Меню
Головна
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Грошова реформа 1947 р

Серйозним випробуванням для грошового обігу з'явилася Велика Вітчизняна війна 1941 1945 рр. До рє кінця грошова маса в обігу збільшилася в порівнянні з 1941 р. у 4 рази [7, с. 168]. Зростання грошової маси в обігу при одночасному скороченні фізичного обсягу роздрібного товарообороту привів до значного підвищення цін та зниження купівельної спроможності рубля. У 1943 р. ціни на міських колгоспних ринках перевищували довоєнні майже в 17 разів [2, с. 291]. Для ліквідації наслідків війни в галузі грошового обігу було вирішено провести грошову реформу і перехід до вільної торгівлі за єдиними цінами. Економічні передумови для реалізації такої реформи та скасування карткової системи постачання населення сформувалися до кінця 1947 р. Вона була проведена наступним чином:

o по-перше, протягом кількох днів було здійснено обмін перебувають в обігу старих грошей па нові за курсом 10:1;

o по-друге, в ощадних касах і Державному банку СРСР була проведена переоцінка залишків вкладів та поточних рахунків. Остання здійснювалася на більш пільгових умовах, ніж обмін готівкових грошей. Так, внески до 3000 руб. (на їх частку припадало до 80%) не переоцінювалися, т. е. за 1 крб. старих грошей вкладник отримував 1 крб. нових. Якщо сума вкладу перевищувала цю цифру, то перші 3000 крб. переоцінювалися карбованець за карбованець, а сума від 3000 до 10 000 руб. за наступним співвідношенням: за 3 крб. старих грошей 2 руб. нових. Сума вкладу, що перевищує 10 000 руб., зменшувалася наполовину. Такий пільговий порядок переоцінки вкладів населення давав позитивний ефект для стимулювання заощаджень населення в ощадних касах;

o по-третє, були переоцінені грошові кошти, що знаходяться на розрахункових і поточних рахунках кооперативних підприємств і організацій. Переоцінка засобів здійснювалася із співвідношення 5:4, тобто за 5 крб. старих грошей давали 4 крб. нових;

o по-четверте, уряд здійснювало конверсію всіх державних позик, випущених до 1947 р. Облігації всіх старих позик були обмінені па облігації нового конверсійного Державного 2%-ї позики 1948 р. за курсом 3:1. Виняток становили облігації вільно звертається Державної внутрішньої виграшної позики 1938 р. Їх обмін проводився у співвідношенні 5:1. Облігації цієї позики вільно купувалися і продавалися державою населенню, для якого вони були і засобом заощадження, та засобом накопичення. Облігації позики 1947 р. не підлягали переоцінці.

Основна частина державного боргу утворилася в роки війни, коли купівельна здатність рубля була дуже низькою. Тому конверсія позик звільняла бюджет від обтяжливих витрат з погашення боргу, але робитися це вже повинно було пів нецінні рублями.

Таким чином, планова, централізована система управління народним господарством СРСР зумовила особливий характер проведення грошової реформи 1947 р. та її соціально-економічні наслідки. За термінами і методами проведення вона принципово відрізнялася від грошових реформ, здійснених в ряді капіталістичних країн після Другої світової війни. Формуючи в плановому порядку складові елементи товарно-грошового обігу (величину грошової маси в обігу, обсяг роздрібного товарообігу, рівень товарних цін) радянський уряд зуміло після руйнівної війни в короткий термін зміцнити грошовий обіг у країні, скоротити в 13,5 рази [7, с. 174] масу грошей в обігу і підвищити купівельну спроможність рубля. У I кварталі 1948 р. вона була на 41% вище, ніж в I кварталі 1947 р. [7, с. 174]. Стало можливим перейти до відкритої роздрібної торгівлі за єдиними цінами. Загальний виграш населення від зниження цін склав у 1948 р. 8,6 млрд руб. [7, с. 174].

Основний тягар витрат, пов'язаних з проведенням грошової реформи, держава взяла на себе. Величини заробітної плати робітників і службовців, грошових доходів колгоспників та інших трудових доходів не змінилися. Після реформи всі доходи виплачували населенню новими грошима в колишніх розмірах. Грошова реформа 1947 р. не змінила основ існуючої в країні грошової системи. Стало іншим лише назва грошової одиниці. Банківські квитки почали випускатися не в червінцях, а в рублях. Казначейські білети випускалися номіналом 1; 3; 5 руб., а банківські білети номіналом 10; 25; 50 і 100 крб. Реформа не внесла змін у механізм та організацію емісійного регулювання.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Грошова реформа С. Ю. Вітте
Грошові реформи
Грошова реформа Петра I.
Грошова реформа Е. Ф. єгора канкріна
Гроші та грошові реформи (IX-XVIII ст.)
Грошова реформа 1922-1924 рр.
Грошова реформа - введення нової грошової одиниці
Військова реформа
Реформи державного управління в історії Росії. Закономірності і особливості модернізації суспільства
Франция в 1917-1947 рр ..
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси