Меню
Головна
 
Головна arrow Культурологія arrow Археологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 18. Розвідка археологічних пам'яток

Завданнями археологічної розвідки є пошук, відкриття і наукова фіксація археологічних пам'яток. Розвідки археологічних пам'яток проводяться фахівцями на підставі дозволу - державного відкритого листа на право проведення розвідок і часткових розкопок.

Проведення археологічних розвідок

Археологічні розвідки розрізняються за цілями їх проведення.

Часто розвідки проводяться з метою суцільного дослідження території для виявлення пам'яток і подальшого складання археологічних карт. Такі карти по ряду регіонів країни вже створені. Відповідні розвідки, як правило, не переслідують мету негайного подальшого дослідження археологічних пам'яток. Вони служать лише обстеження певної території, іноді значною, і виявлення пам'яток будь-яких епох. Результати таких розвідок повинні бути оформлені не тільки науково, у вигляді карт, схем розташування, описів, але і юридично: пам'ятник археології повинен отримати державний паспорт пам'ятки історії та культури.

Археологічні розвідки можуть мати і більш вузькі завдання, обмежені пошуком і описом якоїсь однієї категорії пам'яток, наприклад стародавніх поселень на ділянці річки або курганів певної культури в якому-небудь регіоні.

Слід окремо виділити розвідку археологічних пам'яток в зонах великого промислового будівництва, будівництва водосховищ, меліоративних систем, доріг, промислових і цивільних споруд.

Підготовка до археологічної розвідки включає насамперед вироблення цільової установки. Виходячи з цього, складається конкретний план роботи: яку територію обстежити, в які строки, якими силами. При підготовці до розвідки необхідно ознайомлення з раніше отриманими відомостями про археологічні пам'ятники: науковими звітами, архівними матеріалами, опублікованими даними. Обізнаність археолога про попередніх роботах повинна бути вичерпно повної, щоб уникнути випадків повторного "відкриття" вже відомих археологічних пам'яток.

Підготовча робота повинна включати вивчення географічної характеристики району розвідки. По карті встановлюється приблизний маршрут експедиції, в якому намічаються місця, що підлягають обстеженню.

Особовий склад експедиції повинен бути організований у повній відповідності з поставленими завданнями і забезпечений потрібним спорядженням і матеріалами: зошитами для щоденників, папером для замальовок і креслень, приладдям для зйомок, нівелювання, фотографічними апаратами, засобами для консервації і матеріалами для упаковки експонатів, коробками тощо; вимірювальними інструментами і приладами: рейками з дециметровым і сантиметровим поділом, компасом, буссолью (геодезичним інструментом для вимірювання кутів при зйомках на місцевості, спеціальним видом компаса), нівеліром, рулеткою. Бажано мати супутниковий навігатор для визначення довготи і широти місцевості. Маючи отриманими в результаті розвідки попередніми відомостями про пам'ятках досліджуваного району, дослідник проводить польові роботи приблизно за таким планом:

1. Перевірка попередніх відомостей про стародавніх пам'ятках та окремих знахідки (ознайомлення з наявними колекціями, архівними відомостями та літературою).

2. Обстеження території з метою перевірки відомостей, відкриття та вивчення нових археологічних пам'яток.

3. Фіксування виявлених пам'яток приблизно в наступному порядку: а) опис у щоденнику місця розташування пам'ятника; б) креслення планів і профілів закладених шурфів (пробних розкопок), фотозйомка як загального вигляду пам'ятника в навколишньому його середовищі, так і його деталей. При вивченні городищ особливу увагу треба звертати на фортифікаційні споруди: вали, рови, проходи; в) опис стану поверхні поселення, збір підйомного матеріалу і його фіксація на плані; г) характеристика природного середовища, де розташований пам'ятник, з урахуванням її ймовірною мінливості; д) визначення культурних відкладень на поселенні і докладний опис відповідних пошарових знахідок і підстилаючої культурні шари породи, відкладення похованих ґрунтів, встановлені в шурфе; е) при описі курганів необхідно досліджувати всю територію, на якій вони розташовані, підрахувати кількість курганів, скласти план, що включає навколишній ділянка місцевості. Крім того, необхідно зібрати у місцевих жителів відомості про пам'ятки і про всіх випадкові знахідки, які бажано відобразити на карті, і ці місця ретельно оглянути.

Рис. 85. Стародавні поселення:

1 - місце середньовічного поселення (за Н. А. Макарову); 2 - середньовічне поселення Сарайчик (Казахстан) (по 3. С. Самашеву, О. Кузнєцової, Ст. Плахову)

При вивченні будь-якого археологічного пам'ятника, починаючи з його пошуків, на перший план виходять дві взаємопов'язані завдання: вивчення об'єкта як археологічного джерела та вивчення у зв'язку з природним оточенням. Останнє має велике значення вже при проведенні розвідок. Кваліфіковано і результативно провести розвідку можна, тільки володіючи знаннями в галузі історичної геології, фізичної географії, розуміючи загальні закономірності формування ландшафтів.

У зв'язку з цим звернемо увагу на ті основи, які необхідно знати досліднику.

Історична геологія серед багатьох питань вивчає історію формування земної кори. Археологу принципово важливо володіти інформацією про події пізнього четвертинного періоду і відносилися до нього плейстоценовому і голоценовому періодів формування земної кори. Важливо вміти розрізняти геологічні відклади, з якими пов'язані зміни в обрисах морів, озер і річок, і їх приналежність до того чи іншого періоду історії Землі, знати про відбувалися кліматичних змінах, які викликали, зі свого боку, відповідні зміни у складі фауни і флори.

Відомо, що в силу ряду до кінця не з'ясованих причин у четвертинний період в Північній півкулі періодично посилювався вплив льодовиків, що покривали величезні простори суші. Рух льодовиків залишало різноманітні сліди, які треба вміти розпізнавати, "читати". Це особливо важливо при пошуках палеолітичних та мезолітичних пам'яток.

При веденні польової роботи в районах дії льодовиків важливо визначити сліди зміни льодовикових періодів, оскільки до кожного з них відноситься та чи інша тераса або відкладення. Дії льодовика не були однаковими на всій території Євразії й Америки, він по-різному виявляв себе в Західній, Центральній і Східній Європі, в Сибіру. Ці відмінності необхідно знати і мати на увазі. Для кожного з районів існують свої назви льодовикових періодів. Однак справа не в назвах, а в тому, щоб вловити зв'язок між льодовиковими періодами конкретної місцевості та існуючим нині рельєфом. Заледеніння, що змінюються таненням, приводили до змін у геоморфології: руйнування гірських порід, відкладенню морен (уламків порід, які переносяться всередині льодовикового покриву і 15 його підставі), утворення величезної кількості води, що призводило до утворення потужних річкових потоків і великих водойм.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Робота на археологічній пам'ятці під час розвідки
друга. Дослідження археологічних пам'яток
Основні прийоми виявлення археологічних пам'яток
Археологічні пам'ятки етногенезу і культурогенеза слов'ян
Дослідження пам'яток наскального мистецтва та інших наземних археологічних об'єктів
Робота на археологічній пам'ятці під час розвідки
Археологічні пам'ятки етногенезу і культурогенеза слов'ян
друга. Дослідження археологічних пам'яток
Органи зовнішньої розвідки
Бенчмаркінг і бізнес-розвідка
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси