Меню
Головна
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інструменти грошово-кредитної політики

Центральний банк може впливати на обсяг пропозиції грошей з допомогою зміни величин або грошової бази, або грошового мультиплікатора. Легше керованої для ЦБ є грошова база. Інструменти грошово-кредитної політики якраз і застосовуються для впливу на зазначені параметри. При всіх відмінностях у механізмі даної політики в окремих країнах існує загальноприйнятий інструментарій, який використовується центральними банками.

Операції на відкритому ринку

Останні являють собою купівлю-продаж цінних паперів держави у комерційних банків і економічних агентів. Ці операції змінюють безпосередньо грошову базу. Так, якщо ЦБ купує цінні папери, то він переводить гроші на рахунку КБ, тобто збільшує депозити системи комерційних банків. По системі Т-рахунків це буде виглядати так, як представлено в табл. 2.5. Подальше використання депозитів комерційними банками для видачі позик призведе до зростання і грошової маси.

Таблиця 2.5. Зростання грошової бази при купівлі центральним банком державних цінних паперів у комерційних банків

Балансовий звіт ЦБ

Балансовий звіт системи КБ

активи, у.е.

пасиви, у.е.

активи, у.е.

пасиви, у.е.

Цінні папери держави +100

Депозити КБ в ЦБ + 100

Резерви КБ в ЦБ + 100

Депозити + 100

Зворотна ситуація виникне при продажу центральним банком цінних паперів держави комерційним банкам.

У разі купівлі цінних паперів у економічних агентів центральний банк збільшує готівка, що знаходиться в їх розпорядженні. В потенціалі це також створює можливості для зростання грошової маси, якщо частина або всі отримані кошти ці агенти розмістять в комерційних банках.

Кредитування комерційних банків центральним банком (рефінансування)

Якщо у комерційного банку утворюється нестачу резервів, наприклад при різких вилучення готівкових грошей вкладниками, то він може звернутися в центральний банк з проханням надати кредит. Існують різні форми кредитування КБ з боку ЦБ, які більш докладно розглядаються в гол. 11, однак у всіх випадках це веде до зміни грошової бази. Відбуваються при цьому зміни балансів відображені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Зростання грошової бази при наданні кредиту комерційних банків з боку центрального банку

Балансовий звіт ЦБ

Балансовий звіт системи КБ

активи, у.е.

пасиви. у.е.

активи, у.е.

пасиви, у.е.

Позики

банкам + 100

Депозити КБ в ЦБ + 100

Резерви КБ в ЦБ + 100

Позики, отримані у ЦБ +" 100

Якщо центральний банк зменшує ставку позичкового відсотка, яка називається при наданні кредиту у формі переобліку векселів обліковою ставкою, а прямих кредитів - ставкою рефінансування, то це збільшує можливості отримання кредитів комерційними банками і розширює грошову базу.

Валютні інтервенції

На грошову базу пряме вплив мають валютні інтервенції, під якими розуміють операції центрального банку з купівлі-продажу іноземної валюти па національному ринку. Так, якщо центральний банк продає на ринку іноземну валюту комерційним банкам, то це, з одного боку, підвищує курс національної валюти, а з іншого - зменшує грошову базу (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Зменшення грошової бази при продажу центральним банком іноземної валюти

Балансовий звіт ЦБ

Балансовий звіт системи КБ

активи, у.е.

пасиви, у.е.

активи, у.е.

пасиви, у.е.

Іноземна валюта - 100

Депозити КБ в ЦБ - 100

Резерви КБ в ЦБ - 100 Іноземна ват юта + 100

-

Кредитування центральним банком уряду

При прямому кредитуванні центральний банк надає позики уряду, наприклад, при нестачі в останнього коштів для фінансування запланованих витрат. Таке фінансування розглядається зазвичай як вимушене. Це відбувається, якщо в уряду не залишається ніяких інших можливостей збільшення своїх доходів, наприклад, шляхом збільшення збору податків. Непряма форма кредитування виражається в тому, що уряд змушує центральний банк купувати державні цінні папери не на відкритому ринку, а безпосередньо у міністерства фінансів.

В обох випадках збільшуються депозити уряду в центральному банку. Одержувачі урядових коштів мають можливість всі або частина з них розміщувати в комерційних банках, що служить основою процесу мультиплікації.

Вплив на величину грошового мультиплікатора і коефіцієнт переведення

Найбільш відомий спосіб такого впливу - встановлення центральним банком нормативів обов'язкового резервування. Якщо цей норматив становить по якому-небудь виду депозитів 20%, то це означає, що комерційний банк зобов'язаний автоматично переводити на резервні рахунки в центральному банку 20% суми отриманих коштів. Збільшення нормативу обов'язкового резервування призводить до зростання коефіцієнта резервування, грошового мультиплікатора і грошової маси.

Контроль центрального банку за коефіцієнтом переведення носить непрямий характер, результат якого полягає в підвищенні довіри економічних агентів до кредитних інститутів. При зниженні такої довіри може початися процес масового вилучення вкладів, банкрутства комерційних банків і зменшення грошового мультиплікатора і грошової маси.

Реальний обсяг пропозиції грошей графічно можна представити у вигляді лінії М(рис. 2.10). Цей графік показує, що обсяг реального пропозиції грошей в економіці не залежить (в першому наближенні) від реальної ставки відсотка, а визначається факторами, які впливають на номінальний обсяг, а також рівнем цін.

Графічне представлення реального обсягу пропозиції грошей

Рис. 2.10. Графічне представлення реального обсягу пропозиції грошей

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Інструменти та методи грошово-кредитної політики
Інструменти грошово-кредитної політики ЄЦБ
Цілі та інструменти грошово-кредитної політики
Кредитно-грошова політика в моделі IS-LM та її вплив на короткострокова рівновага
Грошово-кредитна політика Російської Федерації
Інструменти грошово-кредитної політики Банку Росії
Грошовий ринок та грошово-кредитна політика
Грошово-кредитна політика
Грошовий ринок та грошово-кредитна політика
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси