Меню
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Конкурентоспроможність товарів і послуг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інноваційна діяльність як фактор новизни

Зарубіжна практика показує, що організація, яка випускає протягом п'яти років одну і ту ж продукцію і не подготовившаяся до переходу на виробництво продукції "споживчої новизни", втрачає конкурентоспроможність. Фірми США отримують 30-50% прибутків за рахунок товарів-новинок.

Президент американського Товариства з контролю якості Д. Харрінгтон зазначав: "Оновлення продукції - основне поле битв на світовому ринку, і ціна програшу в цій боротьбі - економічна катастрофа".

Необхідною умовою випередження конкурентів є скорочення періоду проектування нового товару. Затримка з виходом на конкурентний ринок деколи навіть на кілька місяців дає можливість конкуренту "зняти вершки" і знизити затримався підприємству розрахункову прибуток на 30-40%.

В застійний період проблема оперативного оновлення асортименту товарів народного споживання не вирішувалася не тільки з-за відсутності конкуренції на внутрішньому ринку, але і з-за порочної ідеї, взятої на озброєння конструкторськими бюро, - ідеї "гонки за лідером". Конструктор, створюючи нову техніку, мав в якості зразка "кращий світовий аналог". У кращому випадку він домагався в новому товарі характеристик аналога. Але коли виріб ставилося на серійне виробництво, воно вже було морально застарілої "новинкою". Треба також врахувати, що зразки "кращих зарубіжних товарів" часто закуповувалися у зарубіжних же магазинах, до того ж з-за відсутності необхідних валютних коштів купувалися товари не самої нової конструкції. Так що зарубіжний аналог часто не відображав перспективний технічний рівень.

Вище зазначалося, що Росія тримає світову першість у виробництві військової техніки, а також ряду товарів і послуг виробничого призначення. Але хотілося б відзначити діяльність ряду виробників товарів народного споживання, які в своїй інноваційній політиці працюють на випередження.

Так, за заявою президента вітчизняної косметичної компанії "Фаберлік" [138], її фахівці працюють над тим, що зроблять закордонні конкуренти ("Крістіан Діор", "Нівея", "Ейвон", "Оріфлейм") в наступному році. Якщо і є у цієї компанії запізнення, то не трирічне, як раніше, а піврічне. На думку її головного косметолога, сьогодні наукові розробки в області косметології в Росії не відстають від передових західних, а в дечому навіть випереджають їх. Однак закордонні компанії часто швидше наших впроваджують ці технології у виробництво. Конкуренція як робить ринок косметичних засобів все більш схожим на ринок високих технологій: відкриття відбуваються з неймовірною частотою, а термін життя новинок стає все коротшим. Щоб встигати за лідером, вітчизняним компаніям потрібно не тільки володіти патентами, але і мати власну наукову базу з підготовленими кадрами.

Цілий ряд західних косметичних компаній, маючи свою науково-дослідну базу, також тісно співпрацюють з спеціалізованими лабораторіями (їх налічується у світі близько чотирьох десятків), у яких замовляють або купують готові розробки. Серед російських фірм адепт такого підходу - російський концерн "Калина". "Фаберлік" теж співпрацює з кількома лабораторіями, зокрема з чотирма контрагентами по розробкам в Італії, Німеччині, Франції, Швейцарії. Крім того, "Фаберлік" тісно співпрацює з лабораторіями молекулярної біології РАН. Як заявив президент компанії, при фабриці в підмосковній Балашисі намічається створення власного клініко-біологічного блоку, куди прийдуть співробітники з лабораторії РАН.

Витрати на галузеву науку - серйозний внесок у конкурентоспроможність. Так, у вартості американської машини витрати на науку становлять 4,2%, німецької та французької - але 3,5%, японської - 3%, російської - менше 1%.

Обсяги фінансування етапів дослідження і проектування на російських підприємствах нижче, ніж у аналогічних закордонних фірмах. Для порівняння в якості прикладу можна привести фірму "Ерікссон" ("Ericsson") (Швеція). Незважаючи на те що на початку 1990-х рр. вона зазнала істотне падіння продажів, її новий президент Л. Рамквист збільшив витрати на дослідження і розроблення до 16% обсягу продажів на рік (!). що втричі перевищило аналогічний відсоток по галузях. У результаті через три роки у фірми значно зріс обсяг реалізації порівняно з попереднім, і вона завоювала 40% світового ринку по продажу пристроїв мобільного зв'язку і аналогової 60% - за пристроїв цифрового зв'язку. І сьогодні Ерікссон витрачає на дослідження та розробку понад 20% обсягу продажів у рік.

Формування споживчої новизни товару починається на етапі наукового аналізу доробку - патентних документів, наукових статей, тобто інформації про завтрашні товари. Підрахунки західних експертів, проведені ще в 1980-х роках, показали, що затримка в отриманні патентної інформації на один день обходиться такій фірмі, як "Дженерал електрик", в 1 млн дол. Епо ще раз підкреслює основний принцип конкурентної боротьби - висока швидкість процесів розробки і виведення товару на ринок.

Джерелом нових ідей є не тільки досягнення вчених і винахідників, але і глибоке вивчення потреб ринку. Невипадково від 20 до 40% ідей виникають в службах маркетингу.

На підвищення темпів освоєння нової продукції спрямовані ліцензійні стратегії, які забезпечують доступ до знань". Мова йде про купівлю ліцензій на використання ноу-хау, технічну документацію, обладнання, матеріали. Ліцензії західних компаній в свій час (в 1950-1960-і рр..) були одним з "будівельних матеріалів" японського економічного дива. З метою економії колосальних коштів на дорогі дослідження і дослідно-конструкторські роботи, які тим часом велися в розвинених країнах, японці в післявоєнний період закуповували щороку понад 1,5 тис. ліцензій західних компаній.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Інноваційна діяльність на стадії попередження та профілактики кризи
Державний вплив на інноваційну діяльність
Характерні особливості проектно-інноваційної консультаційної діяльності
Стабільність новизни
Споживча новизна
Інноваційна діяльність
Фінансування інноваційної діяльності
Програми в інноваційній діяльності
Інтеграція в інноваційній діяльності
Організація інноваційної діяльності
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси