Меню
Головна
 
Головна arrow Історія arrow Історія Білорусі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Питання 73. Перебудова в СРСР. Соціально-економічна криза в СРСР другої половини 1980-х - початку 1990-х рр. і його вплив на БРСР

10 березня 1985 р. на посаду Генерального секретаря ЦК КПРС був обраний М. С. Горбачов. Він став ініціатором реформ соціально-економічної та суспільно-політичного життя в СРСР, отримали назву "перебудова". Перебудова - це спроба зберегти соціалістичну систему з допомогою елементів демократії і ринкових відносин, не зачіпаючи основ політичного ладу. Перебудова передбачала проведення економічних реформ, реформ політичної системи, глибоких перетворень у соціальній та культурній сферах, створення правової держави.

В основу економічних перетворень нове політичне керівництво СРСР поклало ідею більш повного розкриття потенціалу соціалістичної системи. На першому етапі економічних реформ передбачаюся перейти від адміністративно-командної системи управління до демократичної, заснованої на економічних методах. Для цього було видано низку постанов, які повинні були скласти правову базу радикальних економічних реформ: постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про введення нових методів господарювання і прискорення науково-технічного прогресу (липень 1985), закони "Про держриймання" (травень 1986). "Про кооперацію в СРСР" (травень 1988) та ін Практично всі прийняті в цей період законодавчі акти не були повністю реалізовані, так як вступали в суперечність зі сформованою системою управління народним господарством і розподілу матеріальних ресурсів. Йшов пошук третього шляху між директивної і ринкової економікою. З 1988 р. промисловість, агропромисловий комплекс, транспорт, торгівля, будівельні організації УРСР працювали в умовах госпрозрахунку і самофінансування, на підприємствах була введена служба контролю якості - госприемка. В цілях прискорення науково-технічного прогресу в галузях народного господарства УРСР була створена республіканська комплексна програма "Інтенсифікація". Перший етап економічних реформ не призвів до істотного збільшення темпів виробництва. У другій половині 1980-х рр. промисловість УРСР перейшла на виробництво переважно товарів народного споживання.

В стані кризи виявилося сільське господарство, падало виробництво продуктів харчування, в країні були введені талони. Протягом другої половини 1980-х рр. відбувалося збільшення грошової маси. При відставанні зростання виробництва це призводило до посилення дефіциту практично на всі товари народного споживання і вело до швидкого падіння рівня життя основної маси населення. Яскравим проявом кризи в економіці УРСР стали обвальний спад виробництва і високий рівень інфляції. Величезний економічний збиток Білорусі завдала аварія на Чорнобильській АЕС (квітень 1986 р.).

Змістом другого етапу економічних реформ став пошук шляхів переходу до ринкової економіки. У 1989 р. на союзному рівні були прийняті закони про оренду та орендних відносинах, у 1990 р. - закони про малому підприємстві, акціонерних товариствах, спільних підприємствах, комерційних банках. Закон про власність, прийнятий у 1990 р., передбачав співіснування державної, приватної і колективної форм власності. Проте політичне керівництво УРСР скептично ставилося до переведення економіки на ринкові відносини, у суспільстві були відсутні впливові сили, зацікавлені в їх введення.

Питання 74. Суспільно-політичне життя Білорусі у другій половині 1980-х - початку 1990-х рр.

За ініціативою М. С. Горбачова з 1985 р. в країні почалося реформування соціально-економічної та суспільно-політичного життя, що отримало назву "перебудова". Перебудова передбачала проведення перетворень у рамках соціалістичного вибору з метою більш повного розкриття потенційних можливостей соціалізму, перетворення його в модель гуманного демократичного ладу. Починаючи з 1986-1987 рр. поступово обмежувалася роль цензури, ставала реальністю свобода слова. Складовою частиною демократизації радянського суспільства в роки перебудови стала політика гласності, яка полягала у відкритті раніше закритої інформації про минуле й сьогодення країни, а також можливості критикувати дії влади.

Влітку 1988 р. відбулася ХІХ конференція КПРС, яка поклала початок демократизації партії: вводилася практика альтернативних виборів, прагнення до створення правового державі", відродження відносин з релігійними організаціями. Подальшим поштовхом до еволюції політичної системи СРСР стала спроба зробити Рад народних депутатів повновладними, незалежними від партії органами. У 1988 р. був прийнятий закон "Про народне обговорення важливих питань державного життя української РСР".

У 1989 р. відбулися вибори народних депутатів СРСР, які вперше проводилися на альтернативній основі.

У 1990 р. пройшли вибори у Верховну та місцеві Ради народних депутатів УРСР. Більшість місць отримали комуністи, але вперше в історії у вищому державному органі БРСР виникла парламентська опозиція з депутатів, які не підтримували КПБ. Політична опозиція в УРСР почала формуватися в 1986-1987 рр. на основі громадських неформальних об'єднань. Найбільшою активністю відрізнялися об'єднання "Талака", "Сучасник", "Альтернатива" та ін. Поступово частина громадських об'єднань політизувалася і перетворилася в опозицію. У 1989 р. у Вільнюсі організаційно оформилося опозиційний політичний рух Білоруський народний фронт (БНФ) в підтримку перебудови "Відродження". У 1990 р. БНФ відмовився від підтримки перебудови, перейшов на радикальні антикомуністичні, антирадянські, антидержавні позиції і взяв курс на завоювання політичної влади в Білорусі та встановлення ладу, аналогічного європейським демократіям, ніс національною специфікою.

У 1989-1990 рр. у республіці йшов процес складання багатопартійної системи, який отримав юридичну основу прийняттям закону СРСР "Про громадських об'єднаннях". На початку 1990-х рр. у Білорусі виникло близько 10 політичних партій. Особливістю суспільно-політичного життя Білорусі в роки перебудови було збереження консервативних настроїв у партійному і державному керівництві. Авторитет партійних органів в очах більшої частини населення УРСР падав. КПБ втрачала монополію на владу. У кризовому стані опинився комсомол.

В умовах демократизації радянського суспільства самостійну роль стали відігравати профспілки. Вони включилися у громадсько-політичне життя. У 1990 р. була створена Федерація профспілок Білорусі (ФПБ) - найбільше громадське об'єднання в республіці. Конкурентом ФПБ оголосив себе нечисленний Білоруський конгрес демократичних профспілок.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Економічний розвиток провідних країн світу в 1970-1990-і рр. Системна криза 1970 - початку 1980-х рр.
Початок Другої світової війни. Входження Західної Білорусі до складу СРСР і УРСР
Соціально-економічне життя УРСР у 1960-х - першій половині 1980-х рр.
Суспільно-політичне та культурне життя УРСР у другій половині 1960-х - першій половині 1980-х рр.
Режим "перебудови" другої половини 1980-х рр.: причини невдачі радянської модернізації системи управління
Суспільно-політичне життя Республіки Білорусь у другій половині 1990-х роках - початку XXI ст.
Суспільно-політичне та культурне життя УРСР у другій половині 1960-х - першій половині 1980-х рр.
Суспільно-політичний рух у Білорусі в 1907-1914 рр.
Суспільно-політичний рух у Білорусі в першій половині XIX ст.
КУЛЬТУРА І ПОБУТ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси