Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція I. Загальна частина

Лекція 1. Адміністративна відповідальність та публічне примус

В результаті вивчення даного розділу студент повинен:

o знати основні теоретичні постулати адміністративної відповідальності, в тому числі поняття, визначення й дефініції;

o вміти відмежовувати заходи адміністративної відповідальності, встановлені Купап, від інших заходів публічного примусу;

o володіти понятійним апаратом, встановленим Загальної частини Кпап.

Поняття та призначення адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність встановлює заходи фізичного і морального примусу, що застосовуються до особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення, що обмежують особисті майнові права порушника, або його публічні права. Введення правоограничений в цих випадках тотожна встановленню додаткових обов'язків порушника (тобто права порушника обтяжуються допомогою встановлення його публічних обов'язків).

Застосування заходів адміністративної відповідальності завжди обумовлена вчиненням адміністративного правопорушення (проступку), наслідком якого є призначення санкції (адміністративного покарання). Адміністративна відповідальність забезпечується бессудными владними примусовими діями (запобіжними заходами) щодо особи, підозрюваної у вчиненні проступку.

Адміністративна відповідальність в системі заходів владного примусу

Заходи адміністративного (без суду) примусу є встановлені не тільки Кпап, вони регламентуються також митним законодавством, законодавством про податки і зборах (у частині примусових дій, обумовлених проведенням податкового і митного контролю), законодавством про ліцензування та іншим законодавством, що установлює публічні санкції за порушення норм і правил, передбачених відповідним федеральним законом.

Адміністративний примус являє собою публічну владну діяльність посадової особи державного органу, пов'язану з обтяженнями майнових і особистих немайнових прав особи, і, як наслідок, - із заподіянням моральної, репутаційного, фізичного (тілесного) шкоди або майнової шкоди.

Адміністративна відповідальність забезпечується за допомогою публічних санкцій, адміністративних покарань і заходів адміністративного припинення.

Публічні санкції застосовуються лише за вчинення правопорушень, установлених відповідним федеральним законом. До публічних санкцій ad hoc відносяться депортація, реквізиція та адміністративна конфіскація, передбачені відповідно п. 1 ст. 242 та п. 2 ст. 243 ЦК. До публічних санкцій відносяться також заходи, що тягнуть обтяження майнового статусу особи, наприклад призупинення дії або анулювання (відкликання) ліцензії чи іншого дозвільного документа за рішенням лицензирующего органу. Публічні санкції застосовуються незалежно від притягнення порушника до заходів адміністративної відповідальності, встановленими Кпап (тобто вони можуть бути застосовані поряд з адміністративним покаранням).

Адміністративні покарання застосовуються при вчиненні правопорушень, встановлених Особливою частиною Кпап.

У випадках, передбачених Кпап, заходи адміністративного примусу являють собою супідрядні процесуальні дії, у відповідності з якими призначенням адміністративного покарання передує застосування відповідної запобіжного заходу.

Заходи адміністративного припинення застосовуються до особи, підозрюваного у скоєнні правопорушення, тягнуть за собою майнові та нематеріальні обтяження. На відміну від адміністративних покарань, внаслідок яких виникають ті ж правоограничения, заходи адміністративного припинення застосовуються на бессудной основі, тобто за рішенням уповноваженого державного органу чи його посадової особи.

Заходи адміністративного примусу передбачають введення умовних (можливих) майнових обтяжень або безпосередніх (директивних) обмежень права власності на дану річ, або за допомогою таких заходів встановлюються обмеження окремих майнових правочинів.

Заходи евентуального впливу передбачають введення безстрокових заборон чи обмежень на здійснення підприємницької діяльності або заборон (обмежень), обумовлених конкретним терміном. Застосування таких заходів тягне за собою зупинення дії дозвільних документів, що встановлюють спеціальне право або їх анулювання. До розглянутих заходів відносяться призупинення або припинення дії таких документів, які санкціонують комерційну діяльність порушника:

o декларації про відповідність або сертифіката відповідності (п. 1 ст. 34 Федерального закону від 27 грудня 2002 року № 184-ФЗ "ПРО технічному регулюванні");

o дозволу на здійснення зовнішньоекономічних операцій з товарами, стосовно до яких встановлено заходи експортного контролю (п. 6 ст. 22 Федерального закону від 18 липня 1999 р. № 183-Φ3 "Про експортний контроль");

o документа, санкционирующего права та обов'язки суб'єкта митної діяльності (див. ч. 1 ст. 54, ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 66, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 81 Федерального закону від 27 листопада 2010 року № 311-Φ3 "Про митне регулювання в Російській Федерації").

Федеральними законами встановлені також інші заходи публічного санкціонування, що передбачають наділення особи спеціальним правом і тягнуть припинення правочинів порушника.

До документів, що встановлює правомочності суб'єкта комерційної діяльності, належать також ліцензії, що видаються разом з іншими дозвільними документами або незалежно від одержання заявником таких документів. Федеральні закони визначають послідовність введення публічної санкції стосовно конкретним правовідносинам, при цьому в одних випадках анулювання (відкликання) ліцензії передує призупинення її дії, а в інших - ці адміністративні санкції застосовуються незалежно один від одного.

Публічні дозвільні документи не тільки встановлюють зміст цивільної дієздатності їх володаря, але й визначають сутність її публічних повноважень у відносинах з державним органом, уповноваженою надавати такі документи та забезпечувати контроль за дотриманням їх умов.

Залежно від особливостей регульованого правовідносини анулювання (відкликання) дозвільного документа у юридичної (фізичної) особи - порушника тягне за собою припинення його комерційного статусу, при цьому у нього зберігаються публічні обов'язки, тобто припинення цивільної дієздатності особи не тягне за собою втрату його адміністративної дієздатності.

Заходи евентуального впливу застосовуються за фактом правопорушення, передбаченого федеральним законом, що встановлює превентивні санкції. Такі заходи завжди застосовуються ad hoc і тягнуть за собою непрямі майнові обмеження, які не передбачають вилучення речі, але обтяжують конкретні речові права або їх сукупність. На відміну від них заходи директивного впливу передбачають примусове вилучення у особи рухомої речі, що знаходиться у нього у власності чи на інших законних підставах.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Резолютивна частина вироку
Фінансовий ринок як частина фінансової системи
Основні атрибути адміністративної відповідальності
Публічне примус в умовах особливих адміністративних режимів
Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення у сфері ринку цінних паперів
Адміністративна відповідальність: поняття, підстави та порядок накладення
Основні атрибути адміністративної відповідальності
Поняття особливого адміністративного режиму
Генезис російського законодавства про адміністративну відповідальність
Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення у сфері ринку цінних паперів
Обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси