Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Правопорушення у сферах будівництва та транспорту

Відповідальність за порушення правил Будівельного статуту 1857 р. передбачалася ст. 65-68 Статуту про покарання, всі зазначені статті передбачали застосування тільки майнових санкцій у вигляді штрафу, його максимальний розмір не перевищував однієї третьої граничного розміру грошового стягнення, що накладається світовим суддею (див. ст. 66, 661 Статуту про покарання).

Поряд зі штрафом було передбачено застосування додаткових санкцій, не зазначених у переліку стягнень, що накладаються світовими суддями (див. ст. 1, 2 Статуту про покарання), наприклад, винні були зобов'язані за рішенням судді знищити неправомірно зведені споруди або виправити будови. Більш докладно про це свідчать наступні дані.

Покарання за порушення правил Будівельного статуту, передбачені Статутом про покарання

Злочину за порушення правил Будівельного статуту і покарання, за які вони передбачені у відповідності з Укладенням про покарання

Самовільна споруда або перебудова будівлі (ст. 65) - штраф до 15 руб.

Порушення втретє технічних правил будівництва, передбачених Будівельним статутом (ст. 1058), -позбавлення права будівельних робіт на строк від одного року до двох років

Порушення правил Будівельного статуту та актів муніципальних органів, виданих на його основі (ст. 66) - штраф до 100 руб.

Руйнування будівель, зведених з порушенням технічних правил та умов (ст. 1059), - штраф до 300 крб., або арешт до трьох місяців або тюремне ув'язнення на строк до чотирьох місяців, або позбавлення права здійснення будівельних робіт від трьох до шести років

Порушення правил будівництва поблизу залізниць (ст. 66 - штраф до 100 крб)

-

Порушення правил будівництва міських транспортних об'єктів

Порушення посадовими особами технічних правил і умов при виробництві будівельних робіт (ст. 1060) - позбавлення права здійснення будівельних робіт від двох до шести років; позбавлення права укладення договорів капітального будівництва від двох до шести років або (при обтяжуючих обставинах) довічно; звільнення посадової особи. Порушення технічних правил і умов архітектором або техніком-будівельником (ст. 1061) - зупинення права здійснення будівельних робіт до отримання кваліфікаційного атестата

Ненавмисне перешкоджання діяльності залізничного транспорту (ст. 761) - арешт на строк до трьох місяців або штраф до 300 руб.

Ненавмисне перешкоджання діяльності залізничного транспорту при обтяжуючих обставинах (ст. 10801) - тюремне ув'язнення на термін від двох місяців до одного року і чотирьох місяців

Порушення або недотримання працівниками залізничного транспорту технічних спеціальних правил (ст. 763)

Ті ж дії, що спричинили тяжкі наслідки, наприклад, смерть людини або заподіяння тілесних ушкоджень (ст. 1085), - позбавлення всіх прав стану і посилання на каторжні роботи на строк від восьми до 12 років (при особливо тяжких наслідків)

Критерієм відмежування проступків від злочинів були багаторазові порушення правил Будівельного статуту або порушення, що загрожують особистої безпеки. При оцінці правових критеріїв необхідно було встановити реальність потенційної загрози життю, здоров'ю і майновим інтересам фізичної особи (ст. 1058 Уложення про покарання); при відсутності цих ознак правопорушення кваліфікувалося як проступок (ст. 66 Статуту про покарання).

Стаття 661 Статуту про покарання передбачає застосування покарання лише після попереднього попередження з боку поліції або посадової особи залізничного транспорту. "Нагадування" (в сучасному сприйнятті - "попередження") являло собою різновид превентивної санкції і не відносилося до покарань, призначуваних світовими суддями (пор. ст. 12 і ст. 661 Статуту).

На відміну від Статуту про покарання Укладенням про покарання передбачено застосування покарань щодо спеціальних суб'єктів - архітекторів, техніків-будівельників, землемірів (див. ст. 1058-1062), співробітників поліції і посадових осіб (ст. 1064,1065). Покарання у відповідності з Укладенням про покарання призначалися в залежності від права власності на об'єкти нерухомості. При цьому виділялися наступні види об'єктів: казенні будівлі, будівлі, що знаходяться в приватній чи суспільній власності. Різновидом останніх були конфесійні нерухомі об'єкти. Статут про покарання не передбачав застосування покарань в залежності від статусу об'єктів нерухомості.

Більш обтяжливі майнові покарання призначалися за порушення правил будівництва будівель Російської православної церкви та інших християнських церков; за правопорушення при будівництві молитовних будівель і релігійних шкіл мусульман або іудеїв встановлювався штраф у меншому розмірі (зменшувався на 30% і більше), а то і взагалі не накладався.

Санкції, що передбачають більш суворі обмеження особистих немайнових прав, призначалися за порушення правил будівництва казенних будівель, у відповідності з ними застосовувалися покарання, що обмежують свободу (арешт, тюремне ув'язнення або виправні роботи в арештантських відділеннях), передбачені тільки при вчиненні зазначених правопорушень. Інші порушення будівельних правил передбачали покарання у вигляді майнових санкцій, тимчасового призупинення або позбавлення спеціального права (здійснення будівельних робіт, укладання договорів підряду), а також застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб (звільнення). Покарання за провини при порушенні Будівельного статуту передбачали лише накладення штрафу.

Призначення покарань при скоєнні злочинів, передбачених Укладенням про покарання, не виключало застосування санкцій за проступки (див. ст. 1060 Уложення про покарання і ст. 66 Статуту про покарання). Відповідно до Статуту про покарання подібний порядок не застосовувався: покарання призначалися або світовими суддями, або (за наявності ознак злочину) суддями загальних судів (ст. 28 Статуту).

Відповідальність за порушення правил Загального статуту російських залізниць (у тому числі правил про перевезення пасажирів і вантажів, а також поліцейських правил) була передбачена статтями 761-763 Статуту про покарання. У тих випадках, коли фізична особа ухилялася від дій, здатних запобігти тяжкі наслідки діяння, наприклад при неоповещении службовцям залізничного транспорту про скоєні порушення правил залізничного транспорту, діяння кваліфікувалося як злочин, санкція передбачала застосування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. Вищеназваний проступок, визначений ст. 761 Статуту про покарання, являє собою повну протилежність злочинної бездіяльності (див. ст. 10801 Уложення про покарання). Об'єднуючим початком цих правопорушень є наявність вини у формі необережності. При порушеннях посадових працівників залізничного транспорту, які завдали особливо тяжка шкода (див. ст. 1085 Уложення про покарання), каральні санкції несумірні з санкціями, що накладаються за вчинення однорідного проступку (ст. 763 Статуту про покарання) або злочину (див. ст. 1084 Уложення).

Правовою підставою відмежування злочину від проступку були суспільно небезпечні наслідки: заподіяння майнової шкоди означало наявність ознак проступку (ст. 763 Статуту про покарання), заподіяння фізичного (тілесного) шкоди тягло за собою застосування кримінальних покарань, передбачених ст. 1085 Уложення про покарання (пор. зі ст. 10801 Уложення).

За вчинення посадового проступку (ст. 763 Статуту про покарання) порушниками правил Загального статуту російських залізниць могли бути як посадові особи, так і працівники залізничного транспорту, не наділені повноваженнями посадової особи. При цьому Статут про покарання (ст. 762 і 763) розрізняє протиправні діяння у вигляді порушення технічних чи спеціальних правил і їх недотримання (ст. 1078-1086 Уложення про покарання подібні розмежування не передбачені). Така деталізація суб'єктивної сторони правопорушень була обумовлена прагненням законодавця більш точно визначити психічне ставлення порушника до скоєного діяння: порушення правил передбачає наявність умисної вини (прямого або непрямого умислу); правопорушник прагне заподіяти шкоду, бажає або свідомо допускає настання суспільно небезпечних наслідків. При недотриманні правил можливі як непрямий умисел, так і необережна вина (частіше у формі недбалості).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Автомобільний транспорт
Адміністративні правопорушення на транспорті
Федеральна служба по нагляду у сфері транспорту (Ространснадзор)
Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та енергетиці
Порівняльна характеристика окремих видів транспорту
Адміністративні правопорушення у сфері митного справи
Загрози у сфері транспорту
Правопорушення у сфері зв'язку
Організація і компетенція Міністерства транспорту РФ, підвідомчих йому федеральної служби і федеральних агентств
Федеральне агентство залізничного транспорту (Росжелдор)
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси