Меню
Головна
 
Головна arrow Історія arrow Історія Білорусі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Питання 72. Суспільно-політичне та культурне життя УРСР у другій половині 1960-х - першій половині 1980-х рр.

Нове керівництво СРСР на чолі з Першим секретарем ЦК КПРС Л. Брежнєвим висунув доктрину побудови "загальнонародного держави" як перехідного періоду до створення в СРСР комуністичного суспільства. Передбачалося, що в найближчому майбутньому система державного управління переросте в народне громадське самоврядування". Насправді спроби реформування соціально-економічної системи поєднувалися з нарощуванням адміністративно-бюрократичного апарату.

В зв'язку з приходом до влади нового керівництва в суспільно-політичному житті посилилися консервативні тенденції. Згорталися елементи самостійності громадських організацій, підвищувалася роль партійних структур. Однак з формально-юридичної точки зору в СРСР склалося демократичне суспільство. В Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 р. закріплювалися основні норми демократії, проголошувалися принципи системи самоврядування трудящих. Ради депутатів трудящих перейменовувалися у Рад народних депутатів, що підкреслювало соціальну однорідність радянського суспільства. 6-я стаття Конституції юридично закріпила керівну роль КПРС в суспільстві. В той же час з кінця 1970-х рр. в СРСР розвивалися кризові тенденції в соціально-економічної, суспільної, ідеологічної сферах. У суспільному і культурному житті посилювався ідеологічний контроль, прояви інакомислення переслідувалося в судовому порядку.

У культурному житті УРСР другої половини 1960-х - першій половині 1980-х рр. динамічно розвивалася система освіти. З 1977 р. середня освіта в УРСР стало загальним і обов'язковим. В середній школі учнів готували до участі в продуктивній праці, для цього створювалися учебнопроизводственные комбінати (КПК).

За даними на 1985 р. в республіці діяло 33 вузу. У 1969 р. на базі Гомельського педінституту відкрився Гомельський державний університет, у 1978 р. - Гродненський державний університет. З 1975 р. діє Мінський інститут культури.

У середині 1960-х - першій половині 80-х рр. пріоритетне фінансування отримували фундаментальні наукові дослідження в області фізико-математичних та природничих наук. Академію наук УРСР з 1969 по 1985 р. очолював вчений-фізик, академік Н. Борисевич. На перший план висувалися завдання інтенсифікації наукових досліджень і посилення зв'язку науки з виробництвом. Формувалися науково-виробничі об'єднання (НВО), які були тісно пов'язані з виробництвом військової техніки. Суспільствознавчі науки в цей період перебували під жорстким ідеологічним контролем.

З другої половини 1960-х років різко посилився ідеологічний контроль над художньою культурою. Однак у суспільстві зберігався творчий потенціал, сформований в попередній період. У літературі і мистецтві УРСР створювалися твори високого художнього гідності. Продовжилася розробка військової тематики (Ст. Биків, С. Граховский, В. Науменко та ін). У жанрі історичної прози працював Ст. Короткевич ("Дике полювання короля Стаха", "Чорний замок Ольшанський", "Христос приземлився в Городні" та ін). Проблеми сучасного життя розкриті в романах І. Шамякіна ("Атланти і каріатиди", "Візьму твій біль"). Широку популярність отримали романи-хроніки В. Мележа ("Люди на болоті". "Подих грози"). Для творів літератури і мистецтва цього періоду характерні психологічність, прагнення розкрити внутрішній світ людини. У 1974 р. комедія К. Кропиви "Брама безсмертя" отримала Державну премію УРСР. У 1970-80 рр. явищем всесоюзного рівня стала творчість білоруських кінематографістів ("Альпійська балада" Ст. Степанова, "Білі Роси" В. Добролюбова, багатосерійний фільм "Державний кордон" Ст. Нікіфорова і Ст. Степанова та ін). В 1985 р. в УРСР працювало 17 театрів. Значне місце в репертуарі займали п'єси сучасних білоруських авторів (А. Макаенка, В. Чигринова, А. Дударева, Ст. Короткевича та ін). Значно збагатилося музичне мистецтво: створювалися складні симфонічні твори, опери, музика до кінофільмів. Складалася національна школа сучасного пісенного творчості, лідерами якої стали ансамблі "Пісняри" і "Сябри", всесоюзну популярність отримали співаки Ст. Вуячич, Я. Євдокимов, Т. Раєвська. Високим професійним рівнем у 1970-80-ті рр. відрізнялося білоруське образотворче мистецтво. Тема війни стала визначальною у творчості М. Савицького. Картини Л. Щемелева, М. Данцига, А. Марочки та інших художників були істотним внеском у культурний фонд Білорусі. Всесвітню популярність набули роботи скульпторів і меморіальні ансамблі "Хатинь" (1969), "Брестська фортеця-герой" (1972) і ін

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Суспільно-політичне життя Білорусі у другій половині 1980-х - початку 1990-х рр.
Соціально-економічне життя УРСР у 1960-х - першій половині 1980-х рр.
КУЛЬТУРА І ПОБУТ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
КУЛЬТУРА І ПОБУТ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Білорусь на міжнародній арені у другій половині 1940-х - першій половині 1980-х рр.
Суспільно-політичне та культурне життя в УРСР у 1930-ті рр.
Суспільно-політичне та культурне життя УРСР в 1945-1953 рр.
Суспільно-політичний рух у Білорусі в першій половині XIX ст.
Суспільно-політичне життя Республіки Білорусь у другій половині 1990-х роках - початку XXI ст.
РОСІЙСЬКА ДЕРЖАВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XV - ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XVI ст.
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси