Меню
Головна
 
Головна arrow БЖД arrow Аналіз і оцінка ризику виробничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мотиви виробничої праці та їх взаємозв'язок

Для підвищення успішності та безпеки праці виробничого використовується ціла система різних заходів: від виробничого навчання робітника, забезпечення його досконалою технікою, засобами захисту та організації сприятливих умов праці до використання різних методів виховання і контролю з відповідної стимуляцією продуктивної і безпечної роботи. Вся ця система цілеспрямованих заходів сама по собі вже сприяє виробленню у робочих сприятливих мотивів трудової діяльності.

Головними в трудовій діяльності є наступні п'ять основних мотивів: вигода, безпека, зручність, задоволеність і нівелювання в трудовому колективі.

Мотив вигоди полягає в отриманні винагороди за результати праці. У поняття вигоди включається і матеріальна вигода (заробітна плата, преміальні)і соціальна вигода (самоствердження, престиж, професійна гордість). Наявність явно вираженого зв'язку між фактичними результатами праці і отриманими при цьому вигодами, як показують дослідження, посилюють силу мотиву вигоди. У цьому сенсі важливо, щоб робочих систематично інформували про результати їх праці і щоб ця інформація надходила вчасно. Завдяки подібній зворотного зв'язку істотно підвищується продуктивність праці.

Мотив безпеки полягає в прагненні уникнути небезпек, що виникають у процесі праці. Під небезпекою тут розуміється не тільки можливість фізичних пошкоджень, що загрожують здоров'ю та життю працівника, а й матеріальні небезпеки (пов'язані з позбавленням премії, зменшенням заробітку, пониженням у посаді тощо), а також небезпеку соціального порядку (адміністративне покарання, втрата авторитету, поваги тощо).

Мотив вигоди проявляється в прагненні обрати більш легкий спосіб виконання завдання, при якому потрібні менші енергетичні витрати, менше психічне напруження. Такими способами зазвичай виявляються не ті, які об'єктивно є найбільш простими, а ті, для виконання яких у людини вироблені навики. Способи, якими робочий краще володіє, зазвичай є і більш бажаними. Особливо незручними виявляються ті елементи і прийоми тру-да, які представляються робочого непотрібними і суперечать сформованим у нього навичок. Так, часом засіб індивідуального захисту, без якого, на думку робітника, можна обійтися, представляється йому особливо незручним, хоча наділі воно може мало заважати роботі.

Мотив задоволеності проявляється в отриманні задоволення від результату і процесу праці. Таке задоволення може виникати безпосередньо від досягнутого результату, може бути опосередкована тим внеском, який вносить даний результат в досягнення далекої мети. Очевидно, прояв мотиву задоволеності залежатиме від ціннісних критеріїв, схильностей, інтересів робітника. Такий мотив особливо сильний тоді, коли професія відповідає спрямованості робочого, представляється йому престижною. Однак і в таких професіях одні види діяльності можуть створювати більшу, інші - меншу задоволеність.

Мотив "нівелювання" виявляється у прагненні діяти у відповідності з тим, який образ дій прийнятий в даній робочій групі, - в прагненні бути не гірше інших. Мотив цей принципово відрізняється від мотиву соціальної вигоди або ж мотиву уникнення громадського осуду тим, що у даному випадку людина не чекає ні винагороди, ні покарання. Мотив урахування думки товаришів походить від властивого людям прагнення приєднуватися до думки оточуючих, від усвідомлення, що оточуючі чогось чекають від них, загалом, він є продуктом самого колективної праці.

Всі перелічені вище мотиви в тій чи іншій мірі присутні в трудовій діяльності будь-якого робітника. Однак роль і питома вага кожного з них у загальній мотивації у різних робочих далеко не однакові. В одного провідним може бути мотив соціальної вигоди, в іншого - мотив безпеки, у третього на передньому плані може виявитися мотив матеріальної вигоди і т. д. Подібна ієрархія мотивів, разом з ієрархією потреб, відображає те динамічне ядро особистості, яке можна визначити як її спрямованість. Показником ж місця того або іншого мотиву в загальній мотивації є насамперед його сила порівняно з силою інших трудових мотивів. Тому при аналізі поведінки людини доводиться виявляти не тільки провідні мотиви, але і їх відносну силу, виділяти мотив найбільшої інтенсивності. Щоб зрозуміти, чому саме цей мотив придбав у розглянутій діяльності найбільшу силу, доводиться вже аналізувати ціннісні критерії особистості, виявляти ті об'єктивні умови, в яких проявилася така мотивація. Однак існує цілий ряд об'єктивних закономірностей, які безпосередньо впливають на силу мотивації. Оскільки вони становлять інтерес з точки зору даної роботи, зупинимося на них спеціально.

На силі дії мотиву відбивається ступінь усвідомленості та ясності об'єкта мотивації. Отже, якщо робочий недостатньо чітко уявляє небезпеку своєї праці, а тому недостатньо ясно усвідомлює користь засобів захисту та правил безпеки, то сила його мотивації щодо використання цих засобів і виконання правил буде невисокою. В результаті його поведінки в даній праці буде визначати не мотив безпеки, а інші мотиви.

На силу мотиву надає вплив і навик. Як вже говорилося, навички сприяють поліпшенню результатів діяльності, а діяльність, яка відбувається більш успішно, стає більш привабливою в майбутньому. Тому можна зробити висновок, що навички не тільки сприяють реалізації мотивів, але й посилюють їх інтенсивність. Отже, виробляючи навички щодо дотримання правил безпеки, робочий тим самим посилює власну мотивацію до виконання цих правил. Причому під впливом більш сильного мотиву становлення навику йде швидше. Тут виходить сприятлива ланцюжок замкнутих факторів: сильний мотив сприяє становленню навички, а встановлює навик ще більшою мірою посилює цей мотив.

Посилення деяких мотивів сприяє вихідна привабливість їх предметів. А привабливі предмети людині властиво ідеалізувати, що сприяє ще більшого посилення прагнень до цих предметів, а іноді робить їх об'єктом інших мотивів. Так, наприклад, робітник у кінці зміни мотивований швидше завершити завдання. Несподівано він дізнається, що повинен до кінця роботи вирішити важливе для нього питання. Тепер вже два мотиви будуть спонукати його діяти швидше. Під впливом такої посиленої мотивації, як показали психологічні дослідження, може порушитися адекватність сприйняття, і людина сприйме ситуацію такою, якою хотів би її бачити, а не такою, якою вона є в дійсності. До того ж під впливом сильного мотиву, який знижує диференціюючу здатність по відношенню до навколишніх умов, людина може легко прийняти бажане за дійсне. Так, у розглянутому прикладі робочий під впливом сильної мотивації до більш швидкого завершення роботи може поспіхом невірно оцінити ситуацію, прийняти завдання за більш просту, допустити помилку і потрапити в нещасний випадок.

Помилковою оцінкою ситуації в цьому прикладі може сприяти ще один психологічний ефект. Під впливом сильної мотивації подія, яка є небажаний, видається менш імовірним, ніж воно є насправді. Так, у тому ж прикладі робочий, можливо, і зауважує, що в поспіху допускає певні порушення правил безпеки, однак наслідки цих порушень здаються йому менш імовірними, ніж вони фактично є. І ця обставина теж може бути однією з причин нещасного випадку.

Встановлено, що складність завдання впливає на силу мотивації до її виконання. Люди вибирають завдання тією чи іншою мірою труднощі, виходячи головним чином з мотиваційної диспозиції: устремління до успіху чи уникнення невдачі. Причому залежно від того, яка з цих двох диспозицій виявляється в них більш важливою, будуть визначатися їх мотиваційні переваги до вирішення завдань тій чи іншій ступеня труднощі.

У психології виведений ряд закономірностей, які визначають зв'язок між рівнем мотивації суб'єкта до виконання тієї чи іншої діяльності і ступінь її труднощі (при різних домінуючих диспозиціях). Ці закономірності отримали назву теорії мотивації досягнення.

При обговоренні цієї теорії звертає на себе увагу той факт, що вона виведена для дещо ідеалізованих і далеких від реальності умов, де невдача у діяльності може відбитися лише на престижі або на репутації суб'єкта. В реальних же умовах трудової діяльності недосягнення мети і інші невдачі в праці чреваті багатьма негативними наслідками соціального, матеріального порядку, а часом і нещасними випадками. Тому питання мотивації до діяльності повинні розглядатися не тільки виходячи з труднощі розв'язуваних завдань, але і з урахуванням ступеня небезпеки в них невдач.

Психологічні дослідження показали, що переважання диспозиції до досягнення успіху або уникнення невдачі тісно пов'язано з показником сили - слабкості нервової системи, що випробовувані більш сильного типу були більше орієнтовані на успіх, а слабшого - на уникнення невдачі. Було встановлено, що випробовувані з переважаючою диспозицією до уникнення невдачі були мотивовані в основному на вирішення завдань малої труднощі і уникали завдань середньої і тим більш високої складності. Тут фактор безпеки опинявся важливіше престижних міркувань. Така була перша відмінність отриманих нами даних і висновків теорії мотивації досягнення.

Психологи відзначають, що при діяльності в ситуації небезпеки люди з домінуючою диспозицією до досягнення мети найбільш мотивовані до вирішення завдань середнього ступеня труднощі; ті ж, у кого домінує диспозиція до уникання невдачі, віддають перевагу лише більш прості завдання. Причому диспозицію до уникнення невдачі не слід розцінювати як негативну: люди, у яких вона переважає, здатні досягати відносно високих результатів діяльності, коли така диспозиція досить велика.

Психологи роблять висновок, що чим сильніше диспозиція до досягнення мети, тим більше переживається загроза її недосягнення. Тому, ймовірно, виходить, що при дуже сильної диспозиції до успіху люди схильні вибирати більш прості завдання, в яких менше небезпека невдачі. При цьому важливо помітити, що найбільші переживання у них зазвичай не викликають фізичні небезпеки, а загроза для репутації. Люди, як правило, легше переносять фізичні страждання (позбавлення сну, сильну спеку, холод і т. п.), ніж негативні оцінки суспільства.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Внутрішній ринок праці та його взаємозв'язку
ДОТРИМАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ОБ'ЄКТІВ І ПРОДУКЦІЇ ВИМОГАМ ОХОРОНИ ПРАЦІ
УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ РИЗИКОМ (ОХОРОНА ПРАЦІ)
Методика проведення виробничої гімнастики з урахуванням заданих умов і характеру праці
ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ВИРОБНИЧОГО РИЗИКУ
Ринок праці
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ
ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ
Ідентифікація негативних факторів виробничого середовища
Виробнича фізична культура, її мета та завдання
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси