Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Інформаційний консалтинг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економіко-математична модель створення та функціонування консультаційної фірми

При побудові економіко-математичної моделі діяльності консультаційної фірми основним (базовим) показником, що служить для подальшого розрахунку ціни на виконувані послуги і формування прибутку, є витрати або витрати від функціонування різних підрозділів консультаційної фірми, пов'язані з виконанням зазначених вище невиробничих функцій, так і всіх здійснюваних виробничих функцій.

Витрати, що включаються у собівартість послуг (робіт), визначаються у відповідності з діючим порядком ведення бухгалтерського обліку в Російській Федерації.

При плануванні, обліку і калькулюванні діяльності консультаційної фірми всі витрати слід класифікувати за такими групами:

1) загальні витрати при виконанні невиробничих функцій, в тому числі:

- прямі постійні витрати;

- непрямі витрати.

2) загальні витрати при виконанні окремої виробничої функції, в тому числі:

- прямі постійні витрати;

- непрямі витрати;

- змінні витрати.

Розглянемо загальні витрати при виконанні невиробничих функцій за період Т.

Прямі постійні витрати при виконанні невиробничих функцій (організаційно-управлінських та інформаційно-технологічних) - Інп за період Т поєднують такі складові:

- оплату праці адміністративного та обслуговуючого персоналу (включаючи податки);

- прямі матеріальні витрати, в тому числі: амортизацію основних засобів, пов'язаних з виконанням невиробничих функцій; інші прямі витрати, у тому числі витрати по роботах, виконуваних сторонніми організаціями.

Непрямі витрати при виконанні невиробничих функцій (організаційно-управлінських та інформаційно-технологічних) - за пері°Д Т, включають витрати на орендну плату приміщень, витрати на електроенергію, абонентську плату за телефон, опалення і т. д.

При бюджетному фінансуванні робіт консультаційної служби, пов'язаних з виконанням невиробничих функцій (організаційно-управлінських та інформаційно-технологічних), загальні витрати компенсуються обсягом цього фінансування (Вн) за період Т.

Таким чином, загальні витрати при виконанні невиробничих функцій за період Т (Ів) можна представити у вигляді

Розглянемо загальні витрати при виконанні окремої виробничої функції.

Прямі постійні витрати при виконанні окремої виробничої функції (Ірп) за період Т включають:

- витрати на оплату праці постійних консультантів і фахівців, які виконують конкретну виробничу функцію (наприклад, працівників відповідних виробничих підрозділів), включаючи податки (Зр);

- прямі матеріальні витрати при виконанні даної виробничої функції (витрати на придбання навчально-наочних посібників, витратного матеріалу тощо) - Мр;

- амортизацію основних засобів, пов'язаних з виконанням виробничої функції (Ар);

- інші прямі витрати, у тому числі витрати по роботах, виконуваних сторонніми організаціями та пов'язаним з виконанням даної виробничої функції (Бр).

Виходячи з цього, прямі постійні витрати при виконанні окремої виробничої функції за період Т визначаються наступним чином:

Непрямі витрати при виконанні окремої виробничої функції (Ірк) за період Т включають: додаткові витрати на орендну плату приміщень та оплату комунальних платежів, витрати на електроенергію, абонентську плату за телефон, опалення і т. д., пов'язані з виконанням даної виробничою функцією.

Під змінними витратами при виконанні окремої виробничої функції розуміються витрати, загальна величина яких змінюється прямо пропорційно зміні кількості надаваних послуг. У змінні витрати входять:

- витрати на оплату праці залученого персоналу, у складі якого наукові співробітники, викладачі, що працюють відрядно, включаючи відрахування на громадські фонди на соціальні потреби;

- витрати, які включають в себе: витрати на поїздки, харчування та проживання консультантів чи фахівців, задіяних у виконанні конкретної послуги, використання транспорту під час виконання завдання, а також організовані консультантами або фахівцями спеціальні послуги (наприклад, тестування, обчислення, закупівля спеціального обладнання, креслення, копіювання документації, далекий зв'язок, доставка документів тощо).

До суми загальних витрат на виконання окремої виробничої функції необхідно додати частину загальних витрат на виконання невиробничих функцій, пропорційну відношенню фонду заробітної плати даної виробничої функції, віднесеного до загальних витрат на оплату праці. Для цього розраховується коефіцієнт (**) віднесення витрат при виконанні невиробничих функцій:

де 3F-витрати на оплату праці постійних консультантів і фахівців, які виконують конкретну виробничу функцію;

Зек, Зпк, 3ок 3^- витрати на оплату праці постійних консультантів і фахівців, які виконують відповідно: експертне консультування, процесне консультирован ire, навчальне консультування та функції спеціального обслуговування.

Таким чином, загальні витрати при виконанні окремої виробничої функції за період Т можна представити у вигляді:

Аналіз постійних і перемінних витрат показує шляхи зниження витрат і, відповідно, зменшення величини собівартості виконуваних послуг. Так, загальні змінні витрати 1р при виконанні окремої виробничої функції за деякий період Т залежать від багатьох факторів: середній час обслуговування однієї заявки - часу виконання послуги (ту); середньої кількості залучених спеціалістів для реалізації поданої заявки (п^,); витрат на середню оплату праці (за одну годину) залученого фахівця (Зрп); змінних витрат при виконанні однієї послуги (1^,) та кількості виконаних послуг за цей період (2^). Звідси можна розрахувати загальні змінні витрати (1Р) наступним чином:

Середня кількість залучених спеціалістів для виконання однієї послуги залежить від середнього часу обслуговування однієї заявки - ти і середнього робочого часу роботи одного фахівця - мс. Цей показник розраховується наступним чином:

З використанням виразу (4.5) і (4.6) загальні сукупні витрати можуть бути розкладені за окремими елементами:

Постійні і змінні витрати, вироблені консультаційною службою, з розрахунку на одну виконану послугу визначаються як питомі постійні і змінні витрати, які відповідно дорівнюють:

Залежність постійних і змінних витрат і їх питомих величин від обсягів виробництва, тобто кількості виконаних заявок, в графічному вигляді виглядає наступним чином (рис. 4.1):

Динаміка постійних і змінних витрат (а) та їх питомих значень (б)

Рис. 4.1. Динаміка постійних і змінних витрат (а) та їх питомих значень (б)

Як видно з графіків, представлених вище, постійні витрати володіють істотною особливістю, яка полягає в тому, що в загальному вони не змінюються із зміною кількості надаваних послуг (а), а питомі величини знижуються при зростанні кількості надаваних послуг (б).

Загальні змінні витрати збільшуються при підвищенні кількості надаваних послуг (а), а питомі змінні витрати постійні і на графіку (б) представлені прямою лінією.

Отримані вище вирази показують, що прибуток консультаційної фірми пропорційна кількості виконаних заявок від споживачів послуг на платній основі. Таким чином, підвищення прибутку консультаційної служби при обмеженій вартості обслуговування однієї заявки і постійною величиною витрат можливе за рахунок збільшення кількості виконаних заявок на платній основі.

На базі постатейно врахованих витрат розраховується середня собівартість однієї виробничої послуги:

Загальна сукупна прибуток, що отримується від діяльності консультаційної служби, згідно з (4.1) дорівнює сумі значень прибутку, одержуваної з кожної з чотирьох виробничих функцій:

Прибуток, що отримується при виконанні окремої виробничої функції за період Т залежить від виручки при наданні платних послуг (Рдщ), яка визначається встановленою ціною обслуговування заявки (розцінки на послугу) - Ц*і і кількістю виконаних послуг за цей період на платній основі-

Загальна виручка (сукупний дохід) при виконанні окремої виробничої функції за період Т з урахуванням бюджетних або інших зовнішніх коштів, отриманих за виконання державних чи інших замовлень на надання товаровиробникам безкоштовних послуг (В*') за період Т, відповідно дорівнює:

Ціна обслуговування заявки (розцінка на послугу) встановлюється на основі розрахункової ціни, попередньо визначеною за середніми показниками системи обслуговування. Так, розрахункова ціна обслуговування заявки - ціна послуги (Црри) - обчислюється виходячи з балансу прибутків, які розраховуються, з одного боку, на підставі прийнятої норми рентабельності для даної виробничої функції (РРд)) а з іншого - на базі сукупного доходу (Ррп) наступним чином:

де Нр - норма рентабельності для даної виробничої функції, %. Звідки

З останнього рівності знаходиться розрахункова ціна обслуговування однієї заявки - ціна послуги:

або з урахуванням середньої собівартості одного послуги згідно з формулою (4.11):

За критерій ефективної діяльності консультаційної служби при виконанні окремої виробничої функції за період Т можна взяти максимізацію прибутку, безпосередньо залежить від встановленої ціни послуги (ЦРу). Остання, з одного боку, повинна бути не менше розрахункової ціни обслуговування заявки за одиницю часу (Црри) і повинна прагнути до підвищення, а з іншого - повинна обмежуватися величиною платоспроможності споживачів послуг (Цпс):

З урахуванням зазначеного обмеження ціна послуги встановлюється виходячи з наступного виразу:

Величину прибутку в результаті виконання окремої виробничої функції за період Т можна розрахувати наступним чином:

Як видно з цієї формули, величина прибутку при наданні послуг залежить від встановленої ціни послуги, від витрат і кількості послуг, виконаних на платній основі

Отримані вирази дозволяють розробити стратегію діяльності консультаційної служби при виконанні кожної виробничої функції в реальних умовах поведінки споживачів послуг і конкуруючих організацій, що надають послуги подібного характеру.

Так, при відсутності конкуренції вартість обслуговування заявки за одиницю часу згідно з висунутою критерієм необхідно збільшувати і встановлювати її в межах величини платоспроможного попиту з боку споживача.

В умовах конкуренції з боку організацій, що надають консультаційні послуги, вартість обслуговування заявки за одиницю часу доцільно зменшувати, але до рівня межі, розрахованого за формулою (4.20).

Виходячи з формули (4.23), можна визначити обмеження на постійні і змінні витрати (загальні сукупні витрати) при завданні планової норми прибутку (Ррп) в процесі надання послуг за період Т:

Використовуючи отриманий вираз, можна розподілити планові витрати на виконання різних робіт, пов'язаних із здійсненням виробничих, а також невиробничих функцій (організаційно-управлінських та інформаційно-технологічних) консультаційної служби з наданням безкоштовних послуг.

На підставі виразу (4.23) можна розрахувати також необхідну кількість послуг, що виконуються на платній основі {"^лл п)1 для отримання запланованого прибутку (Р^д) за період Т при умові завдання кількості послуг, що виконуються безкоштовно ^Б)наступним чином:

В процесі управління фінансово-господарською діяльністю консультаційної служби необхідно визначити мінімальну кількість виконаних послуг на платній основі {2>лл т;п) за період Т, при якому всі витрати будуть окупатися за рахунок виручки, а прибуток буде дорівнювати нулю (Рр0 = 0). В економічній практиці даний показник називається точкою беззбитковості, яка обчислюється при подставлении у формулу (4.25) значення прибутку рівного нулю:

Залежність "витрати - кількість надаваних послуг - прибуток" може бути представлена у вигляді графіка (рис. 4.2).

Графік залежності

Рис. 4.2. Графік залежності "витрати - кількість послуг - прибуток"

Практичне значення точки беззбитковості полягає в тому, що, як це видно на графіку, вона є межею, відповідним кількістю надаваних послуг, нижче якого діяльність консультаційної служби стає збитковою з даного виду послуг.

При кожній зміні кількості наданих послуг на одиницю величина виручки буде змінюватися на величину маржинального прибутку.

Знаючи прибуток, одержувану консультаційної служби від своєї діяльності за період Т, і визначивши норматив відрахувань від прибутку, можна вирахувати чистий прибуток. При розподілі чистого прибутку частину її можна запланувати на інвестування розвитку потенціалу консультаційної служби, іншу частину спрямувати на соціальну підтримку.

Виходячи з того, що число заявок, що поступають в консультаційну службу є випадковою подією, розрахунок планових показників діяльності консультаційної служби доцільно здійснювати за моделями системи масового обслуговування, яка досить добре описана в математиці. В останньому випадку ймовірність надходження певного числа заявок (т) можна визначити виходячи із закону розподілу імовірностей дискретних подій на якому-небудь інтервалі (в даному випадку часовому інтервалі Т) - закону Пуассона:

де Р - ш) - ймовірність того, що за період Т в консультаційну службу надійде ш заявок;

X - інтенсивність потоку, тобто кількість заявок, що надходять в консультаційну службу в одиницю часу.

Величина (ЛТ) являє собою середнє число заявок, що надійшли в консультаційну службу за період Т, і дорівнює 5£^.

Вираз (4.27) дозволяє оцінити ймовірність настання події, що полягає в отриманні заданої прибутку, шляхом підстановки в формулу (4.27) замість дп значення ^ПЛ тт ' Розрахованого за формулою (4.26).

Крім того, можливо оцінити мінімальну кількість виконаних заявок при довірчому рівні імовірності надходження необхідної кількості заявок, наприклад Рдов = 0,95. У цьому випадку мінімальна кількість виконаних заявок при довірчому рівні ймовірності (2д0В д£п) знаходиться з наступного виразу:

Для визначення величини можливих або планових витрат у формулу (4.24) замість ZnJ] необхідно підставити знайдені значення . або Znrio . .

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Економіко-математична модель міжгалузевого балансу
Класифікація економіко-математичних методів і моделей
Економіко-математичні методи і моделі
Оптимізаційні економіко-математичні моделі
Загальні методологічні основи побудови та принципи проектування консультаційної фірми
Етапи економіко-математичного моделювання
Традиції російської економіко-математичної школи у радянський період
Ресурси та джерела фінансування консультаційної фірми
Кредитна система соціалістичного типу. Етапи її створення та особливості функціонування
ФІРМА ЯК РИНКОВИЙ АГЕНТ МІКРОЕКОНОМІКИ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси