Меню
Головна
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Гроші в період індустріалізації

Серйозним випробуванням для системи грошового обігу країни стала соціалістична реконструкція народного господарства. Планова централізована система управління економікою принципово змінила характер товарно-грошових відносин і дія закону вартості в народному господарстві. Планове збільшення витрат на капітальні вкладення (насамперед у важку промисловість) викликало серйозні диспропорції між платоспроможним попитом населення і його товарним забезпеченням. В результаті ціпи в приватному секторі торгівлі стали швидко зростати. У державній і кооперативній торгівлі ціни на товари встановилися державою. Вони були набагато нижче цін на товари приватної торгівлі. Однак купувати продукцію але низькими цінами населення фактично не могло через товарного дефіциту. Таким чином, спроби держави вплинути на купівельну спроможність рубля успіхом не увінчалися. У країні існувала як "прихована", так і "зрима" інфляція, підриває стійкість грошового обігу.

Для поліпшення постачання міського населення промисловими і продовольчими товарами, зниження його матеріальних втрат, пов'язаних з постійним зростанням цін на неорганізованому ринку, уряд запровадив карткову систему постачання. У 1930 р. нормована система постачання охоплювала 29 млн осіб, а в 1934 р. - 40,3 млн. За даними сучасних дослідників близько 80% населення країни карток не отримувало (селяни, "недоторканці"). Воно, природно, користувалося послугами "чорного" ринку. У діяльності останнього брало участь і міське населення, оскільки його норми постачання за картками були дуже мізерними. Розподіл товарів за картками здійснювалося за товарними цінами. Це знижувало втрати населення від знецінення грошей, але не задовольняло його попиту на споживчі товари. Для збільшення розмірів споживання була дозволена комерційна торгівля, яка здійснювалася тільки в містах. В комерційних магазинах продавалися різні товари за цінами вищими нормованого постачання і нижче колгоспного ринку. У 1934 р. оборот комерційної торгівлі склав 13 млрд руб. або 21% [3, с. 115] всього роздрібного (державного і кооперативного) товарообігу. Якщо говорити про продаж товарів за високими цінами, а отже, про їх вплив па купівельну спроможність грошової одиниці, то слід підкреслити, що в 1934 р. на частку комерційної та ринкової торгівлі припадало 35,6% [3, с. 115] загального товарообігу. Це справляло істотний вплив на зниження купівельної спроможності грошей і призводило до інфляції.

Таким чином, зміна розподілу національного доходу, пов'язане із зростанням витрат на соціалістичну реконструкцію народного господарства, супроводжувалося зростанням обсягу грошових оборотів, збільшенням грошової маси в обігу та інфляцією. В результаті кредитної експансії на покриття зазначених витрат грошова маса в обігу зросла в 1930 р. на 45% [2, с. 254], а в 1931 р. - на 32,5%. Наростаючий "дисбаланс" між грошовим і товарним зверненням супроводжувався зростанням цін як в громадському, так і приватному секторі. В першому півріччі 1932 р. купівельна спроможність рубля була на 60% нижче, ніж у 1927-1928 рр. [2, с. 256] (розрахунок зроблений за общеторговому індексу).

У 1933 р. радянський уряд вжив заходів але нормалізації сфери грошового обігу і зміцнення грошової системи. Для цього з обігу була вилучена велика сума грошей. Грошова маса за рік скоротилася більш ніж на 1,5 млрд руб., або на 20%. Поряд з цим був скорочений обсяг капітальних вкладень на 10,7%; розгорнули комерційну торгівлю хлібом та іншими продовольчими товарами [2, с. 259].

Для нормалізації сфери обігу та зміцнення грошової системи необхідно було ліквідувати карткову систему розподілу продуктів, яка обмежувала і знижувала роль грошей у народному господарстві. Для підтримання їх купівельної спроможності було вирішено встановити такий рівень роздрібних цін, який би балансував доходи і витрати населення, попит і пропозицію товарів. В 1935 р. була скасована карткова система постачання на продовольчі товари, а в 1936 р. - на промислові. Нові єдині ціни на товари встановили на середньому рівні між низькими картковими і високими неорганізованого ринку. Так завершилася перебудова системи цін, що почалася ще в 1928 р. В результаті в 1937 р. вони були в 5,4 рази вище, ніж склалися в результаті грошової реформи 1922-1924 рр. [2, с. 270]. Тільки завдяки такому значному підвищенню цін радянському уряду вдалося збалансувати доходи і витрати населення, попит і пропозицію товарів, тобто запобігти подальше зниження купівельної спроможності рубля.

З 1928 р. досягнення відповідності між динамікою зростання грошової маси в обігу та обсягом товарообігу стало необхідним елементом планування і регулювання грошового обігу соціалістичної економіки. Однак у зв'язку з скороченням виробництва предметів споживання домагатися необхідного співвідношення між доходами і витратами населення без підвищення цін па зазначені товари було неможливо. У 1928 р. 60,5% загального обсягу виробленого продукту припадало на предмети споживання, а 39,5% на засоби виробництва. У 1940 р., навпаки, на частку предметів споживання припадало 39%, а на засоби виробництва - 61% і це за умови, що чисельність міського населення постійно зростала. Тільки з 1929 по 1932 р. вона подвоїлася. Для балансування попиту і пропозиції уряд йшло на підвищення ціп, обсяг товарообігу вже вимірюється в поточних цепах. Інфляція дозволяла здійснювати "планомірне перерозподіл національного доходу на користь держави. Зниження купівельної спроможності карбованця передбачало офіційне зміну його масштабу цін, тобто золотого вмісту та валютного курсу. З 1924 р. по липень 1937 р. золотий вміст рубля було скорочено в 4,4 рази. З 1937 по 1940 р. зменшення купівельної спроможності рубля тривало. Економічна ситуація в країні погіршувалася збільшенням витрат державного бюджету на оборону країни. У 1940 р. їх частка у видатках бюджету становила 32,6% [10, с. 260].

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Гроші як міра вартості
Промисловий переворот та індустріалізація країн західної Європи і США в останній третині XVIII - на початку XIX ст.
Гроші
Що таке гроші?
Гроші і кредит
Гроші
Рівень цін та попит на гроші
Індустріалізація в УРСР
Промислова революція та індустріалізація
Металеві гроші
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси