Меню
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Теоретичні основи товарознавства і експертизи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Реєстраційні методи визначення якості товару

Реєстраційні методи - це методи визначення значень показників якості товару, здійснювані на основі спостереження і підрахунку числа певних подій, предметів і витрат. Вони дозволяють визначити кількість відмовлень виробу при випробуваннях, витрати на створення і (або) експлуатацію товару, кількість частин складного виробу.

Соціологічний метод визначення якості товару

Соціологічний метод визначення якості товару заснований на зборі і аналізі думок споживачів про якість товару. Він використовується для оцінки як промислових, так і продовольчих товарів; для встановлення переваг споживачів, їх задоволеності товаром; виявлення реакції споживачів на зміну рецептури і технологічних режимів виробництва харчових продуктів, порівняльної оцінки традиційних і нових продуктів.

Соціологічний метод є найбільш інформативним і доступним методом визначення якості товару в торгівлі. Результати досліджень, засновані на цьому методі, дозволяють судити, чи відповідає товар запитів конкретних споживачів чи ні.

З цією метою до оцінки якості, наприклад, дитячих товарів залучають дітей відповідного віку та їх батьків, для оцінки нових дієтичних продуктів - людей, які дотримуються спеціальної дієти.

Порівняння зразків споживачі виробляють по пам'яті або зіставленням з контрольним зразком.

Бальна оцінка при визначенні показників якості товару

Визначення показників якості товарів в балах проводиться у разі, коли встановити значення показників якості в природних одиницях виміру в рамках органолептичного, експертного, соціологічного методів неможливо. Бальна оцінка використовується в публікаціях, призначених для реклами товарів. Мета застосування бальної системи - зробити більш наочними результати оцінки якості для споживача.

Кількісні значення показників якості при проведенні деяких вимірювань можуть виражатися у вигляді балів (частка від одиниці або в %) за умовною шкалою із зростаючою послідовністю чисел, кожне з яких відповідає певному рівню того чи іншого показника якості. Бальна шкала служить для призначення товарів кількісної оцінки, яка є мірою вираження якісного рівня ознаки, і може виглядати наступним чином (табл. 10.3).

У вітчизняній практиці використовують різні принципи побудови бальних шкал.

У деяких випадках бальні шкали створюються з використанням коефіцієнтів вагомості (важливості, значущості) окремих показників якості.

Шкала передбачає характеристику кожного оцінюваного показника товару з критеріями виставлення оцінки. Критерії оцінки повинні бути однозначними, викладені поширеними термінами, дозволяти чітко розрізняти ступені розподілу по категоріям. Опис критерію оцінки показника якості повинно містити термінологію, стандартну для оцінюваного показника даного товару.

Таблиця 10.3

Шкала чотирибальної оцінки споживчих властивостей товарів

Критерій оцінки

Оцінка,

бали

Відповідає рівню споживчих властивостей кращих вітчизняних і закордонних товарів або перевершує їх

4,0-3,1

Відповідає рівню кращих вітчизняних зразків і допускає можливість продажу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку

3,0-2,1

Задовольняє вимоги окремих груп споживачів на внутрішньому ринку

2,0-1,1

Не відповідає сучасним вимогам споживачів

1-0

Таблиця 10.4

Шкала оцінки запаху питної води

Інтенсивність запаху

Характер прояву запаху

Оцінка інтенсивності запаху, бали

Немає

Запах не відчувається

0

Дуже слабка

Запах не відчувається споживачем, але виявляється при лабораторному дослідженні

1

Слабка

Запах помічається споживачем, якщо звернути на це увагу

2

Помітна

Запах легко помічається і викликає несхвальні відгуки про воду

3

Виразна

Запах звертає на себе увагу і змушує утриматися від пиття

4

Дуже сильна

Запах настільки сильний, що робить воду непридатної для пиття

5

Кількість оціночних точок може не збігатися з кількістю балів, так як бали можуть ділитися на частки (1,1 - 1,5-1,7 бала і т. д.) або при оцінці можуть використовувати не всі бали (5, 10, 15, 20-50 балів і т. д.). Наприклад, шкала з найбільшою оцінкою п'ять балів з градацією через 0,5 бала має такий же діапазон, як шкала з вищою оцінкою 10 балів і градацією через 1 бал і аналогічно шкала з максимальною оцінкою 100 балів і градацією через 10 балів. Якщо в цих бальних шкалах не використовується 0, то всі вони мають однаковий діапазон з 10 рівнями якості.

Для експертної оцінки якості товарів фахівці рекомендують використовувати шкали з непарним числом рівнів якості, наприклад з трьома, п'ятьма, сімома, дев'ятьма градаціями якості, які можуть збігатися або не збігатися з кількістю балів (див. ирил. 3).

Найбільш зручними і точними вважаються пятибалльные шкали. При введенні оцінок в 0,5 бали шкала стає 9-бальною, тобто більш докладною.

Найбільш часто використовують шкали з 5 і 7 категоріями якості товару.

Таблиця 10.5

Бальні шкали експертної оцінки

П'ятибальна шкала

П'ятибальна шкала з кроком 0,5

Оцінка

Число

балів

Оцінка

Число

балів

Відмінно

5

Відмінно, покращувати не вимагається

5

Не ясно, добре або відмінно

4,5

Добре

4

Добре, бажано поліпшити

4

Не ясно, чи добре посередньо

3,5

Цілком

задовільно

3

Посередньо, необхідно поліпшити при модернізації

3

Не ясно, задовільна чи ні

2,5

Задовільно

2

Погано, але буває і гірше

2

Не ясно, чи буває гірше

1,5

Погано

0

Гірше бути не може

1

Недоліком бальних шкал з великим числом балів або більшою кількістю рівнів якості, є наявність "мертвих зон" з незадовільними оцінками, які, як правило, експерти в роботі не використовують.

При розробці бальних шкал градацію шкали фахівці визначають у залежності від поставленої задачі, якості експертів, необхідної точності результатів і можливості словесного опису критеріїв оцінки. Оптимальна шкала задовольняє основній умові: кожен бал шкали повинен відповідати іншого рівня якості, що приймається експертом. Найбільш зручні шкали, в яких по кожному показнику якості визначено однакову кількість балів.

Результати бальної оцінки піддаються математико-статистичній обробці. Визначають середнє арифметичне значення бальних оцінок, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Якщо досліджувані зразки однорідні, однозначні оцінки відхилення за 5-бальною шкалою не повинно перевищувати 0,5 бала.

При проведенні соціологічного опитування споживачів використовують метод переваги та прийнятності зі шкалою бажаності. Цей метод дозволяє встановити кращий зразок і ступінь його бажаність в залежності від якого-небудь фактора: зміни рецептури, умов і термінів зберігання, технологічного режиму і т. д.

Відсоток небажаність розраховують як відношення небажаних оцінок за кожним зразком до загальної кількості оцінок. В табл. 10.6 показаний приклад зведеного дегустаційного листа для зразків А, Б, В, Г, оцінених комісією з 20 осіб.

Метод переваги заснований на визначенні ступеня переваги одного або кількох товарів, вибраних з ряду поданих для оцінки проб, з допомогою гедонической шкали (від грец. hedone - насолода), яка відображає ступінь прийнятності і переваги в інтервалі "подобається - не подобається".

Споживачам ставлять прості питання і використовують "легкі" шкали оцінки. При опитуванні за словесною шкалою споживачі ставлять позначку поряд з формулюванням, що відбиває ступінь бажаності або небажаності.

Обробка результатів опитування відбувається шляхом підрахунку кількості відповідей але бажаність кожної категорії та аналізу розбіжностей. При цьому самому високому рівню бажаність присвоюється 9 балів, а відповіді "дуже небажаний" - 1 бал.

Таблиця 10.6

Приклад оцінки товару марок А, Б, В, Г

Рівень бажаності

Кількість оцінок за зразками

А

Б

В

Г

Дуже бажаний

0

0

2

4

Вельми бажаний

0

2

6

6

Среднежелательный

1

4

5

6

Маложелательный

3

4

3

3

Нейтральний

4

5

2

1

Злегка небажаний

5

3

1

0

Средненежелательный

3

2

1

0

Вельми небажаний

3

0

0

0

Дуже небажаний

1

0

0

0

Всього оцінок

20

20

20

20

Число небажаних оцінок

12

5

2

0

Відсоток небажаність

60

25

10

0

Одна із зарубіжних розробок являє собою шкалу з дев'яти рівнів, розташованих між двома межами: "я буду вживати (або споживати, або купувати цей продукт, коли тільки зможу" і "я буду вживати (або споживати, або купувати цей продукт, тільки якщо мене змусять це зробити". Шкала призначена для отримання від споживачів відповіді на питання, чи будуть вони споживати цей продукт.

Споживча бажаність є важливим критерієм оцінки якості товару, однак ставлення споживача до продукту залежить від багатьох суб'єктивних (наприклад, звичка, упередження) і об'єктивних (економічних, рекламних) факторів.

Вітчизняні методики споживчих оцінок пропонують використовувати типові бальні шкали з чотирма рівнями якості, відомими нашим покупцям "зі шкільної лави" - "відмінно", "добре, "задовільно", "незадовільно". Обробка результатів проводиться таким же чином. Наприклад, при опитуванні 100 споживачів 50 осіб оцінили зовнішній вигляд побутового пилососа в 5 балів, 30 осіб - у 4, 20 - в 3 бали.

Значення показника визначається в балах і в даному прикладі: Xi = 5; Х2 = 4; X3 = 3. Частота повторення (p) : pi = 50; р2 = 30; р3 = 20. Сума всіх частот дорівнює загальній кількості опитаних: pi+p2+...+p3=Σρί. Для наведеного прикладу: Σρί= 50 + 30 + ... + 20 = 100.

Середня арифметична зважена розраховується за формулою

(65)

Для наведеного прикладу

Основи математико-статистичної обробки результатів вимірювань

Обробка результатів вимірювань показників якості товарів проводиться з метою підтвердження достовірності визначень і встановлення похибки вимірювань.

Похибка вимірювання - це відхилення результату виміру від дійсного значення вимірюваної величини.

За формою подання похибки бувають наступних видів.

Абсолютна - ця похибка результату вимірювань, що виражається в одиницях вимірюваної величини, являє собою різницю між виміряними та істинними (дійсним) значенням вимірюваної величини:

(66)

де Хизм - значення вимірюваної величини, одержане в ході вимірювання; Хдейств (Хіст) - дійсне (дійсне) значення вимірюваної величини.

Відносна похибка - це відношення абсолютної похибки до істинного (дійсного) значення вимірюваної величини:

(67)

де Δ - абсолютна похибка результату вимірювань; Хіст - істинне значення вимірюваної величини.

Наведена похибка являє собою співвідношення абсолютної похибки до нормирующему значенням, яке в залежності від типу вимірювального приладу приймається рівним верхній межі вимірювань (у разі якщо нижня межа - нульове значення односторонньої шкали приладу).

(68)

де Δ - абсолютна похибка результату вимірювань; Xнорм - нормоване значення вимірюваної величини.

За характером вимірювання результатів при повторних вимірах похибки поділяють на систематичні та випадкові. Систематичні при повторних вимірюваннях залишаються постійними або закономірно змінюються, зазвичай прогресуючи; випадкові змінюють при повторних вимірюваннях непередбачено, випадковим чином.

Обробка результатів вимірювань методами математичної статистики включає в себе визначення середнього арифметичного значення результатів вимірювань, визначення середнього квадратичного відхилення та коефіцієнта варіації.

Середнє арифметичне значення результатів вимірювань обчислюється за формулою

(69)

де X - середнє арифметичне значення результатів вимірювань; хi - значення i-го показника вимірювань; п - кількість вимірювань.

Середнє квадратичне відхилення (S) результатів вимірювань характеризує абсолютну мінливість досліджуваного показника.

Дисперсія і середнє квадратичне відхилення обчислюються за формулами:

дисперсія:

(70)

середньоквадратичне відхилення:

при п < 30, (71)

де хi - значення i-го показника вимірювань;- середнє арифметичне значення результатів вимірювань; п - кількість вимірювань.

Коефіцієнт варіації (υ) характеризує відносну мінливість (ступінь коливання показника.

Коефіцієнт варіації розраховується за формулою

(72)

Залежно від методів визначення показників якості товару в середньому при υ < 10% коливність результатів вважають високою, в межах 15-20% - коливність результатів вважають значною, понад 20% - вкрай високою.

Для встановлення взаємозв'язку показників складу і конструкції з показниками якості товарів застосовується кореляційний метод. Згідно з цим методом коефіцієнт кореляції розраховується за формулою

(73)

де r - коефіцієнт кореляції; хi - значення об'єктивних даних; yi - значення експериментальних даних; і - відповідні середні значення; п - кількість показників; σx і σy - середньоквадратичне відхилення.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Розрахункові методи визначення якості товару
Коротка характеристика хімічних методів визначення показників якості товарів
Розрахункові методи визначення якості товару
Коротка характеристика хімічних методів визначення показників якості товарів
Методика оцінки рівня якості товарів
Коротка характеристика хімічних методів визначення показників якості товарів
Коротка характеристика мікробіологічних методів визначення показників якості товарів
Обробка результатів вимірювань неравноточних
Обробка результатів спостережень і оцінка похибок вимірювань
Традиційні способи прийняття управлінських рішень на основі обробки статистичної інформації
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси