відображеної в сегментах, об'єднуються в статтю "Інші сегменти".

Якщо, на думку керівництва, інформація про сегментних грошових потоках містить конфіденційні дані і може бути використана на шкоду компанії, виділення таких сегментів може бути залишено на розсуд керівництва.

Якщо основна сума доходів сегмента припадає на відсотковий дохід, останній може включатися у звітність за вирахуванням процентних витрат, таким чином, у складі витрат можуть зазначатися такі статті:

o процентні витрати;

o амортизація;

o витрати з податку на прибуток;

o інші суттєві статті витрат.

Стандарт IFRS 8 не вимагає об'єднувати операційні сегменти, але вказує на те, що може існувати межа щодо кількості операційних сегментів. Стандарт пропонує встановити такий межа на рівні близько 10 сегментів. Збитки від знецінення, згідно з IAS 36 "Знецінення активів", повинні розкриватися в сегментній звітності.

Стандартом не передбачено перерахунок сегментних даних виходячи з облікових політик організацій, які застосовуються при складанні консолідованої звітності.

До складу інформації за сегментами повинні включатися:

- загальна інформація про критерії і характер діяльності сегментів;

- показники діяльності кожного сегмента за період;

- звірка даних за сегментами з сукупними показниками, їх причини розбіжностей;

- коментарі до використовуваних принципів підготовки даних;

- інформація про компанії в цілому.

Звітний сегмент, виділений в попередньому періоді, буде виділятися і в звітному періоді незалежно від відповідності кількісним критеріям, якщо він не втратив своєї значимості. Іншими словами, виділення сегментів має відображатися у звітності послідовно від одного звітного періоду до наступного.

Мінфіном Росії прийнято нове Положення з бухгалтерського обліку "Інформація по сегментам" ПБУ 12/2010, затверджене наказом Мінфіну Росії від 8 листопада 2010 року № 143н (далі - ПБО 12/2010), яке за визначенням наближене до редакції 2009 р. МСФЗ, МСФЗ 8 "Операційні сегменти". Розглянемо основні тенденції зміни в підході до поняття сегментній звітності в нових документах. Основною відмінністю старого і нового стандартів є інший підхід до визначення оцінки фінансових результатів операційних сегментів, що грунтуються на розв'язанні управлінських завдань. Основна мета попереднього стандарту ПБО 12/2000 - складання фінансових звітів. Згідно з вимогами нового стандарту інформація за сегментами видається на основі, відмінною від основ формування фінансових звітів, у ньому відсутні такі визначення, як "виручка сегмента", "прибуток або збиток сегмента", "зобов'язання сегмента" і "активи сегмента". Важливим нововведенням вважається також те, що, згідно з новим стандартом, не потрібно визначати "первинну" та "вторинну" основи формування сегментної звітності. Раніше сегмент визначався в якості звітного тільки в тому випадку, якщо більша частина його виручки була отримана від продажу зовнішнім клієнтам. Дана відмінність важливо, так як, згідно з IFRS 8, такий підхід може призвести до розкриття додаткових сегментів. У МБС IFRS 8, а також і в новому ПБО 12/2010 повністю відсутнє таке поняття, як "географічний сегмент". У МСФЗ розглядається такий критерій, як географічна область, ПБО - критерій "географічна область або регіон", але географічний сегмент за територіальним принципом, як це було раніше, не виділяється, тобто критерії агрегування територіальний принцип не потрапляє. При виділенні сегментів стандартами визначені кількісні пороги, які IFRS 8 та в ПБО 12/2010 збігаються, хоча в МБС одним процентних порогів є абсолютна сума заявленого в звітності прибутку або збитку, в той час, як в ПБО цей 10-процентний поріг сформульований як "фінансовий результат діяльності сегмента". Слід зазначити, що в російському ПБО сегментна звітність оформляється організаціями - емітентами публічно розміщених цінних паперів, у той час як в МБС уточнюється, що сегментна звітність складається як поодинокими, так і консолідованими підприємствами. Ця конкретика існувала в російському ПБО редакції 2000 р., але в новій редакції вона відсутня.

Вимоги до розкриття інформації

Згідно МБС IFRS 8 компанія повинна розкривати виручку для кожного звітного сегмента. Виручка сегмента від продажу зовнішнім клієнтам і його виручка від операцій з іншими сегментами повинні представлятися окремо.

До складу інформації за сегментами повинні включатися:

- загальна інформація про критерії і характер діяльності сегментів;

- показники діяльності кожного сегмента за період;

- звірка даних за сегментами з сукупними показниками, їх причини розбіжностей;

- коментарі до використовуваних принципів підготовки даних;

- інформація про компанії в цілому.

Звітний сегмент, виділений в попередньому періоді, буде виділятися і в звітному періоді незалежно від відповідності кількісним критеріям, якщо він не втратив своєї значимості. Іншими словами, виділення сегментів має відображатися у звітності послідовно від одного звітного періоду до наступного.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

МСФО (IFRS) 1 "Перше застосування МСФЗ"
Структура МСФЗ (IAS-IFRS)
МСФЗ (IFRS) 13 "Оцінка за справедливою вартістю"
МСФЗ (IFRS) 3 "Об'єднання підприємств"
МСФО (IAS) 17 "Оренда"
Космічний сегмент ССС
СТРУКТУРУВАННЯ МСФЗ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЇХ ПОБУДОВИ
АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЗА СЕГМЕНТАМИ
СИСТЕМА СТАНДАРТІВ GAAP І ПЕРСПЕКТИВИ УНІФІКАЦІЇ МСФЗ ТА GAAP
ІНШІ СТАНДАРТИ І ПОНЯТТЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ У ЗВІТНІСТЬ, СКЛАДЕНУ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ МСФЗ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси