Меню
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управління інноваційними проектами

Управління інноваційними проектами можна розглядати з трьох позицій: як систему функцій, як процес прийняття управлінських рішень і як організаційну систему.

Функціональний підхід до процесів управління з їх подальшим поділом на роботи, операції і т. п. дозволяє описати важливі сторони повного циклу процесу управління. Як процес прийняття управлінських рішень управління інноваційним проектом являє собою виконання певної послідовності взаємозалежних етапів. Як організаційна система управління інноваційним проектом характеризується організаційною структурою, що включає склад і взаємозв'язок органів управління, регламентацію їх функцій, обов'язків, прав і відповідальності, технологію управління і побудована таким чином, що всі органи управління забезпечують досягнення кінцевої мети инновационною проекту.

Таким чином, управління інноваційним проектом - це процес прийняття і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з визначенням цілей, організаційної структури, плануванням заходів і контролем за ходом їх виконання, спрямованих на реалізацію інноваційної ідеї.

Загальна схема управління інноваційним проектом представлена на рис. 4.1.

Управління інноваційними проектами спирається на науково обґрунтовані та перевірені практикою правила ефективної реалізації управлінської функції, які називаються принципами. Розглянемо принципи інноваційного проектування.

1. Принцип селективного управління полягає в підтримці проектів з пріоритетних і перспективних напрямів науково-технічного розвитку, а також в адресному фінансуванні авторських інноваційних проектів.

2. Принцип цільової орієнтації - встановлення ступеня відповідності між потребами суспільства в нововведенні і інноваційними можливостями суб'єкта інноваційної діяльності. В результаті виникає система цілей інноваційного проекту. До вищого її рівня відносять інноваційну місію, тобто мета по відношенню до зовнішнього середовища, соціуму. Інноваційна місія орієнтована на потреба в нововведенні, суспільну користь інновації. Інші цілі інноваційного проекту - проміжні. Вони носять по відношенню до місії підлеглий характер, виступають як засоби її досягнення.

3. Принцип комплексності гарантує забезпечення єдності методичних прийомів прогнозних оцінок і кількісного аналізу на різних етапах проектування.

4. Принцип збалансованості передбачає, що вага передбачені проектом заходи вчасно забезпечуються необхідними

Загальна схема управління інноваційним проектом

Рис. 4.1. Загальна схема управління інноваційним проектом

ресурсами (кадровими, фінансовими, матеріально-технічними, інформаційними).

5. Принцип ієрархічності - ступінь деталізації проблеми залежить від рівня її розгляду: вищий рівень - більше уваги стратегії, нижче - акцент на оперативні питання.

6. Принцип повноти циклу управління повинно охоплювати всю сукупність проблем інноваційного проектування - від виявлення потреби в інновації до її трансферу, широкого поширення.

7. Принцип послідовності - доцільно проводити дроблення инновационною процесу на етапи і встановлення для кожного етапу цільового орієнтиру у вигляді проміжного результату.

8. Принцип альтернатив - інноваційне проектування повинно враховувати фактор невизначеності економічної ситуації. Ряд розділів інноваційного проекту слід розробляти в кількох варіантах (в основному стосовно комерціалізацію нововведення) виходячи з прогнозів розвитку цільових ринків і багатозначності очікувань прибутковості проекту.

9. Принцип адекватності місця і часу - науково-технічна складність проекту має відповідати економічним станом країни і технологічного укладу галузі.

Узагальнено цикл управління можна представити двома стадіями: розробка інноваційного проекту і управління реалізацією інноваційного проекту. На першій стадії визначаються цілі інноваційного проекту й очікувані кінцеві результати, дається оцінка конкурентоспроможності та перспективності результатів проекту, можливого ефекту, формуються склад завдань і комплекс заходів інноваційного проекту, здійснюється планування проекту й його оформлення. Найважливішим на цій стадії є оцінка реалізованості проекту.

На другій стадії вибираються організаційні форми управління, зважуються завдання виміру, прогнозування й оцінки складної оперативної ситуації та досягнення результатів, витрат часу, ресурсів і фінансів, аналізу та усунення причин відхилення від розробленого плану, коригування плану.

Інноваційна діяльність у більшою мірою, ніж інші види діяльності, пов'язана з ризиком, так як повна гарантія благополучного результату практично відсутня. Ризик в інноваційній діяльності тим вище, чим більш локалізований інноваційний проект. Якщо ж таких проектів багато і вони в галузевому плані розосереджені, ризик мінімізується, а ймовірність успіху зростає. При цьому прибуток від реалізації успішних інноваційних проектів настільки велика, що покриває витрати по всім іншим невдалим розробок.

У загальному вигляді ризик в інноваційній діяльності можна визначити як імовірність утрат, що виникають при вкладенні організацією засобів у виробництво нових товарів і послуг, у розробку нової техніки і технологій, які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку, а також при вкладенні засобів у розробку управлінських інновацій, що не принесуть очікуваного ефекту.

У процесі реалізації інноваційного проекту здійснюються різні види діяльності: операційна, інвестиційна та фінансова. Всі перераховані види діяльності пов'язані з типовими ризиками інвестиційного проекту.

До ризиків інноваційних проектів слід віднести ряд специфічних ризиків.

Науково-технічні ризики:

o негативні результати НДР;

o відхилення параметрів ДКР;

o невідповідність технічного рівня виробництва технічному рівню інновації;

o невідповідність кадрів професійним вимогам проекту;

o відхилення в термінах реалізації етапів проектування;

o виникнення непередбачених науково-технічних проблем.

Ризики правового забезпечення проекту:

o помилковий вибір територіальних ринків патентного захисту;

o недостатньо "щільні" патентні захисту;

o обмеження строків патентного захисту;

o неотримання або запізнювання патентного захисту;

o відсутність у підприємства прострочених ліцензій на окремі види діяльності;

o "витік" окремих технічних рішень;

o поява патентно захищених конкурентів.

Ризики комерційної пропозиції:

o невідповідність комерційної пропозиції ринкової стратегії фірми;

o відсутність постачальників необхідних ресурсів і комплектуючих;

o невиконання постачальниками зобов'язань щодо термінів та якості поставок.

Якщо проект розробляється під конкретного замовника, а є ініціативним, виконується на основі дослідницького доробку автора інновації, який, як правило, переоцінює практичну значимість наявного у нього дослідницького доробку і виходить із завідомо оптимістичного погляду на значимість своїх винаходів для майбутніх споживачів, може виникнути ризик невикористання або обмеженого застосування результатів розробки.

Дуже часто виникають ризики незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування.

При аналізі проекту щодо його ризиків потрібно насамперед визначити можливі області ризику стосовно до конкретного проекту. Ця задача вирішується зазвичай експертними методами. Алгоритм експертної оцінки ризиків проекту включає:

1) складання повного переліку можливих ризиків по фазах життєвого циклу проекту;

2) експертизу небезпеки кожного з ризиків (вимірюється в балах), їх ймовірності (вимірюється в частках одиниці), важливості ризиків (як твори небезпеки ризику та ймовірності його настання):

3) ранжування ризиків за ступенем важливості для проекту. Уникнути цілком ризику в інноваційній діяльності неможливо, тому що інновації і ризик - дві взаємозалежні категорії.

При відборі інноваційних проектів слід звернути увагу на способи зниження ризику.

У практиці управління інноваційними проектами застосовують наступні способи зниження ризику:

1) розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям);

2) страхування;

3) резервування коштів на покриття непередбачених витрат.

Розподіл ризику відбувається при розробці фінансового плану інноваційного проекту і контрактних документів. При цьому учасники інноваційного проекту приймають ряд рішень, що розширюють або звужують діапазон потенційних інвесторів. Проводячи відповідні переговори, учасники проекту повинні виявляти певну гнучкість щодо того, яку частку ризику вони згодні взяти на себе.

Багато великі інноваційні проекти можуть мати затримку в реалізації, що здатне привести до такого збільшення вартості робіт, що перевищить первісну вартість інноваційного проекту. Тому важлива роль належить страхуванню ризиків.

Страхування ризику означає передачу певних ризиків страхової компанії. З допомогою страхування інноваційна організація може мінімізувати практично всі майнові, а також багато політичні, кредитні, комерційні і виробничі ризики. Разом з тим страхування, як правило, не підлягають ризики, пов'язані з недобросовісністю партнерів. Крім того, даний метод мінімізації ризику має ряд обмежень:

o високий розмір внеску, який встановлюється страховою організацією при укладенні договору страхування;

o деякі ризики не приймаються до страхування (якщо ймовірність настання ризикового події дуже велика), або страхові організації не беруться страхувати даний вид ризику.

Створення резерву коштів на покриття непередбачених витрат передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і витратами, необхідними для подолання збоїв у виконанні інноваційного проекту. При цьому враховується точність первісної оцінки вартості інноваційного проекту і його елементів.

Велике значення для зниження інноваційного ризику грає організація захисту комерційної таємниці у розробника.

Вибір конкретного шляху мінімізації ризику в інноваційній діяльності залежить від досвіду керівника і від можливостей інноваційної організації. Однак для досягнення більш ефективного результату, як правило, використовується не один, а сукупність методів мінімізації ризиків на всіх стадіях здійснення проекту.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Порядок розробки інноваційного проекту
Структура бізнес-плану інноваційного проекту
Управління інноваційним проектом
Експертиза інноваційних проектів
Бізнес-план інноваційного проекту
Сутність, структура та типологія інноваційного проекту
ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В РОЛІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ
Методи і прийоми зниження ризиків інноваційних проектів
Інноваційний проект: види, особливості, порядок розробки, фінансування, оцінювання
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯМ І РОЗВИТКОМ ЕФЕКТИВНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси