Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Теорія комунікації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Взаимовосприятие людьми один одного в процесі міжособистісної комунікації

Для розуміння подальшого матеріалу вважаємо за доцільне ознайомити читачів з ключовими поняттями і визначеннями.

Сприйняття - психічний пізнавальний процес, що полягає у цілісному відображенні в психіці людини безпосередньо впливають на його органи почуттів речей, предметів, явищ у цілому, а не окремих їх сторін і якостей, як при відчутті.

Перцепція соціальна - сприйняття, вивчення, розуміння й оцінка людьми соціальних об'єктів (інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот тощо); процес формування в суспільній та індивідуальній свідомості образів соціальних об'єктів як результат сприйняття, пізнання і розуміння людьми один одного.

Сприйняття людини людиною в процесі міжособистісної комунікації засноване на законах соціальної перцепції і включає в себе сприйняття, розуміння і оцінку людьми один одного, що дозволяє сформувати адекватний образ співрозмовника і вибрати відповідний стиль спілкування і взаємодії. В цілому в ході соціальної перцепції здійснюється емоційна оцінка іншого, спроба зрозуміти причини її вчинків і прогнозувати його поведінку. Сприйняття і розуміння партнера може бути ускладнене тим фактором, що співрозмовник часто не є пасивним, а може сам впливати на комунікатора, прагнучи створити позитивне враження.

В процесі спілкування відбувається "пізнання іншої людини" (А. А. Бодалев). Під цим мається на увазі сприйняття не тільки фізичних характеристик об'єкта, але і його поведінкових характеристик, формування уявлення про його наміри, думки, здібності, емоції, установки та ін. На основі зовнішньої сторони поведінки співрозмовники як би "читають" іншої людини, розшифровують значення його зовнішніх даних, від міри "прочитання" іншої людини залежить успіх взаємодії з ним.

Оскільки міжособистісне сприйняття є однією з сторін спілкування, особливу роль відіграють очікування, бажання, наміри, минулий досвід людини як особливі складові тієї або іншої життєвої ситуації. Все це необхідно враховувати, коли пізнання іншої людини розглядається як основа не тільки для розуміння партнера, але і для встановлення з ним узгоджених дій. У ході пізнання іншої людини одночасно вирішується цілий ряд завдань: емоційна оцінка партнера по спілкуванню, спроба зрозуміти сукупність його вчинків, і заснована на цьому стратегія зміни її поведінки і, відповідно, побудова власної стратегії. При побудові власної стратегії взаємодії комунікатору необхідно приймати до уваги не тільки потреби, мотиви, установки співрозмовника, але і враховувати те, як він розуміє потреби, мотиви і установки комунікатора [49, с. 121]. Знання механізмів процесу сприйняття і розуміння іншої людини (ідентифікація, каузальний атрибуція, рефлексія, емпатія, зворотний зв'язок і ін.) допомагає зрозуміти, яким чином суб'єкти спілкування пропускають часом очевидні сигнали спотворення інформації в процесі комунікації. Розглянемо дані механізми.

Ідентифікація - процес неусвідомлюваного ототожнення суб'єктом себе з іншим людиною (групою людей, чином), коли припущення про внутрішній стан співрозмовника будується на основі спроби поставити себе на його місце.

Емпатія (від грец. empatheia - "співпереживання") - якість особистості, її здатність проникати з допомогою почуттів у душевні переживання інших людей, співчувати їм, розділяти їх переживання, це емоційний відгук.

Рефлексія - внутрішня психічна діяльність людини, спрямована на осмислення своїх власних дій і станів; самопізнання людиною свого духовного світу; усвідомлення людиною того, як він сприймається партнером по спілкуванню.

Зворотній зв'язок - ґрунтується на відповідних реакціях партнера по спілкуванню.

Зворотна афферентация - процес корекції поведінки на основі одержуваної мозком інформації ззовні про результати протікає діяльності.

Каузальний атрибуція - причинне пояснення вчинків іншої людини, коли інформація про ці причини відсутня. Здійснюється найчастіше неусвідомлено, або на основі ідентифікації, або шляхом віднесення партнера по спілкуванню до певної категорії осіб, у відношенні якої вироблені деякі стереотипні уявлення.

Р. Келлі виділяє три типи атрибуції: 1) особистісну, 2) стимульную, 3) обстоятельственную. Вченими було виявлено [5, с. 124], що спостерігач частіше використовує особистісну атрибуцію, а учасник частіше пояснює відбувається обставинами.

"Зміст міжособистісного сприйняття залежить від характеристик як суб'єкта, так і об'єкта сприйняття тому, що вони включені в певну взаємодію, що має дві сторони: оцінювання один одного і зміна якихось характеристик один одного завдяки самому факту своєї присутності" [5, с. 124]. Як суб'єкт, так і об'єкт соціального сприйняття впливають один на одного, як правило, прагнучи при цьому справити позитивне враження, що особливо важливо враховувати в умовах нещирого ділового спілкування. Тут необхідно додати, що в процесі взаємодії вирішується також і ряд комунікативних завдань: відбувається процес обміну інформацією, уточнення непрояснених даних, що дозволяє отримати більш точну характеристику об'єкта сприйняття.

На процес розуміння людини людиною великий вплив роблять також деякі спотворення уявлення про іншу людину. Це ефекти першого враження (установки), ореолу, первинності і новизни, стереотипізації. Наявність даних ефектів особливо важливо враховувати в умовах нещирого переконуючого впливу.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

МІЖОСОБИСТІСНІ КОМУНІКАЦІЇ
Типи міжособистісних комунікації
МІЖОСОБИСТІСНІ І МІЖГРУПОВІ ПРОЦЕСИ
Невербальні комунікації: "Коли очі говорять одне, а мова - інше, мудрий повірить першому"
Комунікативні бар'єри в міжособистісних комунікаціях
Комунікативні бар'єри в міжособистісних комунікаціях
Особливості сприйняття людьми один одного
Міжособистісні комунікації. Перешкоди
Професійні комунікації
Психологічні особливості міжособистісних комунікацій
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси